Відтепер посадовцям доведеться декларувати усе своє фактичне майно

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення зміни до статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" (щодо обсягу декларованої інформації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) (№2879).

За це рішення проголосували 253 народні депутати із 334, зареєстрованих у сесійній залі.

Як зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв, закон "змушує всіх посадовців декларувати не тільки формально записане на них майно, але і те майно, яке формально належить іншим особам, але насправді є у розпорядженні цих посадовців".

Крім того, додав він, йдеться про "майно, яке офіційно не існує, але насправді є величезними маєтками чи дорогими машинами".

Як зазначається у пояснювальній записці, законопроект розроблено для забезпечення виконання пункту 6 протоколу наради у прем’єр-міністра України від 30 квітня 2015 року та з метою розкриття інформації про кошти та інші активи високопосадовців, а також членів їх сімей, як в Україні, так і за її межами, бенефіціарними власниками та контролерами яких вони є.

Законом у статті 46 "Інформація, що зазначається в декларації" передбачено, що у декларації вказуються відомості про, серед іншого, об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які:

а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України;

б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права;

в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

Такі відомості включають: інформацію про місцерозташування об’єкта; інформацію про власника або користувача земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво об’єкта; якщо об’єкт перебуває у спільній власності – про всіх його співвласників зазначаються відомості, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, встановлено, що у декларації зазначаються також відомості про об’єкти декларування, передбачені пунктами 2-8 частини першої цієї статті, що є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

Відомості, передбачені цією частиною, не зазначаються в декларації, якщо відповідні об’єкти належать на праві власності юридичній особі, вказаній у пункті 51 частини першої цієї статті, та їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи (промислове обладнання, спеціальна техніка тощо).

Положення цієї частини застосовуються під час подання декларації службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктами декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 цього Закону.

Закон ухвалено з пропозицією голови Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича щодо того, за яких умов чиновник має декларувати майно.

"Якщо ви користуєтеся майном з метою отримання вигоди або розпорядження майном, ви зобов'язані його декларувати... В інших випадках, якщо ви це робите не з метою вигоди або не з метою розпорядження... то ви не зобов'язані декларувати його в декларації", - зауважив він.

УНІАН