На Львівщині судитимуть одного з керівників районного відділення "Укрпошти"

За процесуального керівництва прокуратури Львівської області слідчим управлінням органів внутрішніх справ завершено досудове розслідування стосовно одного із керівників структурного підрозділу ЛДППЗ «Укрпошта», який обвинувачується у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки, повідомила прес-служба прокуратури Львівської області.

Правоохоронцями доведено, що через недбале ставлення до виконання службових обов’язків, вказаний керівник допустив для перевезення грошових коштів листоношу без надання йому відповідної охорони, спеціального автомобіля, зброї та спецзасобів. Таким чином, у разі настання небезпеки, останній фактично перебував у беззахисному стані.

Відтак, у серпня 2014 року у Самбірському районі злочинці, скориставшись відсутністю належної охорони листоноші, поблизу лісосмуги вчинили на нього збройний напад, при цьому заволоділи значною сумою грошових коштів, призначених для соціальних виплат пільговим категоріям громадян та вбили працівника поштового відділення.

З огляду на це, заступнику керівника районного поштового відділення інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України. На даний час, у кримінальному провадженні прокуратурою затверджено обвинувальний акт, який скеровано для розгляду в суд.

Генпрокуратура обіцяє завадити виведенню активів Клюєва з країни

Генеральна прокуратура буде працювати з майном позафракційного народного депутата України Сергія Клюєва, щоб поки з нього не буде знята депутатська недоторканність, він не зміг вивести свої активи з країни.

Про це в ефірі "5 каналу" заявив начальник управління Генпрокуратури з розслідування корупційних злочинів Павло Жебрівський.

"На жаль, на сьогоднішній день прокуратура обмежена у своїх повноваженнях, бо насправді існує депутатська недоторканність і оголосити підозру ні пану Клюєву, ні іншим фігурантам, на кого внесено подання на зняття депутатської недоторканності, не може. Але в принципі, я думаю, що ми будемо працювати по їх майну, для того, щоб вони не змогли вивести це майно поки або Верховна Рада прийме рішення, чи Конституційний суд скасує депутатську недоторканність", - повідомив він.

Як відомо, 12 травня генпрокурор Віктор Шокін зареєстрував у Верховній Раді подання про позбавлення депутатської недоторканності Клюєва.

29 травня Регламентний комітет Верховної Ради передав спікеру Володимиру Гройсману подання генерального прокурора на дачу згоди парламентом про притягнення до кримінальної відповідальності С.Клюева

Українська правда, також повідомляла, що Сергій Клюєв залишиться в списку санкцій ЄС, проте остаточне рішення буде прийнято в п'ятницю.

Все про: Генпрокуратура, недоторканність, санкції

В українському Інтерполі пояснили, чому Пшонка і Захарченко не в розшуку

Оголошення в розшук по лінії Інтерполу екс-президента Віктора Януковича і чиновників з його оточення, яким оголошено про підозру у діях, що завершилися трагедією на Майдані, суперечитиме ст.3 статуту Інтерполу і не відповідає принципам дотримання нейтралітету з його боку. 

Про це в інтерв'ю Українським новинам повідомив глава українського бюро Інтерполу Василь Неволя.

За його словами, українське бюро отримувало завдання на проведення розшуку колишніх можновладців - екс-прем'єр-міністра Миколи Азарова, екс-генпрокурора Віктора Пшонку, екс-главу МВС Віталія Захарченка, екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Ратушняка та інших чиновників. 

"Ми направляли матеріали в юридичний офіс генерального секретаріату Інтерполу, вони тривалий час проводили експертизи і дійшли висновку, що оголошення в розшук всіх цих осіб, у тому числі і екс-командира спецроти "Беркута" Дмитра Садівника, з використанням каналів і механізмів Інтерполу буде суперечити правилам ст.3 статуту", - повідомив Неволя.

"Базовим основним принципом діяльності Інтерполу є дотримання принципу нейтралітету - організації забороняється будь-яке втручання у справи, які мають політичний, військовий, расовий і релігійний характер. Зіставляючи характер і зміст підозр, які висунуті всім екс-посадовцям у справах Майдану до положень ст. 3 і 2 статуту Інтерполу, експерти зробили висновок, що так чи інакше ці події пов'язані зі зміною політичної ситуації в країні", - пояснив він.

За словами Неволі, таке рішення експертів "не означає, що хтось не розуміє важливості і необхідності притягнення їх до відповідальності і не бажає допомогти Україні".

"Це не означає, що на цьому все може закінчитися, що немає ніяких інших засобів вирішення питання про притягнення цих осіб до кримінальної відповідальності. Така можливість завжди залишається, але при цьому не можуть бути використані механізми, засоби і канали зв'язку цієї організації (Інтерполу)", - додав Неволя.

При цьому він зазначив, що в українському бюро "прекрасно знають про їхнє місце перебування".

"Переважно усі вони перебувають або в РФ або на тимчасово окупованій території України, яка перебуває під контролем Росії".

Говорячи про те, коли може бути оголошений у розшук екс-глава АП, екс-секретар РНБО Андрій Клюєв, Неволя зазначив: "У разі, якщо йому будуть висунуті підозри, не пов'язані з політичними подіями і з розвитком політичної ситуації в країні".

"Швидше за все, таке подання в Інтерполі буде розглянуто та задоволено", - додав він .

Українська правда

Все про: Янукович, Азаров, Пшонка, Захарченко, Росія

ЄС зняв санкції з Януковича-молодшого

Євросоюз виключив з санкційного списку сина екс-президента Віктора Януковича, ще трьох його соратників лишили у списку. Про це у своєму Твіттері написав брюссельський корреспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк.

"Санкції проти Табачника і Лукаш продовжені на один рік, проти Сергія Клюєва – на 4 місяці. Віктор Янукович-молодший вилучений зі списку", - написав він.

Публікація рішення ЄС очікується в суботу, 6 червня.

Слід зазначити, що наприкінці березня цього року з'явилося повідомлення про загибель Віктора Януковича-молодшого.

Нагадаємо, раніше Євро₴Правда писала, що Європейський союз в червні може скасувати санкції проти чотирьох колишніх українських чиновників з команди екс-президента Віктора Януковича, серед яких називалися Табачник і Клюєв.

Як заявив нещодавно заявив генеральний прокурор Віктор Шокін, Європейський союз продовжив дію санкцій проти народного депутата і брата колишнього голови адміністрації президента Сергія Клюєва.

Як відомо, 6 березня 2015 року Європейський союз виключив із санкційного списк Андрія Портнова та ще трьох колишніх українських чиновників.

Європейська правда