У Казахстані - напад на військову базу, є поранені

У Казахстані - троє загиблих і щонайменше 10 поранених внаслідок окремих нападів бойовиків на магазин зброї і військову базу в західній частині міста Актобе, - Українська правда.

У поліції повідомляють, що співробітник магазину був убитий під час нападу, а на військовій базі загинули офіцер і солдат-контрактник.

Усі, хто отримав поранення, є співробітниками сил безпеки. Деякі ЗМІ повідомляють, що число жертв сягає 20.

За повідомленнями ЗМІ, які цитують поліцейських чиновників, одного бойовика захопили, а троє інших вбиті під час перестрілки з силами безпеки, також повідомляється про те, що триває "контртерористична операція" щодо затримання інших підозрюваних у нападі. 

У МВС казахській службі "Радіо Свобода" підтвердили факт перестрілки в Актобе, але відмовився надати більш детальну інформацію.

5 червня чиновники попросили місцевих жителів залишатися в своїх будинках. Мотив нападу наразі невідомий.

УП

Порошенко призначив свого представника у раду

Президент Петро Порошенко призначив своїм представником у Верховній Раді депутата від фракції "Блок Петра Порошенка" Артура Герасимова. Про це йдеться в указі від 30 травня, оприлюдненому на сайті глави держави.

Раніше його призначення анонсувала віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе у Facebook.

"Ми вітаємо рішення призначити представником президента у Верховній Раді Артура Герасимова", – заявила вона.

Із Герасимовим віце-прем'єр пов'язує "довгий шлях відстоювання інтересів України та простояння російській агресії на різних міжнародних, парламентських та громадських майданчиках".

"Артур Герасимов – дієвий, ефективний, надзвичайно відповідальний керівник парламентської делегації України в ПА ОБСЄ. Більше того, за його безпосередньої допомоги та участі нам вдавалося надавати безпосередню первинну інформацію про перебіг подій на сході України нашим друзям-партнерам в усіх ПА, де присутня Україна", – зазначила Климпуш-Цинцадзе.

"Вірю, що його нове призначення додасть конструктиву та позитиву і в тристоронній діалог між парламентом, урядом та президентом. Маємо надію, що тепер українська влада працюватиме злагодженіше, а результати цієї роботи будуть швидшими та ефективнішими.", – додала вона.

У 2015 році Герасимова називали "смотрящим" по Донецькій області від президента Петра Порошенка.

У 2014 році Герасимов очолював виборчий штаб Порошенка в Донецькій області і займався організацією спочатку президентських, а потім і парламентських виборів.

При цьому вибори на кількох мажоритарних округах партією президента були відверто "злиті" під кандидатів-регіоналів.

У 2012 році Герасимов балотувався в парламент по мажоритарному округу № 51 в Горлівці.

Українська правда

Бої на сході У;країни стають більш контактними

Щонайменше чотирнадцять українських військових загинули у зоні військової операції на сході України впродовж минулого тижня. Це найбільші українські втрати за останній рік. Як зазначають у штабі АТО, бойові дії стають дедалі інтенсивнішими. Експерти кажуть про активізацію бойовиків, але вважають малоймовірним те, що влітку цього року повномасштабні бойові дії в Донбасі можуть поновитися.

28 травня загинули п’ятеро українських військових, повідомив на брифінгу речник адміністрації президента з питань АТО полковник Олександр Мотузяник. За його словами, в зоні бойових дій з’явилася нова «гаряча точка» – селище Новоселівка Друга у Ясинуватському районі Донецької області, де бойовики здійснили спробу штурму українського опорного пункту.

«Наші війська відбили напад ворожої диверсійно-розвідувальної групи. Бій тривав близько півгодини», – каже він.

Активізація бойових дій зумовлена тим, що проросійські бойовики поповнили чисельність своїх підрозділів та збільшили кількість людей на передовій.

«Насправді, все одно поступаються чисельністю Збройним силам і Нацгвардії. Але противник шукає слабкі ланки, намагається вести активну оборону, намагається нав’язувати ініціативу і протидіяти там, де наші підрозділи активно діють. Бої стають більш контактними», – каже військовий оглядач Юрій Бутусов.

Водночас українські підрозділи на передовій залишаються недоукомплектованими, що знижує їхню боєздатність.

«Щільність наших бойових порядків недостатня. Є величезні проблеми із укомплектованістю підрозділів на передовій, і на це треба звернути у вагу. Чисельність Збройних сил – 280 тисяч осіб, чисельність Нацгвардії – 45 тисяч осіб. Але на передовій середня укомплектованість сухопутних військ не перевищує 50%, а є підрозділи, де укомплектованість 20%», – наголошує Юрій Бутусов.

За словами Юрія Бутусова, зараз немає ознак того, що влітку в Донбасі можуть поновитися повномасштабні бойові дії.

Військовий експерт Олексій Мельник також вважає істотну активізацію конфлікту малоймовірною. Водночас він зазначає, що подальший розвиток подій у зоні конфлікту на сході України залежить насамперед від однієї людини – Володимира Путіна.

«Путін зацікавлений в тому, щоби дати якомога більше підстав прихильникам ідеї зняття санкцій. З іншого боку, як ми бачимо, військова сила є випробуваним і ефективним інструментом Росії. Яку він тактику обере – наразі однозначно стверджувати важко. Але абсолютно очевидно, що будь-яка серйозна активізація може бути якщо не за командою, то з дозволу Кремля», – каже Олексій Мельник.

Дія санкцій Євросоюзу проти Росії добігає кінця у липні, а в червні питання про їх продовження чи скасування лідери країн ЄС мають обговорити на саміті.

Радіо Свобода

Студентами сьогодні стають майже всі випускники шкіл

В умовах ринкової економіки, коли приватні компанії становлять більшість на ринку праці, державне замовлення не відповідає запитам суспільства і потребам ринку праці. Про це, під час презентації проекту нового механізму фінансування вищої освіти зазначила перший заступник міністра освіти Інна Совсун, передає освітній портал.

За її словами, останні 25 років всупереч демографічним тенденціям, коли кількість випускників зменшується, в країні спостерігається зростання кількості ВНЗ і студентів.

«Сьогодні до 80% випускників потрапляють до університетів. З одного боку, такий стан речей сприяє підвищенню рівня охоплення вищою освітою, з іншого – знижує її якість», - зазначила перший заступник міністра.

Вона також наголосила, що нова модель фінансування повинна бути прозорою й ефективною у використанні бюджетних коштів, а також розширювати свободи вищих навчальних закладів самим розпоряджатися грошима.

Як повідомила Інна Совсун, запропонована МОН модель фінансування вищої освіти складається з чотирьох елементів. Перший ключовий елемент – це базове фінансування ВНЗ. Другий – соціальний фонд. Третій – фонд розвитку (фонд капітальних видатків). Четвертий – фонд державної цільової підтримки, де будуть закладені гроші на підтримку тих категорій населення, яким держава надає додаткову підтримку на здобуття вищої освіти.

Відповідно до базового або блочного фінансування вищий навчальний заклад отримуватиме 80% гарантованого фінансування від минулорічних коштів. Це надасть можливість університету планувати свою роботу на наступний рік. Решта 20% фінансування будуть розподілені за показниками результативності роботи ВНЗ. Сьогодні за цими показниками пропонується враховувати кількість студентів, які обрали той чи інший університет. Серед інших показників результативності роботи університету перший заступник міністра назвала наукові публікації, науково-дослідну діяльність закладу, рівень інтернаціоналізації, показники працевлаштування випускників, залучення інших джерел фінансування для наукових досліджень.

Як пояснила Інна Совсун, соціальний фонд дозволить відокремити фінансування роботи університетів від стипендій.

Також, за її словами, потрібно розділити академічні стипендії, за результатами навчання студентів, від соціальних.

«Державою на стипендії в різні роки виділялося 30-40% від загальних видатків на вищу освіту. Сьогодні ці видатки складають майже 6 млрд гривень. Звісно, що 60% студентів не можуть мати найкращі показники успішності», - зауважила перший заступник міністра.

Завдання четвертого елементу нової моделі фінансування - фонду розвитку (капітальних видатків) - полягає у спрямуванні коштів на проекти розвитку університету, або на його капітальні інвестиції. Приватні вищі навчальні заклади теж можуть отримувати державне фінансування на студентів із числа найкращих абітурієнтів, якщо вони виявили бажання навчатися у приватному закладі.