Чому Соболєв та Шабунін просять звільнити Шокіна

Глава комітету по боротьбі з корупцією Єгор Соболєв закликає депутатів звільнити генпрокурора Віктора Шокіна.

Про це він заявив разом з головою правління Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним на прес-конференції в понеділок, передаєЛІГАБізнесІнформ, цитуючи прес-реліз.

"Я закликаю всіх народних депутатів поставити свій підпис за відставку генерального прокурора. Всі підписи за відставку Шокіна були передані мені, і я зроблю все можливе, щоб якомога швидше зібрати необхідні 150 підписів і винести питання недовіри генеральному прокурору на голосування до сесійної зали", - підкреслив депутат.

За його словами, після перерозподілу обов'язків в ГПУ, "процесуальний нагляд за всіма справами, що стосуються розслідування справ топ-корупціонерів, передається заступнику генерального прокурора Олегу Заліску".

На думку Соболєва і Шабуніна, Заліско відомий "зливом" справ проти екс-чиновників Януковича ".

"Також Заліско був причетний і до скандалу навколо недавніх обшуків в Українському центрі оцінювання якості освіти", - йдеться в релізі.

На думку Соболєва, такий перерозподіл обов'язків наочно демонструє, що генпрокурор Віктор Шокін "робить все можливе, щоб і надалі зберегти існуючу корупційну систему в Генеральній прокуратурі".

У свою чергу, Шабунін стверджує, що генпрокурор використовував реформу прокуратури, "щоб поставити своїх людей на потрібні позиції і повністю контролювати або гальмувати процес топ-справ по чиновниках".

Раніше повідомлялося, що генпрокурор Віктор Шокін своїм наказом встановив новий розподіл функціональних обов'язків між керівництвом наглядового відомства. Заступник генпрокурора Олег Заліско буде займатися "питаннями підтримки державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави в судах", повідомили в прес-службі ГПУ.

Польща удвічі збільшила видачу національних віз для українців

Польща за перші шість місяців цього року видала громадянам України 232,5 тис. національних віз, що майже удвічі більше за першу половину минулого року.

Про це свідчать дані польського Міністерства закордонних справ, які наводитьУНІАН.

Водночас польські консульства зменшили видачу шенгенських віз, котрі, як правило, видаються для короткотривалих поїздок, - на 25%, або на 66 тис. - до 201 тисячі.

Загалом Польща збільшила видачу віз українцям на 12,5% – до 434 тис.

Найбільше віз традиційно видали консульства у Львові (майже 190 тис.), Луцьку (понад 100 тис.) та Києві (близько 50 тис.). Консульства у Вінниці, Харкові та Одесі видали близько 40, 35 та 16 тисяч віз відповідно.

Українці за перші шість місяців року отримали майже понад 50 тис. довгострокових віз терміном дії до 1 року, майже 70 тис. – терміном дії до 2 років, майже 8 тис. – до 3 років, близько 1,5 тис. – до 4 років та близько 3,5 тис. – до 5-ти років.

Історія про поїздку Ситника з дружиною до Лондона - перша спроба тиску на НАБУ

Розслідування Генеральною прокуратурою робочої поїздки делегації Національного антикорупційного бюро України до Лондона є першою спробою тиску на Директора Бюро Артема Ситника. Так він прокоментував поширену інформацію у ЗМІ про початок досудового розслідування за цією справою.

«Зустрічі з представниками Національного кримінального агентства (Лондон) проходили 20 та 21 липня. Поїздка відбулась на запрошення та завдяки фінансуванню британських колег. Графік був дуже щільним, а досвід ми вже використовуємо при формуванні Бюро. Окрім мене та першого заступника Директора Гізо Углави до складу делегації входила Ірина Данько – радник з питань міжнародної співпраці, яка займається залученням донорської допомоги до НАБУ», – пояснив Артем Ситник.

Він вкотре наголосив, що його дружина не входила до складу делегації, а відвідувала сестру: «Квитки було оплачено з моєї заробітної плати, яка становить 70 тисяч гривень».

Ситник переконаний, що спроби тиску на директора та працівників Бюро будуть відбуватись надалі. «Ми анонсували, що з першого жовтня розпочинаємо розслідування, а також вказали на ризики необрання Антикорупційного прокурора до цього часу. Вважаю, що заведення справи у ГПУ пов’язано з цим», – сказав він.
При цьому Ситник зауважив, що частина 1 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального Кодексу України передбачає «нанесення шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб». «Цікаво, яку шкоду ми могли нанести візитом до британських колег, які допомагають нам будувати сучасне Антикорупційне бюро», – додав він.

Директор НАБУ повідомив, що отримав листа від Національного кримінального агентства (NCA, Лондон), в якому висловлена підтримка у подальшому становленні та розвитку Бюро. «Наші колеги у Британії не розуміють, чому в Україні відбуваються такі процеси. Вони пропонують Генеральній прокуратурі звернутись до них із запитаннями про фінансування цієї поїздки», – додав Ситник.

Лавриновичу залишили і запобіжний захід, і суму застави - остаточно

В Апеляційному суді Києва зачитали повний текст ухвали на скарги екс-міністра юстиції Олександра Лавриновича. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Колегія суддів ухвалила: ухвалу слідчого судді Печерського райсуду Києва від 30 липня 2015 року у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави у розмірі 1,218 млн грн залишити без змін», - зазначив головуючий суддя Олег Присяжнюк.

Таким чином суд відмовив стороні захисту Лавриновича у задоволенні клопотання, в якому захист просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині запобіжного заходу тримання під вартою та не обирати жодних інших запобіжних заходів.

Водночас суд не задовольнив клопотання Генпрокуратури збільшити Лавриновичу заставу до 8,604 млн грн - тобто до суми завданих ним державі збитків.

Нагадаємо, 13 липня Генпрокуратура повідомила екс-міністру юстиції про підозру у розтраті з держбюджету понад 8 млн грн (ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України).

3 12 липня ГПУ подала апеляційну скаргу на рішення Печерського райсуду Києва, який 30 липня відхилив клопотання Генпрокуратури про обрання Лавриновичу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 8,6 млн грн та обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1,2 млн грн.

Укрінформ