Саакашвілі упевнений, що Луценко вже готує його екстрадицію

Екс-голова Одеської ОДА, лідер партії "Рух нових сил" Міхеіл Саакашвілі упевнений, що генпрокурор Юрій Луценко готує документи з метою його екстрадиції. 

Про це Саакашвілі заявив ввечері 28 жовтня.

"У ці дні генпрокурор Луценко запустив процес підготовки документів з метою мого арешту та екстрадиції до Грузії за дії періоду мого президентства", - заявивпозбавлений українського громадянства Саакашвілі. 

Він додав, що Луценко "реально був найкращим знавцем моїх справ під час президентства".

Разом з тим Саакашвілі закликав людей прийти на віче під Верховною Радою 29 жовтня, яке заплановане на 12:00.

За його словами, усі, хто прийде на площу під Радою, "зможе проголосувати за розширення списку вимог" акції протесту до чинної влади.  Саакашвілі навів зразок опитувального листа, який можна буде заповнити у неділю. 

"Завтра ми будемо голосувати за нові вимоги, у разі, якщо наші теперішні вимоги не будуть виконані або виконані частково. Ми представимо конкретний план зміни влади і будемо його обговорювати разом з планом "300 нових спартанців", - заявив Саакашвілі. 

Як відомо, у липні президент Петро Порошенко позбавив українського громадянства екс-президента Грузії та екс-керівника Одеської ОДА Міхеіла Саакашвілі.

Підставою назвали те, що в 2015 році Саакашвілі нібито вказав недостовірну інформацію в заяві на отримання громадянства й не вказав інформацію про судимість. Сам політик заперечував, що підписувався під такою анкетою. 

Грузія вимагає його екстрадиції.

24 жовтня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Саакашвілі можна депортуватиз України, оскільки ДМС відмовила йому у статусі біженця. У ДМС підтвердили це, пояснивши відмову у розгляді заяви про надання додаткового захисту Саакашвілі тим, що заяву він передав адвокатами, а не особисто.

27 жовтня стало відомо, що друга Саакашвілі і добровольця Давида Макішвілі, його колишніх охоронця і водія  Георгія Рубашвілі і Міхеіла Абзіанідзе схопили в Києві і видворили до Грузії.

17 жовтня біля Верховної Ради стартувала акція "Всеукраїнський збір" за велику політичну реформу.  Учасники вимагають прийняти закони про обмеження депутатської недоторканності, створення Антикорупційного суду та голосування за відкритими списками. 

Саакашвілі та його "Рух нових сил" долучилися до акції наприкінці підготовки заходу. 

19 жовтня політична партія "Рух нових сил" та нардепи від "Сапопомочі" вирішили продовжувати протестну акцію під парламентом, решта учасників з акції вийшли.

21 жовтня учасники акції під ВР організували там військовий табір і заявили про ультиматум президенту Петру Порошенку з вимогою внести до парламенту закони про Антикорупційний суд і про імпічмент.

22 жовтня на площі Конституції біля ВР відбулося ще одне віче за участю Саакашвілі і інших активістів.

24 жовтня лідер партії "Рух нових сил" Міхеїл Саакашвілі заявив, щопереміщується на площу під Радою до протестуючих і закликав лідерів опозиції приєднатися до нього.

Українська правда 

Які хабарі беруть прикордонники

У прикордонному відомстві чітко витримується принципова позиція в боротьбі з корупцією. Протидія корупції, поряд із забезпеченням безпеки на державному кордоні України, була і залишається пріоритетною для Державної прикордонної служби України. Про це повідомив відділ з питань взаємодії зі ЗМІ Держприкордонслужби.

Так, учора спільною міжвідомчою групою у складі офіцерів відділу внутрішньої та власної безпеки Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління,  співробітників СБУ та військової прокуратури при спробі отримання неправомірної вигоди затримано начальника одного з відділів прикордонної служби. За сприяння у незаконному переміщенні тютюнових виробів через кордон, військовослужбовець мав намір отримати хабар в сумі 2100 доларів США.

Наразі хабарника затримано, за місцем його проживання та у службовому кабінеті проведено обшуки. Слідчі дії тривають.

Міністр Аваков виграв суд у депутата Лещенка

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, 24 жовтня Апеляційний суд Києва розглянув апеляційну скаргу народного депутата Сергія Лещенка і виніс остаточне рішення – Лещенко повинен спростувати всі обвинувачення, які принижують честь та гідність, в бік МВС та самого міністра. Про це повідомили в МВС.

«Суд визнав недостовірною та такою, що принижує честь та гідність, інформацію, яку народний депутат Лещенко поширив у виданні «Deutsche Welle»,- сказав Арсен Аваков.

Народний депутат Лещенко зобов’язаний спростувати поширену інформацію та розмістити її на тому ж таки сайті.

«Збір інформації, відносно мене, з метою з’ясування джерел моєї інформації, а також подальшої дискредитації»

«Технічну функцію виконує МВС»

«Тут злочин скоєно посадовими особами МВС, які вставили мій номер в запит на прослуховування, знаючи, що це я, а представляючи мене зовсім іншою людиною, яка підозрюється в кримінальних правопорушеннях», - йшлося в інтерв’ю депутата.

Ще 13 червня Подільський районний суд міста Києва виніс рішення, за яким нардеп повинен був спростувати інформацію, яку він озвучив і інтерв’ю для «Deutsche Welle», але нардеп подав апеляційну скаргу.

24 жовтня 2017 року Апеляційний суд відхилив його скаргу нардепа і набуло чинності рішення Подільського районного суду від 13 червня.

Переїхати за кордон хотіли б 60% українців

За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року, 61% респондентів заявили, що не хотіли б поїхати за кордон на постійне місце проживання. Водночас 35% сказали, що мають таке бажання, ще 4% – не визначилися із відповіддю, повідомили у Соцгрупі «Рейтинг».

Порівняно із попереднім роком кількість тих, хто хотів би змінити місце проживання на іншу країну, незначно зросла (з 30% до 35%). Найбільше тих, хто бажав би змінити місце проживання, серед мешканців Заходу (41%). На Півдні таких 34%, у Центрі – 33%, на Сході – 33%. Серед молоді (18-35 років) кількість тих, хто має бажання переїхати на постійне місце проживання за кордон, – 54%. Натомість серед старшого покоління таких лише 19%. Дещо більше тих, хто висловлює бажання емігрувати серед осіб з вищою освітою та більш заможних. Водночас слід звернути увагу, що серед тих, хто працював за кордоном, кількість потенційних мігрантів менша, аніж серед тих, хто тільки бажає знайти за кордоном роботу. 

Найчастіше серед причин, які спонукають респондентів думати про еміграцію називали надію отримати кращі умови для життя (64%). Бажання забезпечити краще майбутнє для дітей як причину переїхати в іншу країну називали 34%, відсутність достойної роботи в Україні – 23%, бажання отримати кращу освіту – 12%. Менше 10% вказали причинами відсутність безпеки в Україні, можливість отримати  краще медобслуговування, кращі умови ведення бізнесу, бажання самореалізації, сімейні обставини. Через ціннісний конфлікт та політичні переслідування бажають виїхати не більше 1% опитаних. Отримання кращих умов життя як причину можливої еміграції найчастіше називали на Сході країни, бажання забезпечити майбутнє дітей – на Півдні, відсутність достойної роботи – на Заході. Молодь дещо частіше за інших називає причинами бажання емігрувати відсутність роботи та можливості для самореалізації, найстарші – відчуття небезпеки та кращу медицину. 

44% опитаних виявили бажання працювати / отримати роботу за кордоном. У регіональному розрізі у цьому питанні різниця несуттєва. Водночас помітна суттєва різниця у вікових категоріях: серед молоді бажаючих отримати роботу за кордоном 68%, серед осіб середнього віку – таких 52%, а серед найстарших – лише 20%.

Основною мотивацією у бажанні працювати за кордоном респонденти найчастіше називали вищий рівень зарплати в інших країнах (72%). Кращі умови праці, бажання заробити на житло (навчання дітей, лікування родичів тощо), реалізацію як професіоналів, вищу якість соціального захисту як причину бажання отримати роботу за кордоном називали від 16 до 20% опитаних. По 7% причинами визначили можливість відкрити власну справу та бажання отримати досвід роботи в міжнародних компаніях. 

Молодь більше за інших хоче отримати роботу через бажання реалізації як спеціаліста та отримання досвіду у міжнародних компаніях, найстарші – через кращий соціальний захист за кордоном. Цікавим є те, що ті, хто лише бажає працювати за кордоном частіше за тих, хто вже там працював, причиною бажання отримати роботу в інших країнах називали рівень зарплати. Натомість ті, хто вже працював за кордоном, частіше вказували як причину кращі умови праці. 

Найчастіше серед країн, в яких би хотіли працювати респонденти, що висловили бажання отримати роботу за кордоном, називали Німеччину (37%). У Польщі хотіли б працювати 26%, США – 22%, Канаді – 21%, Чехії – 16%, Італії – 15%, Великобританії – 14%, Франції або Швеції – по 12%, Ізраїлі – 11%, Іспанії – 9%, Нідерландах – 7%, Росії – 6%. В інших країнах хотіли б працювати менше 5% опитаних. Німеччину, США, Чехію та Великобританію як бажані країни для роботи частіше за інших обирали мешканці Заходу, Росію – опитані на Сході. 

44% опитаних заявили, що не мають взагалі ніяких шансів поїхати у майбутньому на роботу за кордон. 30% оцінили свої шанси отримати роботу за кордоном як незначні, 17% – як значні. Найоптимістичніше свої перспективи отримати роботу в інших країнах оцінює молодь (32% говорять про значні шанси, ще 41% - незначні). Серед респондентів середнього віку 15% говорять про значні шанси отримати роботу за кордоном, ще 37% - незначні. Найстарші найменш оптимістичні у своїх оцінках шансів працювати в інших країнах (5% та 17%). 

Серед опитаних лише 14% заявили, що раніше вже працювали за кордоном, 86% – не працювали. Найбільше таких серед мешканців Заходу, осіб з вищою освітою, забезпечених та самозайнятих або працюючих на приватних підприємствах. 

65% опитаних сказали, що однозначно або скоріше повернулися би в Україну якби мали постійну роботу за кордоном, не повернулися б – 23%, ще 12% не відповіли на це питання. Найменше тих, хто заявив, що не повернувся б в Україну серед мешканців Заходу (17%), найбільше серед жителів Сходу та Півдня (по 27%). У Центрі таких – 23%.

33% опитаних сказали, що вже цікавилися можливостями працевлаштування за кордоном, 67% – не цікавилися. Найбільше зацікавлених на Заході (41%), серед осіб з вищою освітою, молодих, працюючих на приватних підприємствах, самозайнятих та забезпечених. 

64% опитаних, які цікавилися такою інформацією, отримували її від родичів, друзів співробітників (64%). За допомогою мережі Інтернет отримували інформацію 40%, через знайомих знайомих 37%, з рекламних оголошень у ЗМІ 12%, від організацій з працевлаштування за кордоном – 13%.

46% усіх опитаних вважають, що інформації про можливості та правила працевлаштування за кордоном достатньо, 37%, – що її не достатньо. Мешканці Заходу, молодь, ті, що працювали за кордоном, забезпечені - частіше за інших вважають, що інформації про можливості та правила працевлаштування за кордоном достатньо. 

52% респондентів заявили, що хотіли б отримувати більше інформації про можливості та правила працевлаштування за кордоном, 40% сказали, що не хотіли б. Молодь, мешканці Центру та Заходу, мешканці міст, бажаючі працювати за кордоном, особи з вищою освітою та забезпечені частіше за інших заявляли, що хотіли б отримувати більше подібної інформації. 

55% опитаних сказали, що серед їхніх знайомих є ті, чиї діти вчаться за кордоном. 45% сказали, що серед їхніх близьких таких осіб немає. Дещо більше тих, хто заявив, що знає людей, діти яких навчаються за кордоном на Заході, у містах та серед молоді. 

70% опитаних сказали, що хотіли, щоб їхні діти або внуки навчалися за кордоном, 20% мають протилежну думку. На Заході, у Центрі та на Півдні таких респондентів більш як 70%, на Сході – 59%. Чим молодші респонденти, чим вищий їхній рівень освіти та чим більше вони забезпечені, тим більше серед них тих, хто хотів би, щоб їхні діти або внуки навчалися за кордоном. 

Серед тих, хто висловив таке бажання найчастіше обирали Німеччину (34%) як бажану країну для навчання дітей та внуків. Великобританію обрали 29%, США – 25%, Польщу - 24%, Канаду – 17%, Францію – 12%, Чехію та Швецію – по 10%, Італію – 7%, Нідерланди та Іспанію – по 5%, Росію – 4%. Словаччину, Угорщину, Литву, Португалію та Румунію обрали 1-2%. 

55% опитаних заявили, що особисто зацікавлені у початку роботи безвізового режиму між Україною та Євросоюзом. 38% сказали, що не зацікавлені, ще 7% не дали відповіді на це питання. Найбільше зацікавлених у «безвізі» на Заході (72%), найменше – на Сході (40%). Молодь, особи з вищою освітою, забезпечені більш зацікавлені у початку роботи безвізового режиму з ЄС аніж інші категорії. 

52% респондентів заявили, що запровадження безвізового режиму матиме позитивні наслідки для України. 17% сказали, це рішення не матиме жодних наслідків, 18% сказали, що воно призведе до негативу. Знову ж таки, більш оптимістично оцінюють наслідки запровадження безвізового режиму мешканці Заходу (68%). У Центрі таких 53%, на Сході та Півдні біля 40%. Молодь, більш забезпечені та особи з вищою освітою також оптимістичніше дивляться на перспективи «безвізу», аніж інші. 

Водночас 80% опитаних стверджують, що безвізовий режим з ЄС призведе до збільшення виїзду з України працездатного населення, лише 13% мають протилежну думку.

Також майже три чверті респондентів переконані, то спрощення Польщею та Угорщиною умов для працевлаштування українців є швидше кроком для покращення економіки цих країн, аніж дружнім кроком назустріч Україні. 

54% опитаних стверджують, що для працевлаштування за кордоном потрібна робоча віза. Натомість 29% мають протилежну думку, 17% не дали відповіді. 

Дві третини опитаних заявили, що не хотіли б мати подвійного громадянства, 35% сказали, що хотіли б мати другий паспорт. Найчастіше таке бажання висловлювали на Півдні, молодь, працюючі та забезпечені. Серед країн, громадянство яких хотіли б мати, респонденти, що його прагнуть, обирали країни ЄС (42%). 18% хотіли б мати громадянство США, 15% – Канади, 12% – Росії. Громадянство країн ЄС хотіли б мати однаково мешканці західних, центральних та південних макрорегіонів (близько 40%), дещо менше східних (31%). Громадянство США більше за інших хотіли б мати мешканці Заходу, громадянство Росії – Сходу.

Довідка.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення: 8-18 вересня 2017 р. Дослідження проведене на замовлення Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.