Президент України підписав Закон № 417-VIII “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, який був прийнятий Верховною Радою України 14 травня 2015 року, передає УНН з посиланням на прес-службу Глави держави.
Цим законом визначаються особливості здійснення права власності у багатоквартирному буднику та змінюється регулювання відносин, пов’язаних з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Так, згідно з Законом, права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія, віднесено до спільного майна багатоквартирного будинку. Водночас, запроваджується правовий режим права спільної сумісної власності або права постійного користування щодо земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок.
Законом визначаються особливості здійснення права спільної сумісної власності щодо спільного майна багатоквартирного будинку. Установлено, що спільне майно не може бути поділено між співвласниками, визначаються права співвласника, унормовуються обов’язки та питання відповідальності.
Документом також унормовується компетенція зборів співвласників та порядок прийняття ними рішень щодо управління багатоквартирним будинком, уточнюється правовий статус ОСББ – є непідприємницьким товариством, змінюються засади утворення ОСББ.
Закон набирає чинності з 1 липня 2015 року.
Нагадаємо, як зазначив Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, цей закон “руйнує монополію ЖЕКів”.
Олігарх Дмитро Фірташ, який зараз перебуває в Австрії, заявив, що буде боротися з нинішнім Урядом. Про це він заявив в інтерв'ю телеканалу "Інтер". "Якщо ми подивимося статистику роботи нинішнього уряду за рік, то, що ми побачимо з вами? Ми побачимо: перше - 600 тисяч робочих місць ми втратили за час правління цього уряду тільки в промисловості. Тобто ви розумієте, що йде масштаб лиха", - сказав він. За словами Фірташа, уряд "всі свої втрати хоче списати на дві речі - спочатку вони списували на війну, і це було дуже зручно і вони це долали". "Коли вони побачили, що у війні перемоги немає, і вони зрозуміли, що все одно треба щось робити, вони почали так звану боротьбу з олігархами. Але що таке боротьба з олігархами? Це не просто два, три, чотири, п'ять чоловік , це десятки тисяч людей по країні - хтось більше, хтось менше, але це ті люди, які створюють робочі місця, це ті люди, які наповнюють бюджет", - додав бізнесмен. В інтерв'ю він також торкнувся питання підвищення тарифів в країні: "Всі говорять, що виходу не було, що вимога МВФ, мовляв не виконаєш - не отримаєш гроші. Так, я не сперечаюся, я згоден, напевно це вимога МВФ. Але МВФ вимагав не підняти тарифи, МВФ вимагав збалансувати бюджет країни. Я так думаю". "Але якби вони (уряд, - ред.) Знайшли інше рішення, привезли дешевий газ в країну, і цей газ потрапив би на ринок, то не треба було б піднімати тарифи, тому що за рахунок дешевого газу все було б збалансовано", - заявив Фірташ. За його словами, "нинішній уряд не зацікавлений у мирі". "Тому що як тільки настає мир, вони не знають, що їм говорити". "Вони не розуміють, що їм далі робити. А так можна списувати весь час на війну...У нас сьогодні така ситуація, коли ми повинні встати всі на цю хвилю, і сказати "Стоп!". На жаль, ми маємо боротися сьогодні з нинішнім урядом. На жаль", - сказав Фірташ, цитований depo.ua. Як відомо, мажоритарним акціонером телеканалу "Інтер" є сам Дмитро Фірташ. Нагадаємо, сьогодні голова МВС Арсен Аваков повідомив, що до п'ятниці було накладено арешт уже на 46 об'єктів холдингу "Ostchem", який належить Фірташу Експрес онлайн
Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів». Зокрема, Законом №421-VIII встановлюється кримінальна відповідальність за погрозу або насильство щодо журналіста, за умисне знищення або пошкодження майна журналіста, повідомила прес-служба Президента України.
Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку зі здійсненням журналістом професійної діяльності карається виправними роботами на строк до 2 років або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 3 років; умисне заподіяння журналістам побоїв, легких або середньої тяжкості ушкоджень у зв’язку зі здійсненням професійної діяльності каратиметься обмеженням волі на строк до 5 років або позб вленням волі на той самий строк, а у разі умисного заподіяння їм тяжкого тілесного ушкодження – позбавленням волі на строк від 5 до 12 років. У разі, якщо названі дії вчиняються організованою групою, вони караються позбавленням волі на строк від 7 до 14 років.
Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, у зв’язку зі здійсненням професійної діяльності, карається штрафом від 50 до 200 неоподаткованих мінімумів або арештом на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 5 років. У разі, якщо такі дії вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від 6 до 15 років.
Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку зі здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності карається позбавленням волі на строк від 9 до 15 років або довічним позбавленням волі.
Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.
Законом встановлюється кримінальна відповідальність за постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, вироку, ухвали або постанови з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. Такі дії караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.
Також запроваджується виплата з Державного бюджету компенсацій у разі загибелі журналіста під час виконання ним професійних обов’язків, або у разі його поранення, заподіяного під час виконання професійних обов’язків. У разі загибелі журналіста під час виконання професійних обов’язків членам його сім’ї виплачуватиметься одноразова грошова допомога в розмірі 100 прожиткових мінімумів, у разі поранення – допомога у розмірі до 50 прожиткових мінімумів.
За останні п'ять місяців 35 військових комісарів були заарештовані за хабарництво.
Про це в ефірі "5 каналу" повідомив заступник генерального прокурора - головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.
"Тільки за п'ять місяців ми заарештували за хабарі 35 військових комісарів", - сказав він.
Матіос зазначив, що в цілому в Україні 426 військових комісарів.
"Це непочатий край роботи. Кожен з них, як і будь-який українець грішний", - додав представник ГПУ.
Раніше повідомлялось, що правоохоронці затримали військового комісара Одеської області та співробітника комісаріату, які вимагали від двох призовників 1700 доларів США за ухилення від мобілізації.
Кабінет міністрів продовжив проведення призову на строкову військову службу до кінця червня. Про це йдеться у розпорядженні уряду №566 від 4 червня.
Згідно з документом, Кабмін переніс завершення призову з травня на червень. Відповідні зміни були внесені в розпорядження №274 від 18 березня, яке визначало терміни проведення на строкову службу.
Раніше президент України Петро Порошенко своїм указом продовжив термін призову на строкову військову службу до червня.
В Україні 1 квітня почався призов громадян на строкову військову службу, планувалось, що він триватиме до кінця травня. За даними Міністерства оборони, за цей час на службу призвуть 21 тисячу українців.
Призову на строкову військову службу підлягають здорові чоловіки, яким на день відправки у військові частини виповнилося 20 років і які ще не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку.
У грудні минулого року в Україні відновили строкову службу.
Військова частина 3078 Національної гвардії другого червня купила 20 повнопривідних китайських позашляховиків Great Wall H3 на 9,4 млн гривень.
Як пишуть «Наші гроші», у віснику державних закупівель позашляховики вказані як спецавтомобілі супроводу автомобільних колон і вантажів. Вартість однієї машини – 497 тисяч гривень.
При цьому позашляховики Great Wall H3 у найдорожчій комплектації зараз продаються по 425 тисяч гривень. Чим відрізняються спецавтомобілі та цивільні джипи, не вказано.
Продавцем автомобілів виступило ТОВ «Дозор авто». Раніше ця фірма називалася «Богдан Схід Авто» і була заснована фондом «Сова» Олега Гладковського (Свинарчука). Гладковський – засновник низки компаній автомобільної групи «Богдан» та бізнес-партнер Петра Порошенка.
Зараз власником і директором «Дозор авто» є Владислав Бельбас, який раніше працював у «Хюндай Мотор Україна». «Богдан» є офіційним дилером «Хюндай».
Нагадаємо, з 2013 року китайські позашляховики Great Wall H3 збираються на потужностях «Богдана».
За 2014 рік в Україні зафіксовано 24 злочини на ґрунті етнічної та расової ненависті, свідчать дані Групи моніторингу прав національних меншин та Конгресу національних громад України.
"Якщо дивитися з 2006 р., то ситуація зі злочинами на ґрунті ненависті, слава Богу, помітно стабілізувалася. 24 випадки в 2014-му (25 випадків — в 2013-м) — це значно менше у порівнянні з 88 повідомленнями в 2007-м і 84 — у 2008-му", — підкреслив керівник Групи моніторингу прав національних меншин В'ячеслав Лихачов.
Це при тому, що Україна знаходиться в ситуації тотальної інформаційної атаки з боку країни-агресора, підкреслює Лихачов.
Експерти Групи моніторингу, які проводили дослідження, відзначають, що озвучена цифра може бути лише оціночним показником. Оскільки це незначна частка випадків, які вдалося перевірити.
Більше того — злочини на ґрунті етнічної та расової ненависті досі вкрай рідко фіксуються правоохоронними органами. А якщо і фіксуються, то не кваліфікуються адекватно (тобто з урахуванням мотиву) відразу ж при відкритті кримінального провадження. Ще рідше такі злочини розслідуються.
Також Лихачов зазначив, що в контексті війни суттєво ускладнився збір інформації, особливо на окупованих територіях Донбасу і Криму.
Глава Мінфіну Наталія Яресько сумнівається в можливості індексації пенсій і зарплат раніше кінця року.
Повідомила вона в інтерв'ю DT.UA.
"Немає для цього коштів. Я дуже хочу якомога швидше індексувати соціальні виплати, ми розуміємо важливість підтримки громадян. Але реального профіциту бюджету немає. Якщо я побачу якісь збільшення надходжень від детінізації, знищення "податкових ям", контрабанди або будь-яких інших на сьогоднішній день не передбачених джерел, готова переглядати соцвиплати", - сказала Яресько.
Міністр пояснює, що її відомству зараз доведеться шукати додаткове фінансування для незапланованих потреб Міноборони, ще низка законів - про судоустрій та про державну службу – також вимагають незапланованих витрат.
Крім того, збільшення імпортного ПДВ через девальвацію також вимагає збільшення обсягів його відшкодування, на що в Мінфіні теж не розраховували.
"...Поки ми не вирішимо ці питання і не знайдемо додаткові джерела надходжень, до тих пір будемо не готові проводити індексацію раніше, ніж це передбачено (у грудні – ред.). Коштів у держави немає", - підкреслила міністр.
У процесі дослідження закупівель Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Львова було виявлено, що популярні упродовж останнього часу оборудки на постачанні дров для ЗСУ, про...
Упродовж останнього часу львівські правоохоронці почали притягувати до кримінальної відповідальності посадовців органів місцевого самоврядування та підпорядкованих їм комунальних підприємств, з...
Правком відстежує хід розслідування кримінальних справ, пов'язаних з розкраданнями бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України,...
Через схеми з постання дров для ЗСУ розкрадають сотні мільйонів гривень. Про це свідчать останні резонансні кримінальні справи та гучні журналістські розслідування. Ключові...