Редактор "Правкому" просить відгукнутися потерпілих вкладників КС "Галіція Кредит"

Редактор львівського правозахисного сайту «Правком» Віктор Корнієнко просить відгукнутися львів’ян, що постраждали від злочинної діяльності керівників кредитної спілки «Галіція Кредит» (номери контактних телефонів: 050 691 57 30, 096 724 71 04).

   Кримінальна справа за фактом заволодіння грошовими коштами членів КС «Галіція Кредит», була порушена ще у 2010 році. Обвинувачення у даній справі слідство висунуло Долгополову Дмитру Сергійовичу, що обіймав посаду голови спостережної  ради КС «Галіція Кредит» (за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2. ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України) та Грунтковській Ользі Мар’янівні, що працювала на посаді голови правління кредитної спілки (за ч. 5 ст. 191 КК України).

   Довгополов Д.С., зокрема, обвинувачувався в тому, що, будучи службовою особою, особисто за попередньою змовою з Грунтковською О.М., в період часу з 2007 по 2009 рр. шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів грошовими коштами вкладників кредитної спілки в особливо великих розмірах – на суму 3,4 млн. грн. (загалом в справі фігурувало понад 150 потерпілих).

   В подальшому, в квітні 2011 року, вказану кримінальну справу було скеровано до Франківського районного суду м. Львова для розгляду по суті. Однак через неповноту досудового слідства та ряд протиріч, які вбачались з матеріалів справи, суд постановив скерувати кримінальну справу прокурору Львівської області для проведення додаткового розслідування.

   Після додаткового розслідування, яке тривали понад п’ять років, кримінальну справу повторно скерували на розгляд по суті до  Франківського районного суду м. Львова. Справа розглядалась суддею Мартьяновою С.М., яка своїм рішенням вдруге повернула її на додаткове розслідування через неповноту досудового слідства. У тому числі з тієї причини, що на той момент слідчими СВ ЛМУ та СУ ГУ МВС у Львівській області не були розслідувані дві кримінальні справи, порушені за ст. 358 КК України (підроблення документів), стосовно керівництва КС «Галіція Кредит» - засновників, голів спостережної ради, ревізійної комісії, кредитного комітету. Розслідування у цих справах  проводилося за матеріалами, що були виділені з кримінальної справи «Долгополова-Грунтковської». Найбільш показовий факт полягає в тому, що дані матеріали під час досудового розслідування зникли.

  Особливу увагу хочу звернути на такі факти.

   Вкладниками кредитної спілки «Галіція Кредит» в основному були громадяни похилого віку, у яких аферисти видурили останні кошти. З часу, коли вони звернулися до правоохоронців і було  порушено кримінальну справу, минуло вісім років, однак досі ніхто не покараний. А тепер про головне. Низка фактів вказує на те, що дану кримінальну справу правоохоронці розвалювали умисно. Пов’язано це, зокрема, може бути з тим, що Долгополов Д.М. є адвокатом та бувшим працівником органів внутрішніх справ (зокрема,  він працював слідчим слідчого відділення Сихівського районного відділу ЛМУ ГУ МВС у Львівській області). Відомо також про те, що в правоохоронних органах  працюють інші близькі родичі Долгополова Д.М.

   Розпочавши журналістське розслідування за фактами, що свідчать про умисний розвал кримінальної справи стосовно керівників КС «Галіція Кредит», я зіткнувся з ситуацією, коли потерпілі відмовляються йти на контакт. Головний аргумент звучить так: бувші засновника та керівники кредитного союзу все давно «порішали» - в поліції,  прокуратурі, судах, посадити їх за грати, отримати відшкодування, завдане злочином  – нереально. Отож, прошу відгукнутися тих, хто думає інакше: хто не втратив надію добитися справедливого розслідування. Номери контактних телефонів: 050 691 57 30, 096 724 71 04.

   На фото: адвокат, бувший слідчий, голова спостережної ради кредитної спілки "Галіція Кредит" Дмитро Довгополов. Фото з соціальних мереж.

ІСТОРІЯ ОДНОГО ДЕРИБАНУ: ЛЕМКІВСЬКА, 9

У Львові все більшого розголосу набуває скандал, пов'язаний фактично з «віджимом» у громади півторагектарної земельної ділянки на вулиці Лемківській, 9.

Показовим є те, що у Львівській міській раді інтереси офшору активно «проштовхують» деякі депутати. Відбувається це на фоні тривалих протестів мешканців двох житлових будинків по вулиці Лемківській, 9 та 9А, яких дана земельна оборудка позбавляє заїздів до будинків та дороги загального користування.                

Коротка хронологія цієї історії 

В 2009 році «Львівський комбінат хлібопродуктів», заснований ДАК «Хліб України», реалізував на аукціоні  майно, розташоване на вул. Лемківська, 9 – залишки будівель млина, пожежного депо, складу та насосної.

Це майно придбало ТОВ «Торговий дім «Геосистеми», власниками якого були Світлана Музика і Михайло Лавейкін, екс-начальник обласного управління земельних ресурсів у Львівській області. Зазначу, що у даний час ТОВ «Торговий дім «Геосистеми» перебуває в стані припинення, у числі його засновників – ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», що керує закритими інвестфондами «Вест фінанси» і «Юдісі Холдінг Паблік Лімітед».

За даними реєстру майнових прав, об’єкти на вул. Лемківська, 9 у лютому 2014 року ТОВ «Торговий дім «Геосистеми»  були продані ТОВ «Резерв Плюс», що донедавна було оформлено на ТОВ «КУА «Актив», засновниками якої є Ігор Таранський, Анатолій Гурський, Іван Коцьо, Богдан Каспісь. «КУА «Актив», до речі, має 41,7% акцій ПАТ «Львівський хлібокомбінат». Щодо  «Резерв Плюс», то сьгодні воно оформлено на віргінський офшор «Геос Девелопмент ЛТД».

В грудні 2015 року ДАК «Хліб України» звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійним договору купівлі-продажу нерухомості «Львівського комбінату хлібопродуктів» ТОВ «Торговий дім «Геосистеми», зазначивши, зокрема, що він не був посвідчений нотаріально, не пройшов державну реєстрацію,  а тому є нікчемним. Також позивач вказував, що майно, продане ТД «Геосистеми», входило до об’єктів права державної власності, які не підлягали приватизації, і що дозвіл на продаж майна та укладення договору купівлі-продажу є сфальшованим та незаконним. Однак суд у задоволенні  позову відмовив. Апеляційна інстанція дане рішення залишила без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 та рішення господарського суду Львівської області від  15.03.2016 у справі № 914/4455/15. Справу №914/4455/15 направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Приймаючи постанову ВГС України встановив:

Спірний договір купівлі - продажу не був посвідчений нотаріально, що підтверджується також і висновками зробленими у судових рішеннях під час розгляду справи №5/193, а також не пройшов державну реєстрацію.

Крім того, колегія суддів вважала за необхідне вказати, що суди не надали належної правової оцінки тим обставинам, що на момент вчинення спірного правочину на все майно ДАК "Хліб України" було накладено арешт постановою про відкриття виконавчого провадження підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві від 28.05.2009 року, а тому в силу законної заборони майно не підлягало відчуженню. Відомості  про заборону відчуження державним виконавцем були внесені до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що виключало можливість нотаріального посвідчення спірного договору. Постанова на момент вчинення спірного договору була дійсна і ніким не скасована.

Разом з тим, колегія суддів зазначала, що лист ДАК "Хліб України",  яким ніби то надана згода на продаж об'єктів нерухомості, міститься в матеріалах справи  в не засвідченій належним чином копії,  оригінал цього листа судами не витребувався та не досліджувався., як і лист Фонду державного майна України.

В матеріалах справи відсутні докази погодження Кабінетом Міністрів України можливості відчуження вказаних спірних об'єктів, відсутній також доказ погодження укладення спірного договору з ДАК "Хліб України".

На вказані обставини суди попередніх судових інстанцій не звернули своєї уваги хоча позивач неодноразово наголошував на зазначеному, оскільки вказані обставини мають важливе значення для вирішення даного спору.

Також колегія суддів  Вищого господарського суду України звернула увагу на те, що як зазначалось вище згідно додатку №1 Переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації,  Львівський комбінат хлібопродуктів входив  до вказаного переліку, тому  в силу п.38  Статуту ДАК "Хліб України", компанія не може вчиняти дії, наслідком яких може бути відчуження майна, до виключення такого майна із зазначеного переліку, а отже, до виключення Львівського КХП із переліку, компанія не мала права давати згоду щодо відчуження майна Львівського КХП.

Між тим ТОВ «Резерв плюс», як власник кількох об’єктів-розвалюх на земельній ділянці комунальної власності за адресою м. Львів. вул. Лемківська, 9, звертається до Львівської міської ради із заявою  про надання дозволу  на зміну цільового призначення даної земельної ділянки і на «виготовлення  проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Лемківській, 9 у м. Львові, площею 1,4804 га для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з розміщенням торгово-офісних приміщень та об’єктів громадського харчування».

Тепер про беззаконня, що чиниться по відношенню до  львів’ян, помешкання яких сусідствують  з земельною ділянкою, на яку «поклала» око офшорна компанія ТОВ «Резерв плюс».

В 2014 році Львівською міськрадою були видані Містобудівні умови і обмеження на реконструкцію з надбудовою  по вулиці Лемківська, 9А. Цьому рішенню передувало укладення Інвестиційного договору між ДП «Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», якому за даною адресою належать приміщення побутового корпусу, та ТОВ «Опора-БКБ» (інвестор). Предметом договору стала участь сторін у реконструкції з надбудовою на місці аварійної споруди. ТОВ «Опора-БКБ» було оплачено розробку Детального плану території даного мікрорайону, який пройшов громадські слухання та яким були враховано інтереси усіх мешканців.

Зовсім інша ситуація склалася, коли у Львівській міській раді почали «проштовхувати» інтереси ТОВ «Резерв плюс». Завдячуючи позиції депутатів «Самопомочі» в кінці 2016 року Ухвалою міськради офшорній  компанії було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки  площею 1,4804 га на вулиці Лемківській, 9. Відповідно до вимог цієї ухвали ТОВ «Резерв плюс» через спеціалізовану землевпорядну організацію виготовило проект землеустрою та подало міській раді на затвердження.

Однак тут «вилізло» найцікавіше: підроблені графічні матеріали земельної ділянки та підроблений збірний кадастровий план, які були додані до Пояснювальної записки та Проекту ухвали, щоб ввести депутатів в оману. В цих підробках, зокрема, не було відображено заїзд та дорогу загального користування, які є єдиним доступом до офісних приміщень ДП «Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»,  а також єдиною дорогою для під’їзду до будинків по вулиці Лемківській, 9 та 9А.

Попри «шум» в ЗМІ, вуличні акції протесту мешканців житлових будинків,  заяви та звернення на адресу прокурора Львівської області, народних депутатів (зокрема, і щодо факту підробки документів – з метою у шахрайський спосіб заволодіти земельною ділянкою комунальної власності), Львівська міськрада ухвалою від 29.06.2017 року затвердила  ТОВ «Резерв плюс» проект землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки  площею 1,4804 га на вулиці Лемківській, 9. Отож, зусилля мешканців будинків 9 та 9А вулиці Лемківській, які реально можуть втратити вільний доступ до своїх помешкань,  у даний час в основному спрямовані на скасування даної ухвали через суди.  На сьогодні, зокрема, вдалося «заблокувати» дію даної ухвали через Шевченківський районний суд м. Львова, який з метою забезпечення позову одного з жильців заборонив Львівській міськраді вчиняти будь-які дії відносно земельної ділянки по вул. Лемківській, 9 до закінчення розгляду справи.

А ще львів’яни дуже сподіваються на реакцію правоохоронних органів, у яких є всі можливості «поламати» врешті масштабну корупційну схему з деребану земель комунальної власності у Львові.

Віктор Корнієнко.