ПРАВДА АБО ГРОШІ

Криза поставила редакторів багатьох видань перед вибором: висвітлювати резонансні події, чи підписати вигідні контракти і промовчати.

Мовчання - золото. Мудра приказка. Коротко і змістовно. Людей, які вміють мовчати цінують сильні світу. Якщо ж мовчить той, хто зобов’язаний говорити, ціна його мовчання значно зростає.

Уявіть, що ви журналіст, який дізнався, що зловживання певних посадових осіб, або їх бездіяльність, щороку призводить до загибелі десятків людей і отруєння сотень? Причому є свідки, докази, документи. Чи варта така інформація телевізійного сюжету, або публікації?

А якщо до всього цього додасться інформація, що смерті людей це всього лише побічний ефект від мільярдних розкрадань? І знову ж таки свідки, документи, факти!

Здавалося б, про таке треба кричати на всіх перехрестях... І тиша...

Саме у такій тиші опинився журнал «Кримінальне чтиво.Захід», коли розпочав розслідування зловживань посадових осіб ПАТ «Львівгаз». Упродовж кількох місяців я збирав, провіряв та аналізував інформацію, аж поки вирішив, що вона достовірна і можна поділитись нею з суспільством. Зважаючи на велике значення розслідування для суспільства, та розуміючи, що аудиторія журналу «Кримінальне чтиво.Захід» не є великою, я звернувся до колег з львівських видань, запропонувавши поділитись матеріалами.

Журналісти, з якими я спілкувався підхопили тему, дехто навіть почав готувати матеріали, але за кілька днів я дізнався, що негативні статі про ПАТ «Львівгаз» більшість редакцій не погодилось публікувати. Здивований я почав розмовляти з редакторами, впевнений, що зможу їх переконати. Я не претендував на авторство, готовий був підтвердити слова документально, але... На свої аргументи я отримував відмовки, або обіцяння зробити матеріал колись, потім.

Намагаючись довести громаді та колегам-журналістам важливість піднятої тематики я зібрав прес-конференцію, на якій спікери відверто говорили про порушення керівництвом ПАТ «Львівгаз» законодавства.

Повний зал журналістів!!! І поодинокі публікації. Центральні видання не зробили жодного матеріалу.

Натомість з’явились публікації, у яких керівництво ПАТ «Львівгаз» розповідає про збитковість акціонерного товариства, та бідкається, що НКРЕ слід ще більше підняти тарифи на газ.

Працівник «Львівгазу», який на прес-конференції говорив про зловживання начальства був звільнений на наступний день! «Львівгаз» збирає прес-конференцію, на якій заперечує все, що говорили громадські активісти. Проти ПАТ «Львівгаз» відкрита кримінальна справа!

В прес-центрі ЗІКу яблуку немає де впасти. Журналісти навіть в коридорі стоять. В результаті резонанс трохи більший, але центральні видання та канали знову мовчать.

«Львівгаз» подав на журналістів та громадських активістів до суду. Перше судове засідання - в залі один журналіст!

З’являється публікація, яка зникає на наступний день, імовірно з технічних причин. Пізніше, ще за кілька днів, вона була відновлена.

Про причину такої дивної реакції колег по цеху я дізнався під час розмови з одним з редакторів. Виявилося, що більшість львівських видань підписали з ПАТ «Львівгаз» договори на розміщення рекламних матеріалів і, відповідно, їм не дуже пасує друкувати про свого рекламодавця негатив.

Криза поставила українську журналістику на межу виживання і коли редактори знаходяться перед вибором: воювати за праве діло, або заплатити журналістам заплату, вони обирають останнє.

Я їх розумію. От як сказати своєму працівнику: «Цього місяці ми друкуємо суспільно-корисні матеріали, які не приносять грошей, а тому посидиш без зарплати»?

Тим часом виявилось, що проблематика, які я опрацьовував по «Львівгазу», актуальна для всієї України. Облгази інших регіонів задіяні у схемах, за допомогою яких з держави викачують мільярди грошей. Якщо ліквідувати ці схеми, відпаде необхідність піднімати ціни на газ для населення. На прес-конференцію, яка відбулась в Києві, у прес-центрі УНІАНІу з’їжджаються активісти, які, паралельно зі мною, ведуть схожі розслідування.

Я думав, що у Киві все буде інакше, очікував шаленого резонансу... Центральні канали та видання знову промовчали.

Можливо цього разу справа була не у грошах. Державі не дуже то приємний галас навколо непопулярних питань щодо зростання комунальних послуг. От така в нас «незалежна» журналістика.

А тепер перейду до головного.

Я маю на руках документи, які підтверджують загибель десятків користувачів природнім газом у Львівській області, можу документально підтвердити отруєння сотен людей чадним газом. Мені вдалося отримати документи, які підтверджують - ПАТ «Львівгаз» щорічно наносить державі збитки мало не у мільярд гривень. Запевняю вас, що так само складаються справи і у інших областях України.

Матеріали розслідувань регулярно публікувались на сайті журналу «Кримінальне чтиво.Захід» (criminal.in.ua), але, упродовж останнього місяця сайт журналу зазнав кількох хакерських атак і два дні як «лежить мертво». Відновити його наразі не вдається.

Відтак я позбавлений можливості хоч якось інформувати громадськість про хід розслідування.

Шановні колеги, прошу вашої допомоги у своїй нерівній боротьбі. Якщо ваші видання незалежні фінансово і можуть дозволити собі розкіш проводити складні та тривалі розслідування, якщо ви готові до боротьби з сильним суперником, то я з радістю поділюсь матеріалами, які вдалося зібрати. (Є і не публіковані :))

Пишіть мені на поту  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , та дзвоніть по телефону 0677854190.

 Зростання ціни на газ незабаром вдарить по кишені кожного з нас, а небезпека отруєння чадним газом є реальною загрозою для наших родин.

Влад Якушев