Про це він заявив у своєму відеоблозі, передає УНН.
Луценко зазначив, що введений механізм заочного судочинства завершив свою дію зі створенням Державного бюро розслідування.
"Проте зараз, в останні тижні роботи 8-го скликання Верховної Ради, ми маємо можливість разом з вами дати (відповідь суспільству на питання, хто ж віддав злочинний наказ щодо розстрілів і насильства на Майдані – ред.). На вашому розгляді є законопроект народного депутата Алєксєєва №9353, який дає можливість відновити заочне судочинство виключно щодо злочинів попередніх років проти держави, або вбивств мирних людей. Я дуже прошу підтримати цей законопроект", - сказав Луценко.
Нагадаємо, п’ятий президент України Петро Порошенко повідомив, що 10 травня прийшов до управління спецрозслідуваньГенпрокуратури і дав свідчення у справах Майдану.
Іноземців затримали цими вихідними в пункті пропуску «Шегині» під час оформлення на виїзд з України. Чоловіки слідували до Польщі в якості пасажирів мікроавтобусу української реєстрації. Під час паспортного контролю інспектор прикордонної служби звернув увагу, що паспортні документи трьох подорожніх було частково підроблено. В ході подальшої поглибленої перевірки документів громадян Туреччини підозри інспектора було підтверджено. Відтак чоловіків за кордон не пропустили і затримали, а паспортні документи вилучили. Про виявлення ознак підробки та використання таких документів прикордонники повідомили представників Нацполіції України.
За спробу незаконного перетинання держаного кордону України подорожніми міру відповідальності визначатиме суд. Також іноземців було зобов’язано до примусового повернення до країни походження.
Зважаючи на появу у деяких засобах масової інформації публікацій стосовно Народного депутата України Сергія Лещенка, а саме купівлі елітної квартири у центрі столиці за кошти, начебто отриманих в якості неправомірної вигоди, повідомляємо наступне.
Відповідно опублікованої у ЗМІ інформації народний депутат систематично отримував мільйонні хабарі від підприємця за лобіювання бізнес-інтересів останнього, а саме здійснення впливу на посадовців органів влади та правоохоронних органів, а також формування необхідних суспільних думок у медіапросторі.
З метою перевірки викладених у публікації фактів прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури зареєстровано кримінальне провадження за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 368 КК України та викликано на допит Народного депутата Україна Сергія Лещенка.
Досудове розслідування у вказаному провадженні доручено Національному антикорупційному бюро України. САП здійснюватиме процесуальне керівництво.
Про це у Facebook повідомив речник ГПУ Андрій Лисенко, передаєУкрінформ.
"Головною військовою прокуратурою спільно з СУ ГУ СБ України у м.Києві та Київській області завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом державної зради стосовно колишнього начальника Генерального штабу Збройних Сил України за ч.2 ст.27, ч.1 ст.111 КК України", - написав Лисенко.
За його словами, підозрюваному та захисникам 16 травня було надано доступ до матеріалів досудового розслідування відповідно до вимог ст. 290 КПК України.
Як повідомлялося, вранці 25 лютого військова прокуратура спільно із СБУ затримала за держзраду колишнього керівника Генерального штабу Збройних сил України генерал-полковника Володимира Заману згідно з ч.1 ст.111 КК України, яка не передбачає альтернативи застави.
Замана обіймав посаду керівника Генерального Штабу Збройних сил України з лютого 2012 року до 19 лютого 2014 року. З 22 лютого по червень 2014 року був уповноваженим Верховної Ради з контролю за діяльністю Міністерства оборони України.
26 лютого суд на місяць взяв під варту екс-начальника Генштабу Заману.
Пізніше суд Киева продовжив Замані тримання під вартою до 21 квітня, потім - до 17 червня.
Про це пише Радіо Свобода.
"У зв’язку зі значною чисельністю учасників ситуаційні центри на місцях, починаючи з 7-ї години 9-го травня і до завершення заходів, переводяться у надзвичайний режим роботи", – йдеться в повідомленні поліції.
За даними правоохоронців, 8-9 травня поліцейські здійснюватимуть роз’яснювальну роботу, спрямовану на недопущення конфліктів між громадянами.
"Зокрема, йдеться про недопущення провокативних ситуацій, пов’язаних із використанням забороненої символіки тоталітарних режимів", – вказали у поліції.
Про це повідомив юрист Масі Найєм у Facebook, передає Укрінформ.
"Одного з підозрюваних у вбивстві Каті Гандзюк випустили з СІЗО. Цим підозрюваним є Ігор Павловський", - написав він.
Найєм уточнив, що Павловський перебуватиме під домашнім арештом та зобов'язаний носити електронний браслет.
За словами юриста, це рішення прийняв суддя, задовольнивши клопотання прокуратури.
Водночас, речник Генпрокуратури України Андрій Лисенко у коментарі українським ЗМІ розповів, що засідання суду з цього питання відбулося 26 квітня.
Як повідомлялося, 31 липня 2018 року активістку Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку у Херсоні, внаслідок чого опіками було уражено 30% тіла жінки. Гандзюк перенесла декілька операцій, але 4 листопада 2018 року померла.
За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п'ятеро людей: Грабчук, Васянович, Вишневський, Горбунов і Торбін, а 12 листопада стало відомо про арешт Ігоря Павловського - колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.
11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. У ніч проти 15 лютого суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави у розмірі 2 млн 497 тисяч 300 гривень. Заставу вніс адвокат Мангера.
25 квітня стало відомо, що підозру Мангеру змінили - на "замовлення завдання тілесних ушкоджень".
Він відзначається з ініціативи Генеральної конференції ЮНЕСКО за підтримки Генеральної Асамблеєї ООН. Саме 3 травня 1991 року в столиці Намібії була підписана ʺВіндхукська деклараціяʺ, у якій містився заклик до урядів держав усього світу забезпечити свободу преси та її демократичний характер.
Цього року Україна піднялася у рейтингу свободи преси міжнародної організації ʺРепортери без кордонівʺ. Згідно з рейтингом, Україна посідає 102 місце (торік було 197). 28 квітня американська громадська організація Freedom House опублікувала щорічну доповідь про свободу преси – один з найавторитетніших звітів про стан преси в світі.
Freedom House – найбільша в США громадська організація, що займається дослідженнями в області демократії, політичних свобод і прав людини. Вона існує з 1941 року і випускає регулярні доповіді про стан свободи преси та Інтернету, а також про стан громадянських прав і свобод по всьому світу.
При оцінці свободи преси використовуються 100 критеріїв в трьох основних категоріях: правовій, економічній та політичній. Чим більше балів набирає країна в кожній із категорій, тим менш вільними вважаються її ЗМІ. Доповідь присвячена змінам, які відбулися в 2016 році; вона вийшла під промовистим заголовком ʺDark Horizonʺ.
На думку укладачів, стан свободи преси в світі сягнув рекордно низького рівня за останні 13 років. Вільною визнана преса лише в 19 зі 147 досліджених країн (близько 13 відсотків від загального числа). У 62 країнах преса визнана частково вільною, ще в 66 – невільною.
Серед країн, де стан свободи преси погіршився найсильніше в порівнянні з 2015 роком – Польща, Туреччина, Угорщина і Сербія. Як наголошується у доповіді, в кожній з них авторитарні лідери використовували політичну нестабільність для посилення контролю над ЗМІ.
Україна набрала 53 бали і увійшла до числа 62 країн з частково вільною пресою. В доповіді наголошується негативний вплив прокремлівських ЗМІ на стан свободи преси в Україні. До того ж, Крим, який на сьогодні перебуває під російською окупацією, набрав критичні 94 бали зі 100 можливих.
Про це повідомляє прес-служба суду, передає УНН.
Зазначається, що автор позову просить суд визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не проведення всіх заходів задля забезпечення захисту нацбезпеки та не протидії організованій злочинності особами, які обіймають політичні посади і які, на думку позивача, могли вчиняти корупційні злочини. Також позивач просить визнати протиправною і бездіяльність СБУ щодо не проведення всіх заходів задля забезпечення захисту національної безпеки від організованої злочинності цими особами.
Серед позовних вимог зазначено – визнати протиправною бездіяльність Адміністрації ДПС щодо непроведення систематизації та нерозроблення пропозицій для внесення змін до законодавства України щодо заборони виїжджати за кордон даним високопосадовцям.
Серед третіх осіб, окрім Президента України Петра Порошенка, спікера парламенту Андрія Парубія та Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана зазначено понад 50 народних депутатів президентської фракції, більше ніж 40 членів Уряду, голова правління НАК "Нафтогаз України", а також судді Верховного Суду і члени ВККСУ.
У прес-службі Окружного адміністративного суду зазначили, що наразі вирішується питання про відкриття провадження за даним адміністративним позовом.
У процесі дослідження закупівель Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Львова було виявлено, що популярні упродовж останнього часу оборудки на постачанні дров для ЗСУ, про...
Упродовж останнього часу львівські правоохоронці почали притягувати до кримінальної відповідальності посадовців органів місцевого самоврядування та підпорядкованих їм комунальних підприємств, з...
Правком відстежує хід розслідування кримінальних справ, пов'язаних з розкраданнями бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України,...
Через схеми з постання дров для ЗСУ розкрадають сотні мільйонів гривень. Про це свідчать останні резонансні кримінальні справи та гучні журналістські розслідування. Ключові...