Савченко назвала Порошенка "ворогом народу"

Позафракційний народний депутат Надією Савченко називає президента України «ворогом народу».

«Мій ворог той, хто ворог моєму народові, хто робить гірше жити кожній людині. Коли прості люди кажуть, що ми живемо гірше з кожним днем, так, я думаю, він – ворог народу», – заявила Савченко в інтерв’ю виданню «Новое время», опублікованому 1 лютого, відповідаючи на питання чи вважає вона президента Порошенка своїм ворогом.

Також вона вважає, що Україну можна виводити з кризи двома шляхами – шляхом Індіри Ганді та Йосипа Сталіна.

«Тобто, Україну може вивести лідер такого чи іншого типу. Для Індіри Ганді, для Ісуса Христа – для таких людей не було поганих чи хороших. Вони вважали, що говорити треба з кожною людиною, щоб вона зрозуміла. І, може, вона виправиться», – зазначила Надія Савченко.

У січні Надія Савченко заявила, що повернути Донбас під контроль України мирним шляхом можна у разі тимчасової відмови від прагнення повернути анексований Крим. Ця заява викликала хвилю критики.

Комітет з питань національної безпеки і оборони рекомендує Верховній Раді України вивести народного депутата Надію Савченко зі складу комітету. Вона вважає це рішення незаконним.

У грудні минулого року група народних депутатів уже пропонувала вилучити Савченко зі складу парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони. З цією ініціативою депутати виступили після того, як стало відомо, що Савченко 7 грудня 2016 року таємно відвідала Мінськ, де зустрілася з ватажками угруповань ОРДЛО Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким. Згодом Савченко заявила, що ця зустріч мала на меті посилити «мінський формат» мирних переговорів щодо Донбасу і зробити його дієвішим. Тоді рішення щодо вилучення Савченко з комітету оборони не ухвалили.

Згідно з регламентом, відкликання члена комітету здійснюється шляхом ухвалення постанови Верховної Ради.

Радіо Свобода

Українці за кордоном: заробітки і проблеми

Серед українців, які працювали за кордоном протягом останніх 5 років, більшість (77%) виїжджали на сезонні роботи, лише 15% працювали на постійній основі, 7% – мали інший тип робіт. Такими є результати дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг».

Третина опитаних працювали за кордоном цього року, чверть – в минулому році, водночас, кожен п’ятий – 5 років тому.

Майже третина (31%) перебували на роботі за кордоном близько півроку, 21% - декілька місяців, 15% - більше року, по 14% - до року або кілька років, 5% - не дали відповіді на це питання.

Серед тих, хто працював в країнах ЄС, дещо більше працюючих на постійній основі, ніж серед тих, хто працював в Росії. Також на постійній роботі працювало більше жінок та респондентів з вищою освітою.

Більше всього опитаних виїжджали на роботу у Польщу – 36%, на другому місці Росія (25%), по 5% працювали у Чехії та Німеччині, 3% - в Італії, решта – в інших країнах, переважно, Західної Європи. Майже 30% респондентів відмовилась відповідати на це запитання.

Серед мешканців Заходу і Центру більшість працювали в Польщі, на Півдні та особливо Сході – в Росії.

Серед тих, хто працював за кордоном, майже половина працювали у сфері будівництва та ремонту (43%), вдвічі менше (23%) - на сільськогосподарських роботах, 10% - на роботах по дому, по 3% мали досвід роботи в IT, догляді за дітьми, ресторанному бізнесі (кухарі, офіціанти, прибирання). По 2% працювали в готельному бізнесі, офісними працівниками, медичним персоналом. По 1% заявили, що працювали прибиральниками та в сфері послуг (перукарі, масажисти, майстри).

Більшість тих, хто працював у сфері будівництва працювали в Росії, тоді як в країнах ЄС працювали більше на сільськогосподарських роботах та у сфері роботи по дому.

Більшість опитаних задоволені рівнем заробітку, який отримували, працюючи за кордоном (19% – дуже задоволені, 62% - скоріше задоволені). Найбільше незадоволених розміром заробітку на Сході країни. 

18% опитаних особисто стикалися з випадками шахрайства в Україні при оформленні офіційних документів для працевлаштування за кордоном, 78% - не стикались, 4% - не визначились.

Третина (31%) опитаних особисто стикалися з невідповідністю між заявленими умовами працевлаштування і тими, що отримали на місці роботи за кордоном, 58% - не стикалися, 11% - не відповіли на це питання.

35% опитаних працювали за кордоном офіційно, 61% - неофіційно, 4% - не дали відповіді.

Найбільше тих, хто працював офіційно за кордоном серед заробітчан зі Сходу (44%), найменше - з Півдня (27%). Серед тих, хто працював в країнах ЄС, вдвічі більше офіційно працюючих (36%), ніж серед тих, хто працював в Росії. Більше офіційно оформлених на роботу серед старших респондентів та тих, що мають вищу освіту.

Більше тих, хто особисто стикався з невідповідністю між заявленими умовами працевлаштування і тими, що отримали на місці роботи за кордоном, серед чоловіків, старших та тих, хто працював в країнах ЄС.

Серед проблем з якими найчастіше стикалися респонденти під час роботи за кордоном опитані відзначили мовний бар¢єр та відчуття другосортності (по 27%). Ще 22% відзначили відсутність договору з роботодавцем, по 18% - погані житлові умови та проблеми з медичним забезпеченням. 13% заявили про неоплачувану понаднормову працю, 11% стикалися з відмовою в оплаті роботи, 8% - з дискримінацією за національною ознакою, 6% - проблеми з правоохоронцями, 2% - з рекетом та криміналом. Водночас більше третини (38%) відзначили, що вони не мали жодних проблем під час роботи за кордоном. 

Відчуття другосортності (33%), мовний бар’єр (39%) та проблеми з медичним забезпеченням (30%) переважали як проблема серед тих, хто працював в країнах ЄС, тоді як для тих, хто працював в Росії, на першому місці – погані житлові умови (30%), потім - відсутність договору з роботодавцем (27%). Більше половини тих, хто працював в Росії, не мали жодних проблем, тоді як, серед тих, хто працював в країнах ЄС, таких лише 30%.

Більшість (71%) заробітчан хотіли б у майбутньому знову працювати за кордоном, 11% - скоріше не хотіли б, 5% - однозначно не хотіли б, 13% - не визначились.

Найбільша кількість респондентів хотіли б працювати у Німеччині (23%) та Польщі (22%), близько 10% – в Італії, США, Англії, по 6-7% – в Чехії та Росії. 18%  не визначились. 

Найбільше допомоги респонденти потребують у питаннях пошуку роботи (32%), допомоги в отриманні візи (28%), медичному обслуговуванні (25%). Менш пріоритетними є питання адаптації до умов проживання в іншій країні (20%), захисту прав і свобод людини за кордоном (18%), юридичних консультацій (15%), проведення переговорів з потенційним роботодавцем (13%), пошуку житла (13%), допомоги з прибуттям до місця проживання чи роботи (12%), страхуванні (10%). 9% відзначили, що не потребують жодної допомоги, 7% - не визначились.

Серед тих, хто працював в країнах ЄС більше тих, хто потребував би допомоги у отриманні візи, адаптації до умов проживання в країні та юридичних консультаціях. Натомість серед тих, хто працював в Росії більше тих, хто бажав би допомоги в медичному обслуговуванні та страхуванні. 

Серед тих, хто працював неофіційно відносно більше тих, хто потребував би допомоги у пошуку роботи та переговорах з потенційним роботодавцем. Натомість серед тих, хто працював офіційно більше тих, хто хотів би допомоги з медичним обслуговуванням та юридичними консультаціями. 

Аудиторія: респонденти, які працювали за кордоном протягом останніх 5 років. Вибіркова сукупність: 436 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 5%. Терміни проведення: 1-10 грудня 2016 р.

Як уникнути драконівських штрафів за порушення трудового законодавства

Якщо роботодавець не допустить інспектора, який прийшов перевірити, чи всі працівники на підприємці працюють за трудовим договором, то його оштрафують на 320 тисяч гривень (100 мінімальних зарплат). Якщо роботодавець не дозволить інспекторові перевірити, як дотримуються трудового законодавства на підприємстві або ж заважатиме роботі фіскалів, то штраф становитиме 9 600 гривень. Про це вчора, 26 січня, під час семінару «Зміни в оподаткуванні-2017», який відбувся у Львівському прес-клубі, повідомила директор компанії «Західна консалтингова група» Мар’яна Кавин.

Вона нагадала, що згідно з Законом України №1774, з 1 січня діють нові штрафні санкції за порушення трудового законодавства.

«Оці дві штрафні санкції – саме за недопущення до перевірки», - уточнює вона.

Мар’яна Кавин пояснила, як зрозуміти з якою перевіркою прийшли інспектори.

Щонайперше, вона радять знайти своє підприємство у реєстрі на сайті Держпраці в переліку підприємств, які підлягають плановій перевірці.

«Не знайшли? Отже до вас у 2017 році на планову перевірку не мали би прийти. А ось цей мораторій на позапланові перевірки інспекторів Держпраці не поширюється. Тому – можуть прийти. Наприклад, на підставі заяви від ДФС, Пенсійного фонду або ще когось. Або на вас наскаржаться звільнені працівників, з якими ви недобре розійшлися», - розповідає Мар’яна Кавин.

Отож, коли інспектор прийшов, то роботодавець намагатиметься зрозуміти, що його очікує. 

«Спочатку перевірте посвідчення інспектора: що воно належить саме цій особі, і воно – чинне», - інспектора, який не має посвідчення, Мар’яна Кавин радить не допускати до перевірки.

Також в інспектора має бути повідомлення про перевірку. І в ньому є не посилання на норму закону, який хочуть перевірити, а на пункт типового акту перевірки Держпраці.

«Він є в загальному доступі в інтернеті. Раджу з ним ознайомитися. І якщо в повідомленні буде посилання на пункт 1.1.1, то ціна питання – 320 тисяч гривень. Якщо там посилання на пункт 5.5.1, то це коштує 9600 гривень», - роз’яснює хитрощі інспекторів директор.

Також, за її словами, діють старі штрафні санкції, які збільшено вдвічі з підняттям мінімальної заробітної плати. 

Найбільший штраф, крім уже вищезгаданого, це – 90 тисяч гривень (30 мінімальних зарплат) можуть виписати за фактичне допущення до роботи працівника без оформлення трудового договору або оформлення його на неповний робочий час, тоді як він працює повний.

«Перше, на що буде звертати увагу інспектор під час перевірки, це – на переведення працівників на неповний робочий час. Мінсоцполітики каже, що таке переведення має бути чимось спричинене. І якщо обсяг виробництва і реалізації не змінився, а працівник працює менше, то на це варто звернути увагу. І про скорочення робочого часу працівника мали попередити за два місяці до цього», - Мар’яна Кавин пояснює, як інспектори виявляють порушення. 

Також цей штраф накладають на того роботодавця, який несвоєчасно повідомив податкову про свого нового працівника. 

Оштрафувати на 9600 грн (три мінімальні зарплати) можуть за порушення строків виплати зарплати більше, ніж на місяць, або якщо виплатили її не в повному обсязі. Причому, 9600 гривень – за кожен такий виявлений випадок.

Також на 32 тисячі гривень (10 мінімальних зарплат) можуть оштрафувати за недотримання мінімальних державних гарантій.

«Закон  про оплату праці, стаття 12, описує всі мінімальні державні гарантії. Наприклад, якщо робота в  наднормовий час, у святкові та вихідні дні не оплачена в подвійному розмірі, це – порушення мінімальної державної гарантії . Перевіряють це дуже просто. Ви знаєте, що у нас додано ще один святковий день – 14 жовтня. Інспектор просить табель обліку робочого часу саме за жовтень. І тут же перевіряють, як оплачували за цей день або чи є заява працівника з проханням надати йому вихідний в інший день», - розкрила ще одну зачіпку інспекторів директор компанії «Західна консалтингова група».

Львівський прес-клуб

Громадськість дізналася імена судді-хабарника та його співучасника

Суддею Солом'янського райсуду Києва, якого затримали на хабарі, виявився Сергій Зінченко, а посередником в отриманні хабара є Віталій Холоденко, директор адвокатського бюро «ПМ і Компанія». Про це виданню «Українська правда» повідомили джерела в адвокатських колах.

Нагадаємо, ввечері 26 січня про затримання судді Солом'янського райсуду Києва і директора адвокатського бюро оперативно повідомила прес-служба НАБУ.

Отриманий хабар у розмірі $22 тисяч зловмисники  мали намір передати посадовим особам Міністерства юстиції України за сприяння у знятті арешту з приміщення, яке перебуває у заставі банку.

Згідно декларації за 2015 рік, суддя Сергій Зінченко має земельну ділянку площею 1310 кв. метрів у селищі Зелений Бір Васильківського району на Київщині. Крім того, у нього є автомобіль «Лексус» 2007 року випуску. Також у 2015 році суддя отримав 189 тисяч грн зарплати, а його дружина Катерина – 18 тисяч гривень. Суддя має кредит у банку в розмірі 89 тисяч гривень.