Кошмар Чиновника або «Справа про бракований молоковідсмоктувач» (ВІДЕО)

  За законом цю справу мали б розглянути протягом місяця. Натомість судова тяганина тривала рік і три місяці, у розгляді було задіяно аж четверо суддів. За всім цим – наполеглива спроба пересічних львів’ян захистити свої порушені права.

До суду вони звернулися через… бракований молоковідсмоктувач і чиновницьку недбалість. Йдеться про неправомірні дії колишнього в.о. начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області Юрія Петриці.

                            Замість захисту – відписка, схожа на глузування

   Для мешканки Брюхович Лади Хорош ця історія почалася 15 червня 2012 року, коли в селищній аптеці, яка належить ПП «Аптека-Аронія», вона придбала молоковідсмоктувач фірми-виробника LOVI. Цей медичний виріб особистої гігієни жінок-породіль, за який було заплачено 281,89 грн., виявився несправним.

   З адміністративного позову Лади Хорош до Шевченківського районного суду м. Львова:

    «Згідно інформації для споживача, яка знаходилася на упакуванні виробу, було гарантовано, що даний пристрій забезпечує придатність до використання щодо його призначення. Більше того, було гарантовано, згідно тексту на упаковці та відповідної консультації продавця, що він має «сілу всасиванія», яка дозволяє «ефєктівно сцеживать молоко».

   В умовах аптеки за відсутності необхідних умов я не мала можливості опробувати функціональність згаданого пристрою. Після придбання згаданого пристрою я його опробувала вдома та з’ясувала, що «сіли всасиванія»  недостатньо для зціжування молока з моїх грудей.

   Я спробувала повернути цей пристрій продавцю з вимогою замінити на пристрій, який буде виконувати належні йому функції. Тобто забезпечить відповідне  вакуумне розрідження, здатне зціжувати молоко з жіночих грудей. Або, за неможливості заміни на якісний пристрій, пропонувала повернути мені втрачені кошти. Продавець Шафранська відповіла, що пристрій має необхідні сертифікати якості, а відтак апріорі не може бути непрацездатним. Після цього працівниками аптеки в категоричній формі мені було відмовлено як в заміні пристрою, так і в поверненні грошей».

   - Кошти, витрачені на придбання несправного пристрою, складали 40 відсотків щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною, щоб їх повернути, ми звернулися з скаргою в Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області. – розповідає батько Лади Хорош Володимир Лукаш. – Відповідь довелося очікувати більше місяця. Це була формальна, схожа на глузування, відписка. з якої «випливало», що притягувати працівників аптеки до відповідальності ніхто не збирається. Нас інформували, що було проведено перевірку, під час якої завідувач аптеки Шафранська представила прихідні документи та документи, які засвідчують якість та безпеку придбаного нами молоковідсмоктувача. Повідомлялося також, що на час проведення перевірки  молоковідсмоктувач фірми LOVI в реалізації «був відсутній». Під відповіддю стояв підпис в.о начальника Інспекції з питань захисту  прав споживачів у Львівській області Петриці Ю.В. (так на той час вже називалося управління). Саме до нього у подальшому і було пред’явлено адміністративний позов.

                             Про суддівський «футбол» і тяганину

   У позові Лада Хорош попросила визнати відмову відповідача щодо  захисту її споживчих прав неправомірною та стягнути з нього моральну шкоду у розмірі десятикратної вартості молоковідсмоктувача – 2818,9 гривень. Вона аргументувала це тим, що відповідач не перевірив функціональність пристрою, який їй продали, хоча був зобов’язаний це зробити, чим не виконав в повному обсязі своїх посадових обов’язків.

   - Позов потрапив на розгляд до судді Шевченківського райсуду Валентини Свірідової. – розповідає Володимир Лукаш (на суді він був офіційним представником позивача).- І відразу був «відфутболений»: суддя винесла ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі, повідомивши, «що розгляд даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства». Це було абсолютно безпідставне рішення, наші позовні вимоги цілком відповідали змісту та спрямованості Кодексу адміністративного судочинства України.  Нам довелося звертатися з скаргою в Львівський апеляційний адміністративний суд і доказувати те, що відомо кожному студенту юрфаку: що закон надає право  оскаржувати протиправні дії посадової особи в адміністративному порядку. Суд, апеляційну скаргу, певна річ, задовольнив, однак на це пішло рівно півроку.

   - У подальшому «справу про бракований молоковідсмоктувач» знову розглядала Валентина Свірідова. – продовжує Володимир Лукаш. – Після задоволення апеляції я мав повне право заявити їй відвід, однак свідомо цього не зробив. З мого боку це була  «віддяка» за попередній суддівський «футбол». У свою чергу суддя вдалася до «тактики» максимального затягування. Судові засідання відкладалися, переносилися на інші дні, ще частіше – не відбувалися вчасно. Приходиш в суд на чітко визначений час і стирчиш під кабінетом півтори-дві години. Я, щоправда, швидко «прилаштувався» - почав брати з собою газети, музичний плеєр. Загалом  тяганина в районному судді тривала майже дев’ять місяців, за цей час було близько десяти засідань (це при тому що за законом таку справу мали б розглянути протягом місяця). 

                 Сплачувати присуджену шкоду чиновник не хоче

   Рішення про визнання дій в.о. начальника Інспекції з питань захисту  прав споживачів у Львівській області Петриці Ю.В. щодо відмови у захисті прав споживача Хорош Л.В. неправомірними, а також про стягнення з посадовця  2818,9 гривень моральної шкоди суддя Шевченківського райсуду Львова Свірідова В.В. винесла 20 листопада 2013 року. Однак по сьогоднішній день цих грошей  позивач так і не отримала. Знаючи про рішення суду, кошти за заподіяну моральну шкоду посадовець добровільно не сплатив і сплачувати не збирається.

   - Поки тривав суддівський «футбол», тяганина, Юрій Петриця, який, до речі, на суд жодного разу не з’явився, не прислав свого представника, з посади в.о. начальника Інспекції з питань захисту  прав споживачів у Львівській області був звільнений. – розповідає Володимир Лукаш. – Потім з’ясувалося, що чиновник зайняв аналогічну посаду в Івано-Франківській області, на якій працює до сих пір. Все це нам довелося встановлювати самостійно,  оскільки   львівська виконавча служба демонструвала цілковиту бездіяльність. На даний момент виконавчий лист про стягнення з Юрія Петриці  присудженої моральної шкоди скеровано івано-франківським державним виконавцям. Окрім того, ми звернулися з скаргами до його безпосереднього керівництва – з проханням вплинути на «споживчого» начальника. У випадку злісного невиконання рушення суду, будемо вимагати, щоб посадовця було притягнуто до передбаченої законом кримінальної відповідальності.