Юристи заперечують, що фонд Порошенка вивів 4 млн. євро в офшори

Фонд "Прайм Ессетс Капітал", бенефіціаром якого є президент Петро Порошенко, не здійснював грошових переказів за кордон, як йдеться в програмі "Слідство. Інфо".

Про це Українській правді повідомили юристи Авеллум і ICU, які відповідали за передачу активів Порошенка в довірчу власність компанії Ротшильд.

"Насправді, як це було неодноразово наголошено публічно, мова йде про те, що 25 березня 2016 року в акціонерний капітал кіпрської компанії була передана її частка в компанії "Рошен". Саме ця частка і була оплатою за акції кіпрської компанії", - зазначають юристи.

Вони стверджують, що "при цьому іноземні банківські рахунки не відкривалися, обігу грошових коштів не було, і передача акцій відбувалася в рамках процедури передачі активів Петра Порошенка в довірчу власність компанії Ротшильд".

Юристи також заявили, що фонд "Прайм Ессетс Капітал" ще на початку року звернувся в Нацбанк України і Міністерство економіки, де повідомили, що при здійсненні такого внеску ліцензії на інвестування за кордон отримувати не потрібно.

"Тому твердження авторів програми "Слідство.Інфо" про нібито виведення за кордон 3 926 160 євро не відповідає дійсності.

18 травня програма "Слідство.Інфо" опублікувала розслідування, в якому говориться, що фонд Порошенка "Прайм Ессетс Капітал" вивів за кордон 4 мільйони євро. Автори програми стверджують, що знайшли відповідні документи на грецькій мові.

Українська правда

За неповернення депозиту - пеня 3%

Вкладники можуть нарешті отримати дієвий механізм захисту своїх прав. Як відомо, відповідно до закону "Про захист прав споживачів", якщо суб'єкт господарювання не може виконати або прострочує свої зобов'язання за договором, за кожний день такого прострочення споживачеві сплачується пеня. Про це написав у своєму блозі на «Українській правді» Андрій Авторгов, адвокат, кандидат юридичних наук, партнер ЮФ "Агентство з питань боргів та банкрутства".

Її розмір становить 3% від вартості роботи чи послуги.

Чи застосовується це положення до договору про банківський вклад?

Вітчизняні суди переважно давали на це питання негативну відповідь.

Вони обґрунтовували свою позицію тим, що депозитний договір не є ні роботою, ні послугою, ні продажем продукції.

Це питання свого часу було предметом уваги законодавців. У Верховній Раді попереднього скликання був зареєстрований законопроект №2202.

Він пропонував запровадити відповідальність за порушення банком строків повернення вкладу у вигляді пені в розмірі 1% від суми вкладу за кожний день прострочення виконання зобов'язання, включаючи день сплати.

Цей законопроект тоді викликав занепокоєння банкірів. Голова однієї з банківських асоціацій звернувся до парламентського комітету з питань правової політики з проханням відхилити документ.

Наступний тривожний дзвіночок пролунав для банкірів 11 листопада 2015 року. Тоді Вищий спеціалізований суд, розглядаючи справу №6-43516св14, дійшов до висновку, що норми закону "Про захист прав споживачів" поширюються і на правовідносини, пов'язані з несвоєчасним поверненням банківських вкладів.

І ось 11 травня 2016 року, розглядаючи справу №6-37цс16, до такого ж висновку дійшов і Верховний суд. Його правова позиція зводиться до того, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем.

Отже, банк відповідає за неналежне надання таких послуг згідно з п'ятою частиною десятої статті закону "Про захист прав споживачів" і повинен платити пеню у розмірі 3% вартості послуги за кожний день прострочення.

За законодавством висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного суду, мусять враховувати інші суди загальної юрисдикції. Таким чином, судова практика повинна змінитися на користь вкладника.

Разом з тим, констатуючи, що пеня з банківської установи мусить стягуватися, у даній справі Верховний суд у її стягненні… відмовив.

Підставою для відмови стало посилання суду на пункт дев'ятий постанови правління НБУ "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютних ринків України" від 29 серпня 2014 року №540.

Цей документ передбачає, що уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 тис грн на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України.

Верховний суд дійшов до висновку, що, враховуючи сутність пені та беручи до уваги вимоги постанови правління НБУ, не можна кваліфікувати дії банку як неналежне виконання покладених на нього зобов'язань, а тому на час дії вказаної постанови пеня у розмірі 3% від вартості послуги нарахуванню не підлягає.

У цій частині рішення суду заслуговує на нищівну критику. Зазначена постанова суперечить як статті 41 Конституції - положенню про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, так і нормам Цивільного кодексу, які регулюють відносини банківського вкладу.

Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, тому суди при розгляді конкретних справ повинні оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Судові рішення повинні ґрунтуватися на Конституції та чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Якщо при розгляді справи суд виявить невідповідність правового акту законові, він повинен застосувати акт, який має вищу юридичну силу. Цього Верховний Суд, на жаль, не зробив.

Разом з тим, цінність цього рішення важко недооцінити, оскільки постанова правління НБУ №540 втратила чинність наприкінці 2014 року, і жодних законодавчих перешкод для вчасного повернення депозитів уже не існує.

Звичайно, це рішення вже нічим не допоможе вкладникам проблемних банків, проте буде належним чином дисциплінувати банкірів та утримувати їх від спокуси користуватися чужими грішми після закінчення строку депозитного договору.

epravda.com.ua

Як буде проходити набір студентів до ВНЗ: нові правила

Набір студентів до ВНЗ вперше здійснюватиметься за новим переліком галузей та спеціальностей. Про це повідомила перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун, інформує Урядовий портал.

За словами І. Совсун, це - важливий етап у реформуванні системи вищої освіти, оскільки тепер навчання у бакалавраті носитиме ширший характер, і вже на магістратурі студенти будуть конкретніше визначати свій профіль. Це дозволить українським студентам бути більш мобільними відносно вимог ринку праці.

Абітурієнти, які на основі ЗНО вступатимуть на бакалаврат, будуть подавати заяви лише у електронній формі, що спростить процедуру вступу як для вступників, так і для приймальних комісій. Оригінали документів вступники подаватимуть вже після зарахування. Винятком будуть ті особи, які вступатимуть на основі вступних іспитів або за результатами співбесіди, оскільки такі випадки потребують підтвердження особи, тому такі особи подаватимуть документи у паперовій формі.

Інна Совсун зазначила, що відбулись зміни й у конфігурації заяв абітурієнтів. Вступники зможуть подавати до 15 заяв на вступ, не встановлюється обмеження за кількістю університетів, але є обмеження за кількістю спеціальностей. Такі заходи покликані профілювати абітурієнта у виборі майбутньої професії.

З 1 серпня на митницях України запровадять "Єдине вікно"

Мінфін розробив концепцію створення та функціонування автоматизованої системи "Єдине вікно" - електронної системи обміну даними, що сприятиме спрощенню митних процедур та усуне можливості для корупційних проявів на митниці.

Проект буде запроваджений на митницях України з 1 серпня 2016 року, йдеться у повідомленні міністерства.

Як зазначається, Мінфін розробив проект закону про інститут уповноважених економічних операторів (УЕО) - аналогічний тому, що функціонує в ЄС.

Окрім цього, за ініціативи Мінфіну вже було запроваджено автоматичну систему розподілу митних декларацій, а також укладено ряд міжурядових Угод з міжнародними партнерами про взаємну допомогу у митній справі.

Черговим кроком в цьому напрямку є запуск "Єдиного вікна" - автоматизованої системи митних послуг, що формує концептуально новий порядок взаємодії митних органів з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).

Система передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та митним пунктам в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через кордон України.

Зокрема, розроблений Мінфіном проект передбачає здійснення всіх видів контролю (митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів контролю) за допомогою електронного обміну даними.

Таким чином, замість печаток і штампів державних органів на паперових документах будуть проставлятись електронні відмітки в спільній базі даних.

Створення "Єдиного вікна" дозволить значно спростити митні процедури та скоротить час на їх проведення, мінімізує людський фактор при прийнятті рішень митниками та контролюючими органами, що дозволить значно знизити корупційні ризики та можливості для перевищення службових повноважень у відносинами з суб'єктами ЗЕД.

В результаті, створення "Єдиного вікна" на митниці сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні.