"Поправки Лозового": Рада скасувала скандальні зміни до КПК

Верховна Рада прийняла закон "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення деяких положень", яким пропонувалося скасувати прийняті у жовтні минулого року скандальні поправки до КПК. За відповідне рішення народні депутати віддали 256 голосів, передає УНН.

Законом внесено зміни до статей 132, 184, 234 КПК, якими виключено положення про те, що подання клопотання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення обшуку чи обрання запобіжних заходів, призначення експертизи здійснюється виключно на підставі ухвали слідчого судді і подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.

Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями, "клопотання слідчих, прокурорів про застосування забезпечення заходів кримінального провадження або проведення обшуків, які подані до відповідних судів до набрання чинності цим законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом".

Закон прийнято з урахуванням пропозицій комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Додамо, законопроект включили до порядку денного цей законопроект з другої спроби 245 голосами нардепів.

Нагадаємо, зміни до КПК України в частині заходів забезпечення кримінального провадження, строків досудового розслідування, здійснення експертиз та іншого набули чинності 15 березня 2018 року.

Автор скандальних поправок до КПК, нардеп Андрій Лозовий запевнив, що вони ніяк не вплинуть на терміни поховання.

УНН

Комітет Ради підтримав подання Генпрокуратури стосовно Савченко

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони рекомендував парламенту надати дозвіл на зняття недоторканності, затримання та арешт народної депутатки Надії Савченко.

Савченко підтвердила, що дійсно причетна до вивезення зброї з непідконтрольних територій Донбасу. Вона запевняє, що це була спецоперація. 

Депутатка також погодилася, що наведені Луценком факти правдиві, але мотивація у неї була зовсім інша, а інформацію прокуратура перекрутила.

15 березня Савченко прийшла на допит до СБУ та дала брифінг. Депутатка на брифінгу заявила: «Хто не думав підірвати Банкову або Верховну Раду? Ми що, живемо в 37-му році, у сталінські часи, коли це є злочином? Про це що не можна говорити на вулиці? У нас про це не говорить тільки ледачий», — заявила Савченко.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що слідчі ГПУ мають докази того, що депутатка Савченко планувала теракт у залі Верховної Ради.

Рада одразу ж виключила депутатку Надію Савченко з Комітету з питань національної безпеки і оборони. Того ж дня, 15 березня, Регламентний комітет Ради отримав подання ГПУ на арешт Савченко.

Нагадаємо, депутатку Надію Савченко викликали на допит до СБУ у зв'язку з розслідуванням провадження стосовно арештованого переговорника Володимира Рубана. Сама депутатка заявила, що вимагає вручити повістку на допит в СБУ їй особисто в руки.

Громадське

НАЗК не використовує рекомендації щодо перевірки е-декларацій

Національне агентство із запобігання корупції не використовує рекомендації, надані для покращення процесу перевірки електронних декларацій.

Про це заявив лідер групи підтримки України з питань юстиції та внутрішніх справ Єврокомісії Франк Поль, передає "УНІАН".

"Коли два спеціаліста приїхали в Україну подивитися на весь процес в цілому, від А до Я, як працює перевірка електронних декларацій, вони повернулися із доповіддю, в який йдеться про те, що є багато проблем. Було надано 19 рекомендацій, що повинно бути зроблено негайно, щоб виправити ситуацію.

Вони були передані НАЗК, але до сьогодні, на скільки мені відомо, значна частина цих рекомендацій не була використані, і нічого не сталося. Це – факт. Я не даю оцінку, я просто про це говорю", – наголосив він.

"Саме НАЗК має прерогативу та мандат у питанні перевірки електронних декларацій. Для цього застосовується аналітична програма. Інструмент, який називається аналіз ризику, відзначає ті, які виглядають такими, що можуть бути проблемними, і на які треба подивитися детально. Це так, як працює скрізь", – підкреслив дипломат.

"Після першого декларування ми побачили, що, наприклад, сума готівки, яка задекларована нашими чиновниками, перевищує транш МВФ. Це шокувало не тільки наше суспільство, але й міжнародних партнерів, які нам надають цю допомогу.

Тому НАБУ взяло на себе відповідальність за перевірку декларацій саме на предмет наявності кримінальних злочинів.  І ми маємо достатньо велику кількість справ цієї категорії, частина з яких вже передається до суду", – повідомив директор НАБУ Артем Ситник.

"Головний орган, який повинен це робити – Національне агентство із запобігання корупції, фактично, не передає ніяких матеріалів. Ще більше нас засмутило те, що НАЗК дало роз’яснення, що ми (НАБУ) не можемо притягувати осіб до відповідальності і взагалі розпочинати розслідування, доки немає їх висновку.

Була спроба перенести це у законодавчу площину, але вона була невдалою. Тому була дивна ситуація – орган не перевіряє декларації, але при цьому намагається завадити іншим органам це робити", – заявив він.

Але вчора Апеляційний суд це виправив, і сказав, що це роз’яснення є нікчемним", – додав директор НАБУ.

Поліція розглядає версію про доведення до самогубства ветерана АТО Волошина

Поліція перевіряє версію про доведення до самогубства льотчика і ветерана АТО Владислава Волошина, який застрелився 18 березня у власній квартирі, - 112.ua.

"Слідчими внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань додаткова кваліфікація у справі про загибель Владислава Волошина за ст. 120 КК "Доведення до самогубства", щоб ретельно перевірити всі можливі причини, які призвели до трагедії", - повідомляють правоохоронці.

У поліції зазначили, що слідство вивчає всі версії. Вони будуть підтверджені або спростовані внаслідок слідчих дій на підставі експертиз.

Зокрема, розглядається конфлікт на роботі, сімейні негаразди, самогубство, скоєне після проходження служби в ЗСУ, нещасний випадок при поводженні з вогнепальною зброєю і самогубство, вчинене в стані душевного хвилювання.

Нагадаємо, 18 березня стало відомо, що в Миколаєві у власній квартирі застрелився 29-річний керівник обласного аеропорту, льотчик Владислав Волошин. Поліція почала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК ("Умисне вбивство"), ведеться слідство.

Пізніше журналіст Андрій Лохматов опублікував одне з останніх листувань Волошина, де він говорить про тиск з боку голови Миколаївської ОДА Олексія Савченка, про бажання залишити аеропорт і про те, що останнім часом його не покидають суїцидальні думки.

"Я його не боюся. Дітей без батька не хочеться залишати, але суїцидальні думки мене не покидають", – йдеться в листуванні.

112.ua