ПРАВКОМ | Статті — ПРАВКОМ | Львівський правозахисний та антикорупційний портал

"В ПРИСЯЖНІ НЕ ПОВИННІ ПОТРАПЛЯТИ АФЕРИСТИ"

Створено: Неділя, 07 жовтня 2018, 13:20

Категорія: Статті

З головою Сихівського районного суду м.Львова Сергієм Лєсним ми вирішили поспілкуватися про діяльність суду присяжних. Однак розмова вийшла за межі запланованої теми: переключилась на справи про корупційні злочини.

За останні два роки судді Сихівського райсуду винесли у таких справах 15 вироків - відносно 19 осіб.

Як діє суд присяжних «українського зразка»

- На думку частини експертів, політиків, суд присяжних наразі не є ні ефективним, ані популярним серед населення. Хоча така інституція існує в Україні вже шість років. Як би Ви це прокоментували?

- Вважаю, що це дещо помилкова думка, яка, вочевидь, не враховує значні відмінності українського варіанту суду присяжних від його класичної моделі.

Класична (англо-американська) модель журі присяжних, як відомо, не передбачає змішування ролі професійних і «народних суддів». Суди присяжних (в США, Англії, Канаді) приймають рішення про винуватість або невинуватість особи, тобто вирішують питання факту. Тоді як від професійного суді залежить тільки обрання відповідної міри покарання. Окрім цього, за даною моделлю суд присяжних має вельми широку компетенцію. Наприклад, у США, де присяжні за рік виносять 160 тис. вердиктів, суд присяжних може розглядати будь-яку цивільну або кримінальну справу за бажанням однієї зі сторін.

Відповідно до законодавства України, присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із професійним суддею. Тобто на присяжних покладається функція дослідження доказів, визнання винуватості. Присяжні та професійні судді в складі суду є одним цілим.

У порядку кримінального судочинства «народні судді» розглядають кримінальні справи щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі. При цьому має бути клопотання обвинуваченого про розгляд його справи судом присяжних, до складу якого входять два професійних судді і троє присяжних.

Зазначу також, що минулого року, коли був прийнятий новий ЦПК України, присяжні з’явилися у цивільному процесі. Колегія «тут» є дещо меншою: лише один суддя та двоє присяжних.

- За даними Державної судової адміністрації України, протягом минулого року суди присяжних розглянули всього 57 кримінальних проваджень, позаминулого – 51. Це, звісно, дуже незначна кількість. Цікаво, скільки загалом кримінальних справ було розглянуто за участю присяжних в Сихівському райсуді?

- За весь період, відколи діє суд присяжних, таких справ було три. В одній з них рішення скасовано апеляційною інстанцією.

Зупинюсь на справах, вироки у яких апеляційним судом Львівської області залишено в силі.

Ідеться про кримінальне провадження відносно Ігоря Баська – за п. 4 ч. 2 ст. 115 (вбивство з особливою жорстокістю), ч. 1 ст. 129 (погроза вбивством) КК України та кримінальне провадження відносно Олександра Міллєра – за п.п. 2, 10 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство малолітньої дитини, поєднане із зґвалтуванням) та ч. 4 с. 152 (зґвалтування малолітньої, що спричинило особливо тяжкі наслідки) КК України.

Стисло про суть цих справ. Непрацюючий Басько в присутності 6-річного сина з особливою жорстокістю вбив свою дружину, завдавши їй у різні частини тіла 17 ударів ножем. Злочин було скоєно в м. Комарно Городоцького району. Військовослужбовець-контрактник Міллер, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, зґвалтував, а потім задушив 13-ти річну Анну Каплюк, з якою познайомився на березі озера поблизу м. Броди.

Обидві ці справи судом присяжних було розглянуто під головуванням судді Лєсного С.Є. Згідно з вироками суду, і Баська і Міллєра було засуджено за сукупністю злочинів – до 15 років позбавлення волі.

- А як щодо цивільних справ, розглянутих спільно з присяжними в Сихівському райсуді?

- Загалом за участю присяжних було розглянуто 32 цивільних справи. Ідеться про такі категорії: справи про усиновлення, про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання недієздатною або поновлення її дієздатності, про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку.

«Уявіть суд у складі присяжної, неодноразово судимої за шахрайство...»

- Місцеві ЗМІ останнім часом неодноразово повідомляли про катастрофічний брак присяжних на Львівщині. Яка ситуація із присяжними в Вашому суді?

- Дефіциту присяжних в Сихівському райсуді немає. Пов’язано це із збільшенням грошової винагороди «народним суддям», А також з тим, що в суди після цього «рвонуло» чимало непрацюючих осіб, які забажали здійснювати правосуддя. Тобто люди у такий спосіб вирішили працевлаштуватися…

Наразі в нас є 26 присяжних. Цього абсолютно достатньо.

- Як же оплачується робота присяжних?

- Сума винагороди розраховується від посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Приблизно за годину присяжний отримує 200 гривен. Тобто якщо судове засідання триває кілька годин поспіль, набігає досить непогана сума. Присяжним також відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.

- Шестирічний досвід суду присяжних виявив велику кількість проблем, у їх числі – нерозуміння громадянами своєї ролі в процесі, недисциплінованість присяжних, небажання самих суддів обтяжувати свою роботу додатковими клопотами. Яку проблему виділили б Ви?

- На мою думку, передусім потрібно удосконалити процедуру відбору присяжних, причому на законодавчому рівні. Сьогодні за це питання відповідають місцеві ради: саме вони формують персональні списки присяжних та затверджують їх на своїх засіданнях. Територіальні управління Державної судової адміністрації України, в свою чергу, визначають необхідний їх кількісний склад.

Як все відбувається на практиці? Приходить, наприклад, в міськраду молодий безробітний чоловік і заявляє, що хоче бути присяжним. При цьому подає кілька документів, зокрема, паспорт, ідентифікаційний код. Працівники міськради не мають ні часу, ні бажання, ні необхідних навичків для того, аби вивчити (перевірити) кандидата у присяжні. Без будь-якої перевірки дана особа потрапляє в список громадян, що дали згоду бути присяжними. Опісля - відбувається формальне голосування за цей список (зауважу, що присяжні районним судам Львова призначаються ухвалою міськради). В результаті в суд з’являється «блатний пацан» - в шортах, кепці, «пальці веєром» і каже: «я тут, панове судді, прийшов до вас попрацювати…».

Зазначу, що останнім часом у нас траплялися випадки, коли в присяжні потрапляли раніше судимі особи, а також громадяни, які не раз судилися в Сихівському райсуді.

Присяжною, зокрема стала, така собі громадянка О., яка неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за шахрайство, була засуджена. До речі, її чоловік також був притягнутий до кримінальної відповідальності - за серію розбійних нападів та засуджений вироком Сихівського райсуду. Уявіть собі суд у складі присяжної, неодноразово судимої за шахрайство...

Інша присяжна - громадянка С. та її чоловік неодноразово брали та беруть участь в якості позивачів по цивільних та адміністративних справах, а також скаржників по кримінальних провадженнях, що перебували (перебувають) в провадженні Сихівського райсуду.

Наразі (після моїх звернень до директора юридичного департаменту Львівської міськради) дані особи виключені зі списку присяжних Сихівського райсуду.

Жаргон хабарника: замість грошей вимазають «документи», «характеристики»

- В останні два роки Львівщина лідирує з поміж інших областей України за кількістю засуджених за корупційні злочини. При цьому винних у корупції здебільшого карають штрафами. Скільки вироків по корупційних злочинах за цей період було винесено Вашим судом? Та які саме посадовці опинилися у числі засуджених?

- За останні два роки Сихівський райсуд виніс у таких справах 15 вироків - відносно 19 осіб. За одержання неправомірної вигоди (за ч. 3 ст. 368 КК України), зокрема, було засуджено колишнього сільського голову, спеціаліста-землевпорядника та двох депутатів Великоглібовицької сільської ради Премишлянського району, старшого слідчого в особливо важливих справах I відділення слідчого управління СБУ у Львівській області, начальника відділу адміністрування податків з фізичних осіб ДПІ у Галицькому районі м. Львова, за зловживання впливом (за ч .2 ст. 369-2 КК України) – заступника начальника Сихівського відділу поліції, старшого державного ревізора-інспектора Личаківської ОДПІ, головного державного ревізора-інспектора відділу якості аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області.

- Чи є у цьому переліку посадовці, які за вчинення корупційних злочинів отримали реальне ув’язнення?

- До 7,5 років позбавлення волі був засуджений старший слідчий в особливо важливих справах I відділення слідчого управління СБУ у Львівській області - підполковник юстиції, який одержав неправомірну вигоду у розмірі 300 тис. грн. від посадовця, стосовно якого розслідував справу. Як зазначено у вироку, «за вирішення питання щодо непритягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину». Поки що цей вирок не вступив в законну силу.

- І останнє запитання. З якими складнощами найчастіше доводиться стикатися суддям при розгляді справ про корупційні злочини?

- Обвинувачені у таких справах – це, як правило, люди з доволі високим рівнем освіти. Частина з них мають юридичну освіту. Розбираються в методах і формах роботи правоохоронних органів. Отож про хабарі вони говорять в прихованій формі. «Принеси мені гроші» - не кажуть. Ідеться про «документи», «характеристики». На кшталт: «Принеси мені п’ять характеристик». Опісля на суді таку «конспірацію» вони усіляко намагаються використати на свою користь.

Доходить до смішного. По одній із справ за шахрайство був засуджений адвокат, який підробив рішення судді Галицького райсуду. У подальшому цей «документ» було використано для того, щоб уникнути конфіскації в дохід держави контрабандного майна.

Так ось, поміж фігурантів цієї справи був чоловік на прізвище Чип. При допиті одного із свідків прокурор задає «по Чипу» запитання, почавши приблизно з такої преамбули: «Ну ось ви постійно називаєте прізвище Чип. Чипу треба видати. Чипу треба завезти. Чип розбереться з митницею…». На що свідок відповідає: «Який Чип? Ви що?.. То про дитячий мультфільм. Чіп і Дейл. Чіп і Дейл… ».

Потрібно враховувати також те, що справи даної категорії складно документувати. Чимало справ через недопрацювання правоохоронних органів в суд приходять абсолютно «сирими». Це при тому,що останнім часом з’явилась категорія адвокатів, що спеціалізуються на справах про корупційні злочини - «спеціалістів з розбиття доказів».

Довідка "Правкому"

Лєсной Сергій Євгенович народився 1 жовтня 1953 року в м. Харкові. В 1976 році закінчив з відзнакою юридичний факультет Львівського державного університету. З 1990 року працював суддею у Шевченківському районному суді Львова. З квітня 2003 року очолював Сихівський районний суд м. Львова.

В 2003 році Сергію Лєсному було присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».

25 вересня 2018 року Вища рада правосуддя відправила голову Сихівського районного суду Львова Сергія Лєсного у відставку у зв'язку з виходом на пенсію.

Віктор Корнієнко член Національної спілки журналістів України

ДРУЖИНА ЗАСТУПНИКА САДОВОГО НАБУЛА КВАРТИРИ У ЛЬВОВІ ЗА "СМІШНИМИ" ЦІНАМИ

Створено: Понеділок, 10 вересня 2018, 09:51

Категорія: Статті

Ідеться про Ярославу Пушкарьову – дружину Віктора Пушкарьова, який обіймав посаду першого заступника міського голови Львова Андрія Садового.

Згідно інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в грудні 2015 року Ярослава Пушкарьова набула право власності на дві квартири у Львові на вул. Кульпарківській.

Дані квартири загальною площею 52,6 кв.м. та 88,5 кв.м. у знаходяться у новобудові житлового комплексу «Ван Гог», що був введений в експлуатацію в 2015 році (забудовник – будівельна корпорація «РІЕЛ»). За наявною у відкритих джерелах інформацією, середня вартість квадратного метра житла в новому житловому комплексі «Ван Гог» у той період складала близько 21 тис. грн.

Водночас в своїх електронних деклараціях, що охоплюють 2015 та 2016 роки, перший заступник міського голови Львова Віктор Пушкарьов вказує, що вартість квартири у Львові загальною площею 88,5 кв.м. на дату набуття права (05.12.2015 р.) складала 334259 грн., а квартири у Львові загальною площею 52,6 кв.м. на дату набуття права (05.12.2015 р.) складала 196668 грн. У доларовому еквіваленті це близько 14 та 10 тис. дол. США...Зазначена декларантом інформація може свідчити про те, що Віктор Пушкарьов вказав у своїх електронних деклараціях завідомо недостовірні відомості, занизивши справжню вартість квартир, які набула у власність його дружина наприкінці 2015 року, у чотири-п'ять разів.

Зазначимо, що у своїй електронній декларації за 2015 рік перший заступник міського голови Віктор Пушкарьов задекларував заробітну плату у розмірі 126 729 грн. та у розмірі 3115 грн. Джерелом доходу його дружини – Ярослави Пушкарьової вказана комунальна установа «Жидачівська центральна районна лікарня», де вона отримала заробітну плату у розмірі 7554 грн. Окрім того, Ярослава Пушкарьова отримала допомогу при народженні дитини у розмірі 16340 грн. В електронній декларації Віктор Пушкарьов також вказав грошові активи (вид – готівкові кошти), власні - у розмірі 170000 грн. та дружини – у розмірі 55000 дол. США.та 35000 грн.

Першим заступником міського голови Львова , який відповідав за житлово-комунальну галузь та діяльність районних адміністрацій, Віктор Пушкарьов став в грудні 2015 року. До цього - 31 грудня 2014 року Андрій Садовий призначив Віктора Пушкарьова в.о. першого заступника міського голови Львова. З 10 листопада 2014 року Пушкарьов працював на посаді директора департаменту житлового господарства та інфраструктури.

Також він був керівником ЛКП «Залізничнетеплоенерго», заступником директора з автоматизації, обліку і інновацій ЛМКП «Львівтеплоенерго».З посади першого заступника міського голови Віктор Пушкарьов був звільнений в березні 2017 року за згодою сторін. Відбулося це після затримання на хабарі (у листопаді 2016 року) начальника управління житлово-комунального господарства Львівської міськради Юрія Гольця. Відомо, що обшуки тоді працівниками СБУ проводилися також в кабінеті Віктора Пушкарьова (як у безпосереднього керівника Юрія Гольця).

Згідно інформації в електронній декларації Віктора Пушкарьова за 2017 рік, після звільнення він влаштувався на посаду заступника директора по будівництву ПП «Житлобудінвест», кінцевим бенефіціарним власником якого є Ростислав Мельник, та яке знаходиться за тією ж самою адресою, що ПП «Будівельна корпорація «РІЕЛ».

За фактом набуття дружиною Віктора Пушкарьова квартир у Львові за "смішними" цінами редакція "Правкому" вирішила провести антикорупційне журналістське розслідування. За його результатами звернення будуть скеровані на адресу правоохоронних органів та Національного агентства з питань запобігання корупції.

НАЗК ПОЧАЛО ПЕРЕВІРКУ ЗА ЗВЕРНЕННЯМ РЕДАКТОРА "ПРАВКОМУ"

Створено: Четвер, 09 серпня 2018, 12:45

Категорія: Статті

Національне агентство з питань запобігання корупції, відреагувавши на неодноразові звернення редактора львівського правозахисного сайту «Правком» Віктора Корнієнка, почало повну перевірку е-декларацій за 2016 та 2017 роки колишнього голови правління збанкрутілого «Укргазпромбанку», а нині – посадової особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грицака Ігоря Юліановича.

Відповідні рішення про проведення повної перевірки е-декларацій Ігоря Грицака розміщені на офіційному сайті НАЗК.

Зазначимо, що у зверненнях також йшлося про притягнення до відповідальності посадовців НАЗК, які, найімовірніше, умисно затягують дану перевірку.

Журналіст звертав увагу на те, що з приводу перевірки е-декларації Ігоря Грицака, який в лютому .2015 року був призначений директором-розпорядником ФГВФО Костянтином Ворушиліним на посаду провідного професіоналом з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків, він звернувся до голови НАЗК Наталії Корчак ще у жовтні минулого року.

Підставою для цього стали факти, що були виявлені у ході аналізу е-декларації Ігоря Грицака, яка охоплює 2016 рік, та які свідчать про внесення декларантом завідомо недостовірних та неповних відомостей.

Зокрема, у зверненні на адресу НАЗК йшлося про житловий будинок в селищі Славське Сколівського району (загальною площею 270 кв. м.), що належить Грицаку на праві власності, та який він останні кілька років використовує у якості відпочинкового комплексу «Карпатська казка», що здається в оренду туристам. Натомість в електронній декларації зазначено, що Грицак у даному будинку проживає.

У зверненні також зазначалося, що будинок Ігоря Грицака та будинок його сина Остапа Грицака (який також входить в склад відпочинкового комплексу «Карпатська казка» та відомості про який не було внесено до е-декларації) в селищі Славське знаходяться на одній вулиці з житловим будинком (загальною площею 295,2 кв. м.), що належить директору-розпоряднику ФГВФО Костянтину Ворушиліну.

Однак, стверджував журналіст, належної реакції з боку НАЗК на його звернення, а також на подальші запити, що стосувалися е-декларації Ігоря Грицака, не послідувало. Останнім часом з даного органу йому надходили лише відписки, у яких, зокрема, повідомляється, що Національне агентство розпочало збір фактичних даних, на підставі яких буде встановлено наявність або відсутність у декларації Грицака І.Ю. недостовірної інформації. При цьому посадовці НАЗК нічого не повідомляють, скільки часу буде тривати збір даних стосовно декларації Грицака І.Ю.

«З огляду на вищевикладене, прошу Вас як голову Національного агентства з питань запобігання корупції вжити заходів для проведення перевірки фактів, викладених у моєму зверненні, які можуть свідчити про умисне затягування посадовцями НАЗК прийняття рішення про проведення повної перевірки електронної декларації за 2016 рік Грицака Ігоря Юліановича, що обіймає посаду провідного професіонала Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», - зазначено у зверненні журналіста, що було скеровано на адресу НАЗК в червні 2018 року.

ДБР: ЗАГАЛЬМУВАТИ БУДЬ-ЯКОЮ ЦІНОЮ

Створено: Понеділок, 03 вересня 2018, 06:52

Категорія: Статті

Мета — затягнути процес запуску нового органу правопорядку.

Цього тижня на очільника найпотужнішого органу правопорядку — Державного бюро розслідувань — ніби зійшло знамення.

Роман Труба відмовив зовнішній конкурсній комісії у розгляді рекомендацій щодо призначення 27 переможців на керівні посади середньої ланки в ДБР. Під час брифінгу директор ДБР заявив, що вищезгадана комісія знищила результати психофізіологічного дослідження кандидатів (простими словами — дані перевірки на поліграфі), які нібито мав отримати директор бюро. І тому ніхто не буде призначений на посади.

Виступаючи, Роман Труба оприлюднив шокуючі факти, яким мали повірити і журналісти, які перебували в стінах офісу бюро, і прості громадяни, які слідкували за перебігом брифінгу. За його словами, серед згаданих 27 претендентів на посади він ідентифікував фігуранта кримінальних проваджень щодо державної зради, щодо незаконного механізму легалізації доходів, осіб із сепаратистськими нахилами. Усе б нічого, якби озвучені позиції не збігалися з медійною хвилею, піднятою впродовж останніх кількох тижнів на сайтах-"зливних бачках". Ба більше, у словах про держзраду, на якій так емоційно наголошував Роман Труба, помічено логічну послідовність "звідкіля дрова". Ішлося про рекомендованого комісією на посаду керівника другого слідчого управління центрального апарату ДБР Олександра Туру. Так, він справді працював прокурором одного з районів Сімферополя АР Крим до окупації півострова (наказ генпрокурора про його звільнення датований квітнем 14-го, а фактично він пішов з посади ще в березні).

За нашою інформацією, 2015 року за згаданими фактами Туру допитували в СБУ. І тут, приблизно тиждень тому, Олександра Туру повторно викликають на допит. Але цього разу — до прокуратури АР Крим, і знову у справі про держзраду. Це відбулося саме після того, як очільник Ходорівської організації підтримки ветеранів АТО зі Львівщини (вотчини директора ДБР) написав заяву на основі "матеріалів зі ЗМІ".

Про підготовку "заздалегідь"

А тепер про те, що залишається поза увагою громадськості, яка просто спостерігає за процесом, не беручи в ньому безпосередньої участі. Нині радником Романа Труби працює екс-заступник прокурора Криму Олександр Вдовиченко. Останній неодноразово виступав у ЗМІ з відповідними меседжами стосовно прокурорів, яких підозрювали в держзраді. Цікавий факт: заяву написано не на ім'я Юрія Луценка, а нинішнього прокурора АРК Гюндуза Мамедова, у якого й працював заступником Вдовиченко. Тому не дивно, що Роман Труба розіграв цю карту, фундаментально приправивши страву додатковим інгредієнтом — відсутністю перевірки на поліграфі. До слова, поліграфологи вже пояснили свою позицію стосовно "знищення" результатів поліграфа.

Зрештою, стає очевидним, що відповідне рішення Романа Труби готувалося заздалегідь, проте остаточно він його прийняв в останній момент. І тут проступає кінцева мета, що інспірована зовсім іншими політичними гравцями, які досі не лізли в політико-правове "болото" запуску ДБР. Тож мета — будь-що затягнути процес запуску нового органу правопорядку.

Відповідно до умов конкурсу, працює ще дві комісії — для центрального апарату і територіальних управлінь. Якщо перша, яка працює поза контролем Романа Труби, завершила відбір слідчих (включаючи перевірку на поліграфі) ще місяць тому, то друга, яка підконтрольна очільникові ДБР, тільки щойно почала проводити співбесіди з кандидатами. І нібито ж логічно було оперативно призначити спецперевірку для обраних слідчих, проте із цим чомусь зволікають.

З моїх джерел стало відомо про аналогічну ситуацію зі згаданими 27 кандидатами на посади керівників середньої ланки, яких зовнішня комісії обрала ще 18 липня. З організацією спецперевірки не те що не поспішали — її фактично провалили на рівному місці. По-перше, виникли незрозумілі проблеми із запитами на її проведення. Через три тижні Мін'юст їх просто повернув як неналежно оформлені. У бюро 27 серпня кандидатів на посади попросили надати нові згоди на проведення спецперевірки. Аж тут наступного дня — 28 серпня — директор ДБР виходить на публіку і заявляє, що нікого з них не призначить.

Ще одним фактом на підтвердження згаданої стратегії Романа Труби є швидкість проведення спецперевірок для 27 кандидатів, яких обирала зовнішня комісія, і 14 кандидатів, яких обирала внутрішня комісія №2, очолювана підлеглим директора бюро Олегом Шрамом. Це можна перевірити, просто порівнявши печатки з датами про надсилання документів до Міністерства юстиції.

Про "останній момент"

Фінальним акордом, якого так бажав Роман Труба, стала підтримка громадськості. У день брифінгу о 9.00 директор бюро запросив до свого офісу відомих антикорупціонерів з громадського сектору, нардепів Мустафу Найєма і Єгора Соболєва. Правда, серед активістів не було тих, хто добре орієнтується у процесі запуску ДБР. Приміром, не попередили про зустріч нас з Олексієм Гриценком (Автомайдан). Напевно, так було легше забезпечити реалізацію рішення щодо непризначення 27 "чужих" і призначення 14 "своїх".

Загальновідомо, що серед тих кандидатів, яких запропонувала зовнішня комісія, лише двоє репрезентували інтереси групи Пашинського—Турчинова, до якої близький Роман Труба. Більшість з кандидатів були афілійовані з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Декого пов'язували з близьким до президента нардепом Олександром Грановським і заступником голови СБУ Павлом Демчиною. Який був сенс двом політичним групам спочатку розподіляти між собою посади, а потім "помножити на нуль" усі домовленості?

Про впливову "приховану руку"

Сумнівно, що в "Народному фронті" так сильно побили горщики, щоб одне крило цієї партії прямо протидіяло іншому. За даними наших джерел, тут "включились" інші політичні важковаговики, а точніше — Юрій Луценко. За однією версією, така закулісна інтрига пов'язана з бажанням керівника Генпрокуратури очолити уряд. До слова, ДБР, згідно із чинним законодавством, є центральним органом виконавчої влади, який здійснює правоохоронну діяльність. І цей ЦОВВ підпорядковується безпосередньо Кабміну. А над чинним керівником уряду вкотре зійшлися хмари. Остання нещодавня жорстка (як свідчать наші джерела) розмова між Порошенком і Гройсманом тільки посилила намір президента підшукати іншого прем'єра.

Утім, не факт, що відставка очільника уряду відбудеться. Тим більше не факт, що наступником Гройсмана стане саме Луценко. Проте кадри ДБР можуть цікавити Юрія Віталійовича безвідносно до мрій про можливе прем'єрство. Отже, за другою версією, генпрокурор прагне отримати вплив на бюро, щоб мати корисний політичний ресурс, за допомогою якого можна вибудовувати власну кар'єру і надавати "послуги" тим, від кого залежиш (чи залежатимеш).

На будь-які закиди, що лунали від активістів, Луценко може з гордістю заявляти про оперативне створення Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних ДБР. Кілька тижнів тому було деталізовано, як без конкурсу, за переведенням на посади, Луценко створив цей структурний підрозділ ГПУ. Як відомо, Юрій Віталійович зберігає в рукаві ще один козир — кожне кримінальне провадження ДБР можна "спускати на гальмах" за допомогою процесуального керівництва з боку прокурорів.

Вочевидь, саме Луценко підштовхнув Романа Трубу до вищезгаданого рішення, показавши, хто в хаті господар. До речі, як свідчать очевидці, нардеп Сергій Пашинський ніяк не міг додзвонитися до директора ДБР у день брифінгу. Це лише підтверджує факт впливу на рішення "прихованої руки", яка досі не задіювалась у процесі.

І насамкінець про інтерес Луценка. Генеральна прокуратура дорозслідує кримінальні провадження, які підслідні ДБР. Проте нових проваджень як орган досудового розслідування вже не відкриває, спрямовуючи їх до Національної поліції та СБУ. Дуже зручна позиція — заморозити ситуацію, бо тоді прокуратура фактично не несе відповідальності за розслідування, проте зберігає за собою можливість контролювати ситуацію в цілому.

Вітчизняні політики найвищого рангу чудово навчилися не тільки використовувати підконтрольні ЗМІ, а й вводити в оману громадян і навіть активістів-антикорупціонерів. Останні, не розуміючи суті справи, ведуться на "добру волю" окремих очільників органів публічної влади. А в умовах тотального медійного розгардіяшу важко розібратися, хто які цілі переслідує. Подеколи союзи між впливовими особами змінюються, як настрій в людини, що страждає на циклотимію. За спалахами цієї політичної хвороби спостерігає весь світ, роблячи свої висновки про "європейське майбутнє" нашої держави.

Олександр Лємєнов, Дзеркало тижня

СЛІДСТВО БЕЗ РОЗСЛІДУВАННЯ

Створено: Четвер, 05 квітня 2018, 08:46

Категорія: Статті

Чому львівський слідчий Андрій Кушпіт, розслідуючи справу про ДТП, два з половиною роки не проводить слідчий експеримент у зв'язку з невідповідністью погодніх умов...

Прокурору Львівської області

державному раднику юстиції 3 класу

Квятківському Ю.В.

Корнієнка Віктора Євгеновича

члена Національної спілки журналістів України

З В Е Р Н Е Н Н Я

До мене як до редактора львівського правозахисного сайту «Правком» з скаргою на дії правоохоронців звернулася мешканка Львова Фафруник Оксана Петрівна.

Скаржниця стверджує, що даний час слідчим управлінням Головного правління Національної поліції у Львівській області (безпосередньо слідчим Кушпітом Андрієм Володимировичем) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015140030000777 від 12.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Потерпілим у даному кримінальному провадженні визнано сина Фафруник О.П. – Фафруника Олександра Віталійовича, 1993 року народження, який у результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження, що у подальшому призвело до встановлення йому третьої групи інвалідності.

Водночас через бездіяльність слідчого Кушпіта А.В., який належним чином не виконує свої службові обов’язки, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015140030000777 безрезультатно триває вже два з половиною роки. Вважаю, що такими діями слідчий Кушпіт А.В. сприяє уникненню кримінальної відповідальності підозрюваним у скоєнні ДТП, яке призвело до серйозних травм та розладу здоров’я Фафруника О.В.

Особливу увагу скаржниця звертає на те, що рік тому слідчим управлінням Головного правління Національної поліції у Львівській області була проведена службова перевірка за зверненням адвоката Фафруника О.В. Гандзюлевича Ярослава Анатолійовича, у якому йшлося про штучне, необгрунтоване затягування слідчим Кушпітом А.В. досудового розслідування у вищеназваному кримінальному провадженні.

Про результати даної службової перевірки Гандзюлевичу Я.А. було повідомлено у відповіді з СУ ГУ НП у Львівській області від 02.03.2017 року (за підписом заступника начальника управління А.О.Кумечко). Зокрема, у цій відповіді зазначалось, що «у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести слідчий експеримент, однак на даний час неможливо його провести у зв’язку з невідповідністю погодніх умов, які були на момент вчинення ДТП.

Однак за рік часу , що минув з моменту проведення вищеназваної службової перевірки, слідчим Кушпітом А.В. не було забезпечено проведення слідчого експеременту, що унеможливлює визначення винуватся ДТП та свідчить про умисне, упродовж тривалого часу затягування Кушпітом А.В. досудового розслідування.

У зв’язку з вищевикладеним, прошу Вас як прокурора Львівської області вжити заходів для перевірки фактів, що викладені в даному зверненні, та для перевірки стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015140030000777 від 12.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Окрім того, враховуючи, що слідство безрезультатно триває вже два з половиною роки, прошу Вас як прокурора Львівської області взяти досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015140030000777 від 12.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, на свій особистий контроль.

05.04.2018 р. Корнієнко В.Є.