Як встановили правоохоронці, жінка приймала замовлення від клієнтів, підшукувала дівчат, організовувала зустрічі та забезпечувала доставку повій у приміщення готелів і орендованих квартир.
Зазначимо, що дівчата надавали послуги сексуального характеру за відповідну грошову винагороду. За одну годину роботи отримували 1,2 тис грн, частину з яких віддавали згаданій особі.
Крім цього, полтавчанка створила у Інтернет-мережі рекламу та за періодичне її оновлення отримувала від дівчат гроші.
На даний час, до підозрюваної застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Довідково: за вчинення вказаних кримінальних правопорушень їй загрожує до 7 років позбавлення волі.
"Nissan", в якому перебували діти, вилетів з дороги в кювет та на повній швидкості врізався в дерево. Удар був такої сили, що авто зім'яло, наче бляшанку.
Дві 16-річні дівчини та двоє юнаків - 16 та 17 років - загинули на місці. Ще одного 17-річного парубка шпиталізували із важкими травмами. Рятувальникам довелося розрізати метал, щоб дістати загиблих.
Причини аварії з'ясовує поліція. Правоохоронці також встановлюють, як неповнолітній опинився за кермом. Уночі на Дніпропетровщині температура опустилася нижче нуля, тож в авто могла бути завелика швидкість для слизької дороги.
Співробітники Служби безпеки України задокументували нові докази причетності екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка до державної зради.
"Правоохоронці отримали додаткові матеріали, що колишній посадовець під час перебування на посаді своїми діями свідомо завдавав шкоди економічній та інформаційній безпеці України, суверенітету, територіальній цілісності й недоторканості нашої держави", – повідомляє СБУ.
На підставі зібраних співробітниками СБУ матеріалів Головна військова прокуратура Генеральної прокуратури 17 листопада 2107 року розпочала ще одне кримінальне провадження за ст. 111 Кримінального кодексу України.
Це стаття про державну зраду, її санкції передбачають відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна.
Тривають слідчі дії.
Під час сутичок між правоохоронцями та учасниками акції на Майдані Незалежності постраждали двоє осіб.
Про це заявив начальник ГУ Національної поліції в Києві Андрій Крищенко, передає Укрінформ.
"Не було ніяких дозволів на встановлення наметів, тому поліція також їх вилучила. Серед потерпілих – один поліцейський, також звернулася одна особа. Під час цієї сутички на Майдані невідомий наніс їй удар, зламавши ніс", – прокоментував ситуацію Крищенко.
Як відомо, 21 листопада представники громадської організації "Коаліція учасників Помаранчевої революції" встановили 2 намети під стелою на Майдані Незалежності в Києві.
Пізніше правоохоронці знесли намети після того, як учасники акції намагалися підпалити шини.
«Працювало і радіо і телебачення. Близько 17-ї години (16:00 за київським часом – ред.) все перестало працювати», – розповіла Громадському мешканка Луганська Ніна Олександрівна.
«Ми увімкнули телевізор. Пише, що немає сигналу. На всіх місцевих каналах», – розповідає луганчанка Ірина.
Також повідомляється, що у центрі міста відсутній мобільний зв'язок, на подібні проблеми скаржаться й мешканці південних кварталів Луганська.
Напередодні так званого «міністра внутрішніх справ» самоназваної «ЛНР» Ігоря Корнета тимчасово відсторонили.
До цього ватажок самоназваної «ЛНР» Плотницький звинуватив Корнета у тому, що він упродовж 3-ох років «незаконно» жив у будинку мешканки «ЛНР» і виселив його звідти.
Зазначимо, що на наступний день, 21 листопада, у центрі окупованого Луганська невідомі озброєні та у військовій формі особи перекрили вулиціта заблокували адмінбудівлі.
Плотницький наказав їм звільнити місто, однак це звернення проігнорували. Сам Корнет заявив, що «ситуація перебуває під контролем МВС» і відмовився йти у відставку.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на hvylya.net.
Він закликав не переоцінювати позитивного результату земельної реформи і не думати, що вона стане вирішенням усіх проблем. «Дуже часто говорять, що щойно сільськогосподарські землі дозволять продавати, вони зростуть у ціні. Дійсно, так сталося в Східній Європі, де сільськогосподарські землі подорожчали до 3-8 тис. євро/га», - розповів В. Іноземцев, водночас додавши, що стрибок цін на землю в цих країнах припав на роки їх приєднання до ЄС, коли на ці землі почали надходити дотації з європейського бюджету. І ці дотації, як зазначив економіст, часто становили більший інтерес, ніж сама земля.
Натомість у Росії, як зауважив В. Іноземцев, ціни зростали поступово і за 10 років після запровадження (хоч і в специфічній формі) земельного ринку піднялися в 2-2,5 рази. «В Україні буде так само. Навряд чи ціни зростатимуть сильніше», - переконаний Владислав Іноземцев.
Не вірить він і в скупку іноземцями українських земель. За підтвердженням своїх прогнозів він звертається до світової практики: за кордоном іноземцям належить щонайбільше 20-25% земель (зокрема, близько 20% - у таких країнах, як США чи Австралія), зазвичай же – не більше 10%, якщо не брати до уваги виноградників.
«А в Україні вже зараз від 6 до 10% сільськогосподарських земель обробляються агрокомпаніями, що належать іноземцям», - зауважив економіст. Тож він вважає, що іноземці, які цікавилися інвестиціями в український агробізнес, переважно вже присутні тут.
А найбільшою вигодою від відкриття ринку сільськогосподарських земель економіст вважає економічний ефект лібералізації: це зніме багато проблем, що існують через обмеження земельних відносин орендою. В економічному плані, на думку В. Іноземцева, відкриття ринку землі принесе вигоду лише в довгостроковій перспективі – у вигляді покращення родючості. «Зараз родючість погіршується, бо агрофірми не хочуть вкладати в не свою землю. А втрата родючості – це набагато більша небезпека для сільського господарства, ніж скупка землі іноземцями», - підсумував російський економіст.
У відповідь на таке рішення Мінська українське МЗС повідомило білоруську сторону про оголошення персоною нон грата одного зі співробітників посольства Білорусі в Україні.
"МЗС України зі свого боку, керуючись принципом взаємності, ухвалило рішення про те, щоби вислати з країни представника посольства Білорусі. Станом на даний момент він вже припинив роботу та залишив нашу державу", - заявила вона.
Як відомо, в понеділок стало відомо про оголошення персоною нон грата радника посольства України в Білорусі. Офіційний Мінськ звинуватив його у веденні розвідувальної діяльності.
Дата висилки білоруського дипломата не розголошується, але той факт, що дипломат вже залишив Україну, дозволяє припустити, що цей конфлікт стався щонайменше минулого тижня, але деталі суперечки певний час не розголошувалися.
Беца не стала уточнювати посаду та ім’я білоруського дипломата, якого українська сторона оголосила персоною нон грата. Водночас, за усталеними звичаями, "дії у відповідь" передбачають висилку дипломата з аналогічною посадою.
"Звільнити Синькевича Володимира Геннадійовича з посади заступника голови Служби зовнішньої розвідки України", - йдеться в документі.
Причини звільнення не вказані.
Як відомо, 13 вересня 2017 року президент призначив головою Служби зовнішньої розвідки України Єгора Божка.
17 жовтня Порошенко звільнив Ігоря Разінкова з посади першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки.
У процесі дослідження закупівель Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Львова було виявлено, що популярні упродовж останнього часу оборудки на постачанні дров для ЗСУ, про...
Упродовж останнього часу львівські правоохоронці почали притягувати до кримінальної відповідальності посадовців органів місцевого самоврядування та підпорядкованих їм комунальних підприємств, з...
Правком відстежує хід розслідування кримінальних справ, пов'язаних з розкраданнями бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України,...
Через схеми з постання дров для ЗСУ розкрадають сотні мільйонів гривень. Про це свідчать останні резонансні кримінальні справи та гучні журналістські розслідування. Ключові...