Шановні підсудні і засуджені по 359 ст.,ККУ,юристи і просто читачі.Перед тим,як Ви отримаєте інформаційний матеріал,який мені допоміг отримати маленьку надію на Законність правосуддя і правової системи.Я б хотіла Вас ввести перед історію подій,які відбулись.Коротко події описувала місцева газета "Ратуша" м.Львова ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=1691,але пержитого емоційного і психологічного стану газетні вивіски,друк не передають.Мене можуть зрозуміти ті люди,які пройшли це психологічне пекло і опинились на лаві підсудних.Моя маленька перемога це не тільки моя особиста,це колективна робота-людей,яких я не знаю,але на помилках,яких я вчилась,аналізуючи їхні роздуми і дії .Особливо хочу подякувати Роману з м.Миколаєва(засудженний по 359 ст,,ККУ),який скирував мої думки в вірному напрямку,з яким ми через скай ділились своїми думками і міркуванням,який постійно тримав мене в курсі журналістських розслідуванням по 359 ст.,ККУ.Дякую Роман.
Особисто мною були написані звернення до депутатів Верховної Ради (в результаті підписали 3 засуджені людини,підтримки я не отримала від людей),підтримав мою ініціативу Юрій Михасяк,який передав матеріал на депутатське розслідування.Роботи були проведені колосальні,з безнадією,що хтось "почує",працювала по інерції.
Також,дякую, адвокатові-Богдан Бень,який не будучи адвокатом в касаційній справі, частково допоміг в конструктивній формі подачі.Я особисто починаючи з апеляційного суду відшліфовувала правову форму подачі проблеми і питання.Зробила понад 26 редакцій касаційної скарги,як одержима своєю справою.Багато чим пожертвувала заради того,щоб добитись маленького просвітлення.В результаті цих подій від мене відвернулись люди,яким я ніколи не відмовляла в підтримці.Проти мене почали використовувати мою судимість конкурети,які опускали мене в очах роботодавців і людей.Фінансово було і до тепер є скрутно,були великі видатки,були і є проблеми з роботою,чисто психологічно тяжко.Я отримала ціну всьому,дружбі,життю,дюдям,відносинам...Я скидаю свою касаційну скаргу на добровільних засадах,якщо Ви вважаєте з етичних поглядів віддячитись,я буду дуже вдячна,якщо навіть символічно оціните мою роботу і доможете розрахуватись з богами,які накопичила в результаті сукупностей подій протягом майже 2 років.
Мій картковий номер 5168 7553 4533 9820 Попова Анна.
З повагою,Анна.



Якщо потрібно відповіді від міністерства Юстиції,я надам через адміністратора сайту.
Можете звертатися письмово на електронний адрес Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ,по можливості відповім на всі питання.

на вирок Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 23 липня 2013 року
Вироком Галицького районного суду м.Львова від "19" грудня 2012 р. мене,
Попову Анну Сергіївну, визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1
ст.359 Кримінального кодексу України і призначено покарання у вигляді на 1 (один) рік обмеження волі. На підставі ст. 75 ККУ Попову А.С. звільнено від відбування покарання, призначивши іспитовий строк тривалістю 1(один) рік та покладені обов’язки, передбачені п.2, п.3 ч.1 ст.75 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23.07.2013 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Вирок Галицького районного суду м.Львова від “19” грудня 2012 р. та ухвала
Апеляційного суду Львівської області від “23” липня 2013 року про скоєння злочину ч.1 ст.359ККУ – є незаконними, а тому підлягають до скасування з наступних підстав і мотивів:

- Істотного порушення кримінально-процесуального закону;
- Неправильного застосування кримінального закону;
- Інших істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону судами першої та апеляційної інстанції.
-порушення Конституційних прав


І. Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону досудовим слідством, судами першої та другої інстанції полягали в наступному:

1. Мої права порушено при проведенні експертизи, яка підтвердила належність
окремих предметів до СТЗ.
27.02.2012 року мене та адвоката. ознайомили з постановою про призначення технічної експертизи від 18.01.2012 року. А сама експертиза на той час вже була проведена 23.01.2012 року.
27.02.2012 року пред’явлені матеріали технічної експертизи.
Відповідно до ст. 197 КПК При призначенні і проведенні експертизи обвинувачений має право:

1) заявити відвід експертові;

2) просити про призначення експерта з числа вказаних ним осіб;

3) просити про постановку перед експертизою додаткових питань;

4) давати пояснення експертові;

5) пред'являти додаткові документи;

6) ознайомлюватися з матеріалами експертизи і висновком експерта після закінчення

експертизи;

7) заявляти клопотання про призначення нової або додаткової експертизи.

Обвинуваченому за його клопотанням слідчий може дозволити бути присутнім при проведенні експертом окремих досліджень і давати пояснення. Слідчий повинен ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз'яснити йому його права, встановлені цією статтею, про що складається протокол з додержанням вимог статті 85 цього Кодексу.
У випадках, коли експертиза призначається до притягнення особи як обвинуваченого,правила цієї статті застосовуються до підозрюваного у вчиненні злочину.
Таким чином, я була позбавлена прав, гарантованих Законом, не могла заявити відвід експертові, просити поставити додаткові питання, давати свої пояснення тощо.
Мій захисник, заявляв 3.04.2012 року клопотання про призначення повторної
експертизи, однак слідчий відмовив у задоволенні такого клопотання.

Таким чином, експертиза, якою визначено належність окремих предметів до СТЗ проведена з порушенням порядку, встановленого законом, а тому є неналежним доказом.

Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.



2. Ні під час досудового слідства, ні під час слухання справи у судах першої та
апеляційної інстанцій не з’ясовано походження речових доказів та їх кількості.

Жоден зі свідків не зміг назвати точку кількість годинників, які начебто, мною
закуплялись .Ні апеляційний,ні районний суд не звертав уваги на те,що правовласності на речові докази я не маю і не мала.

Окрім того, у матеріалах кримінальної справи у різних документах містяться різні
дані про кількість годинників, які начебто у мене були вилучені:

- 8 годинників – Акт прийому-передачі речових доказів від 24.01.2012 р.

- 8 – годинників – Постанова про визнання предметів речовими доказами від 24.01.2012

р.

- 4 предмети, схожі на наручні годинники – (3 коробки чорного кольору та одна

коробка сріблястого кольору) – Протокол огляду від 16.01.2012 р.

- 4 технічні пристрої у вигляді годинників – Протокол проведення оперативно-

розшукового заходу «оперативна закупівля» від 10.01.2012 р.

- 4 технічні пристрої у вигляді годинників – Аналітична довідка від 12.01.2012 р.

- 4 технічні пристрої у вигляді годинників – доручення (в порядку ст. 114 КПК

України) від 16.01.2012 р.

- Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно Дереневського

В.А. – йдеться про досягнуту домовленість – 4 годинники, передано 4 годинники, у

висновку експерта – 8 годиннків.

- 7 годинників – довідка про речові докази.

- 8 годинників – постанова про притягнення в якості обвинуваченого від 02.03.2012 р.

- 4 годинники – Постанова про порушення кримінальної справи від 16.01.2012 р.

Таким чином до цього часу не зрозуміло звідки слідчий взяв різні дані щодо годинників і які саме годинники (4 ті, що в вилучені, чи інші) подавались на експертизу.
Судом першої інстанції також не з’ясовано причини розбіжностей у кількості речових доказів та які саме були подані на експертизу, яке їх походження.Чи це взагалі ті речові докази,які були вилученні в кафе “Де-Манжаро”,немає показів ні одного з працівників цього закладу,немає оперативної зйомки місця подій,оскільки я йому не передавала спец.засоби.


ІІ. Неправильне застосування кримінального закону, а саме неправильне
тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, допущене органом досудового слідства, судом першої інстанції та проігнороване, не досліджене і не вказане в ухвалі апеляційним судом.
Суд втратив і не слідкував за часом відбування подій і законності притягнення до кримінальній відповідальності і інкримінування злочину.Не встановив часовий порядок подій і набрання чинності-юридичної сили ст.359 ККУ.Перебудував хаотично,схоластично в супереч юридичному порядку.
Кримінальна справа відкрилась не на основі ч.1 ст.359,а на основі висновку(т.1 а.с 1) і на припущені без доказів на той час 16 січня 2012 року.Всі обвинувачення тримаються на висновку спеціаліста і експерта в особі Кулинського Р.І.Він в свою чергу перекваліфікував гаджети в СТЗ.Законість дій експерта не підтверджені,що він має право перекваліфіковувати ГАДЖЕТИ в СТЗ,із за неправильного застосування кримінального закону порушується ч.2 ст.24,ст.58,ч.2ст.92 Конституції України.Діє всупереч КПК.
.Під час судового слідства встановлено,що під суб’єкт людей,які підлягають під інкримінування злочину по ст.359 ККУ,я не підпадаю,товари широкого вжитку не підпадають під кримінальну статтю,отже не правильне застосування кримінального кодексу призвело до порушення Конституції України,моїх права.
Всі обвинувачення тримаються на висновку експерта,оскільки гаджети,які є в матеріалах справи,не маю і не мали по сьогоднішній день статусу заборонених.
Експерт при проведенні експертизи використовував методику,яка є під грифом " Для службового використання"’і носить характер ”Конфіденційна”( Копія відповіді від міністерства Юстиції від міністерства Юстиції 01.04.2013 №4600-0-33-13/15).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року №1893.
Ч.8"Співробітники організацій, які працюють з документами з грифом "Для службового користування", в обов'язковому порядку підлягають ознайомленню під розписку із цією та відповідними відомчими інструкціями. Ознайомлення здійснюють канцелярії організацій.
Співробітникам (виконавцям), допущеним до роботи з документами з грифом "Для службового користування", забороняється повідомляти усно або письмово будь-кому відомості, що містяться у цих документах, якщо це не викликано службовою потребою".
Розголосив в письмовій формі інформацію-відомості,проти мене,щоб притягнути до кримінальної відповідальності.Розголошення конфіденційної інформації-це предмет злочину,використав з метою захисту дій окремих працівників СБУ.
Примітка до роздіілу 5,частини 3(додаток1)Спеціальні технічні засоби постанови Кабінету Міністрів України від 28.01 2004 року №86 Про затвердження порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання"висновки щодо належності/неналежності товарів до частини 3 розділу 5 надає Служба безпеки України.Це нормативно правовий акт,це не закон.Не є доказом законності дій експерта,а є доказом того,що це все в рамках службового користування

Із ч. 1 ст. 3 ККУ випливає, що чинне законодавство про кримінальну відповідальність являє собою один кодифікований закон і що єдине джерело кримінального права - це КК. Будь-які інші нормативно-правові акти не входять до системи кримінального законодавства.
Жоден закон про кримінальну відповідальність не може діяти автономно, окремо від КК. Адже такий закон, запроваджує він кримінальну відповідальність, скасовує її чи вносить інші зміни до КК, відразу ж після набрання ним чинності у порядку, визначеному ст. 94 Конституції України і ст. 4 КК .Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі, автоматично включається до КК. Це означає, що при застосуванні цих законів посилання слід робити не на них, а безпосередньо на відповідні норми КК.Тільки КК і ніяким іншим законом чи підзаконним актом визначається, що є злочином.
Згідно зі ст. 58 Конституції України "ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення". Принцип ультраактивності закону, згідно з яким застосовується той кримінальний закон, який діяв під час вчинення злочину, базується на положеннях Загальної декларації прав людини і Міжнародного пакту про громадянські й політичні права і є загальновизнаним принципом кримінального права сучасних правових держав.

Всупереч інтересам служби особи не бажає рахуватися з покладеними на них законом чи іншим нормативно-правовим актом обов'язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на державні інтереси і Конституцію України.Тим самим підтвердив беззаконість дій,професійну не компетентність та не правомірне застосування ст.359 ККУ ,до товарів широкого вжитку.
Під час судового слідства встановлено,що поняття,що таке СТЗ-це не є юридичне і не технічне питання(ніяка вільна технічна енциклопедія не дає конкрентне оприділення технічного і візуального розуміння,що таке СТЗ.Підтвердження відповідь від Міністерства Юстиції від_______в протоколі засідань в апелляційному судді ст.178,ст..179,том.3 ).Це відомо людям,які проходять спеціальну підготовку в спеціальних розділах,яким дали доступ до секретної інформації.Закон України "Про державну таємницю"ст.22.Те,що інформація є секретною і службовою підтверджується Наказом у 12.08.2005 N 440 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 р. за N 902/11182 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю" Номер статті 4.4.15.Підтвердження того,що інформація приналежності є секретна в наказі Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2011 р. за N 225/18963"Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації та Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації".Частина 5."Порядок проведення перевірки"п.5.1.
Цей наказ є підтвердженням,що під суб’єкт такого наказу я не підпадаю і товари широкого вжитку-гаджети.
Крім того його дії перечать до закону України “Про судову експертизу”,КПК.
Ст.10 і ст.11 закону України “Про судову експертизу”,він немає відповідної вищої технічної освіти і не являється спеціалістом, немає класифікаційного класу,в нього немає відповідних технічних дипломів і наукового обгрунтування,згідно поставлений питань 356 КПКУ,є тільки дозвіл працювати з документом ДСК №38,за спеціальністю 18.2 дослідження СТЗ негласного візуального спостереження та документування.Це не надає йому права перекваліфіковувати гаджети в СТЗ.Дослідження не дає йому право вирішити спірність питання на встановлення приналежність до СТЗ,це дає йому можливість перевіряти на дієздатність СТЗ,спеціально технічних засобів технічних пристрої для негласного отримання інформації .Він не є спеціалістом по визначенню СТЗ,як такого і спірності питання.

Дослідник-відтворення якогось явища в штучних умовах з метою його вивчення,експерименту.2.Процеc такого відтворення,вивчення,дослідження
(Тлумачний словник видавництво“Пропар” Харків 2005 рік,ст..258)

Відповідно ст.31 Господарського процесуально кодексу зазначено,що сторони,які беруть участь в судовому процесі мають право заявити відвід (статті 54, 62 КПК),даним правом мені не дали скористатись оскільки він особисто і прямо заінтересований в результаті розгляду справи,щоб захистити не законі дії окремих працівників СБУ,їхню і свою не компетентність,перебуваючи в службовій залежності ч.7 ст.75 КПК.Не законості дій підтверджуються п.2 ст.20 ЦПУ,п.1 ч.2 ст.22 ЦПК.Відповідно до ст. 12 та ст .77 КПК України,покладені на нього обов’язки не виконані.Діє в супереч наказом Міністра юстиції України 08.10.98 №53/5.Фактично відбувається самовільне розпор’ядження без відповідних знань законів і обов’язків,діє всупереч державі,тим самим протиставляє себе,вважаючи,що авторитеність роботии в державній установі СБУ дає йому право не рахуватися з покладеними на нього законами чи іншим нормативно-правовим актом обов'язками, діє всупереч їм.Вважаючи,що авторитетність роботи в СБУ має перечити ст.24 КУ. Суд не прийняв до уваги всі порушення КПК і ігнорує,орган виконавчої влади фактично присвоїв собі функції законодавця, що порушує принцип поділу гілок влад, закріплений в статті 6 Конституції України

Ще одна ознака професійної не компетенції,яка призвела до не правильного застосування ККУ-це введення в оману мене і інших представників судових засідань,своїм власним трактуванням,що таке звичний побутовий прилад,фактично протиставляє свої твердження проти загально прийнятих.Згідно тлумачного словника видавництва''Наукова Думка"Київ 1975 р,що таке побут
Том 6,ст.630
Побут-це у ч.1.Загальний уклад життя,сукупність звичаїв,властливих якому-небудь народові,певній соц.,групіі.
Побутовий,а,е.1.Прикм.,до побуту//Пов язанний з побутом,який трапляється в побуті повсякденному житті//Який відображає побут,буденний,звичний. Том 3 ст.476
А от англо-українського тлумачного словника з обчислювальної техніки,інтернету і програмування”.Видавництво “СофтПрес”, Київ 2006р тлумачить слово побутовий Home-ст.253 Побутовий домашній#наприклад,home office-домашній офіс#організація роботи невеликої фірми(до 20-ти працівників,у якій робочі місця працівників розташованих в них у дома разом із телефонним,мережним,факсимільним або модельним зв’язком(також HAV,SoHo,smalloffice,computer,LAN,SBSO,SMB(2),SME.

Виходячи з наукової понятіійності поняття звичного побуту в кожної людини є індивідуальним в залежності від її способу життя,звичок.індивідальний побутовий устрій.Отже звичні побутові речі-це позавиробнича сфера діяльності,пов’язана із задоволення своїх власних потреб.Гаджет під визначення побутового прилада не підпадає
Gadget-пристрій,технічна новинка,корисна дрібниця; мн.штучки-дрючки;проф. cленг гаджет#програмний або апаратний засіб,призначений для підвищення зручності користування.Згідно “Англо-українського тлумачного словника з обчислювальної техніки,інтернету і програмування”.Видавництво “СофтПрес”, Київ 2006р,ст.229.

Під час судового слідства встановлено,що термін спеціальні технічні засоби,устаткування,апаратура,пристрої,препарати та інші вироби,призначені(спеціально розроблені,виготовлені,запрограмовані,пристосовані)для негласно отримання інформацї, це є ще одним доказом того,що гаджети широкого вжитку не є СТЗ,оскільки вони не є спеціально (термін спеціальний,згідно тлумачного словника видавництва “Аконіт” 2008р.том 3 ст.370.Признач.виключно для кого-,чого,-небудь,який має особливе призначення//Який чимось відрізняється серед інших не такий,як інші,особливий.Який відзначається більшою ніж звичайно,мірою свого вияву)виготовлені для негласного отримання інформації.

Англо-українського тлумачного словника з обчислювальної техніки,інтернету і програмування”.Видавництво “СофтПрес”, Київ 2006р, ст.139.
Custom-користувальний,замовлений,спеціальний,зроблений на замовлення.
Поняття виділений,спеціальний,призначений dedicated,програма чи пристрій,призначена для виконання одного завдання або функції.Special purpose-спеціально,особливий,приватний.ст.480


Доказом того,що спеціальні технічні засоби спеціально виготовляються,розробляються,стоять на обліках,мають індивідуальне маркування в наказі Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2011 р. за N 225/18963"Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації"розділ 5,частини 5.3.19,ч.5.4.
Цей наказ є тільки підтвердженням того,що товари широкого вжитку не можуть бути віднесенні до СТЗ,тим самим підтверджується не компетентність експерта,не знання змісту законів,своїх обов’язків і не являється спеціалістом.
Спеціаліст,а,ч.Той хто досконало володіє спеціальністю,має глибокі знання в якій-небудь галузі науки,техніки,мистецтва тощо,фахівець//Той,хто досяг високої майстерності в чому-небудь,знавець чогось.Отже наведені в ухвалі обгрунтування,як доказом мого злочину,свідчать протилежне,свідчить про не правильне застосування і тлумачення закону інкрінованого мені.


Його Кулинського особисте тлумачення і розуміння,не розуміння змісту наказів,призвело до не адекватного,не обгрунтованого притягнення мене до кримінальної відповідальності,не правильне тлумачив термінологію,тим самим спровокував на не обгрунтовані вироки,які містять явні ознаки уговорів,а саме,що мені зрозумілий зміст 359 ст.КК України,що я технічно обізнана в питаннях СТЗ ,що я не визнаю свою винну,бо намагаюсь уникнути покарання.Хоча я дійсно не знала і встановлено під час судового слідства,що я не можу знати,що відноситься до СТЗ.Я не маю тих спеціальниз знань,які мають спеціалісти в питаннях СТЗ. Це підтверджується протоколом судового слідства і свідченням свідків.¬¬¬ ДереневськогоВ.ст.89,том 3”висновок про те,чи відноситься технічні засоби до СТЗ може дати лише експерт”
Експерт Кулинський Р.І. повідомив, що взявши в руки предмет він (маючи спеціальні знання) не може визначити чи предмет є спецзасобом. Для цього йому необхідно провести ряд дій та перевірити по ряду критеріїв відповідно до методики,що він не може зробити висновок по фотографії(том 3,а.с 91,92)
Таким чином експерт підтвердив,що я будучи позбавленою доступу до методики не маю можливості визначити чи є предмет спецзасобом, чи не є.
Абсурдність ситуації ще полягає в тім, що відсутній виключний список спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а пристрої визнаються такими після їх вилучення із власності особи, яку притягають до відповідальності за те, що вона користується пристроями, які не визначенні ніде заздалегідь як нелегальні.
Відповідно до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Встановлення правила, згідно з яким закон про кримінальну відповідальність не є чинним раніше дня його офіційного опублікування (non obligat lex nisipromulgata), є гарантією презумпції знання громадянами змісту такого закону. Проте така презумпція означає, що знання громадянином змісту офіційно опублікованого закону визнається лише тоді, якщо не доведено зворотне. Іншими словами, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не знала і, з урахуванням певних обставин, реально не могла знати про існування закону, що передбачає відповідальність за те чи інше діяння, не усвідомлювала протиправності вчинюваного нею діяння, то вона не повинна притягуватися до відповідальності за його вчинення.Згідно з Конституцією України закони підлягають офіційному оприлюдненню відразу після підписання їх Президентом України. Офіційне оприлюднення законів України здійснюється шляхом їх опублікування в таких друкованих виданнях, як газети "Голос України" та "Урядовий кур'єр", а також журнали "Відомості Верховної Ради України" та "Офіційний вісник України"Ні в одних офіційних виданнях гаджетів,які є в матеріалах справи немає і в порушені вимог ч.2 ст.178 Цивільного Кодексу України не визначений перелік предметів.Я не знала подібною приналежності технічних засобів до СТЗ і навіть не припускала такого,бо не володію такою понятійністю,що це результат науково-дослідного інституту, доказ відповідь від Міністерства юстиції від 24.04.2013 №5985-0-33-13/15.
Інформація про конкретні забороненні гаджети широкого вжитку,які можна придбати за кордоном в міжнародних інтернет-магазинах Ebay і DX не оприлюднювалась,зміст наведенних законів і нормативно правових актів не зрозумілий для мене, я не технічно обізнана в питаннях СТЗ,не мала доступ до службової і секретної інформації,не закінчувала вищі технічні учбові заклади,в розробках участь не приймала.Тому вважати,що я технічно обізнана не знайшло і не знаходить свого підтвердження.Я не знала взагалі такої понятійності,як СТЗ до зустрічі з працівниками СБУ,все що мені стало відомо це під час судового слідства.
.
Оскільки замовлялось в міжнародних інтернет магазинах Ebay і DealeXtreme,які керуються,регулюю свої права і обов’язки інших,міжнародними договорами,використала міжнародну систему оплати послуги PayPal(одна із базових систем для оплати товарів/послуг в міжнародних інтернет сайтах існує на основі міжнародних договорів в тому числі і наших)всі мої дії були законими і легальними(том1ст.219),тим самим порушили Конституцію України ст.9,порушили мої права в ч.3 ст.22,ст.24,ст.57,ст.58 КУ і ст.4 ККУ,а саме “Чинність Кримінального кодексу України у часі та просторі”
Судді порушили ст.129 КУ,підкорились не законну,не приймали доводи під час судового слідства і в апеляційній скарзі,а висновку експетра і авторитетністю сторони обвинувачення.З вищенаведеного не поставила під сумнів компетентність експерта Кулинського Р.І,який є в службовій залежності, і не прийняли всі обґрунтування і докази під час судового слідства,а використали проти мене.Вирок і ухвала є на підставі обвинувального висновку.органу,який зацікавлений в певному результаті.
Суть та правове обґрунтування касаційної скарги
Згідно з вимогами статей 323, 334 КПК 1960 року,рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги КП судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні..
Суд першої інстанції,що апеляційний суд виніс вирок і ухвалу на підставі органу досудового слідства та державного обвинувача в ході підтримання обвинувачення щодо доведеності вини Попової А.С. та про наявність в моїх діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.359 КК України грунтуються лише на та протоколах слідчих дій без урахування свідчень свідків і аргументів з точки зору законодавства України, не прийняли до уваги додаткових доказів під час судового слідства,що доказує мою не винність.
Суд районний і апеляційний дав оцінку протоколу слідчих дій,а не судовому слідсту об’єктивно,без упередження.
Рішення суду апеляційної інстанції є формальним, переписаним з обвинувального висновку та рішення суду першої інстанції.
Отже, відсутні будь-які підстави стверджувати, що підсудна була достовірно обізнана про те, що замовлені мною товари за своїм призначенням є спеціальними технічними засобами для отримання саме негласної інформації, використання яких у побуті заборонено.
Прямим є умисел для даного злочину полягає в тому, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Я не мала жодного умислу, не передбачала небезпечних наслідків та не бажала їх настання, тому суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст. 359 відсутня.
Ст.2 ККУ базується на 1) об'єкт злочину; 2) об'єктивна сторона злочину; 3) суб'єктивна сторона злочину; 4) суб'єкт злочину.
Відсутність цих елементів свідчить про те, що дії , поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є злочином.Мої дії не були злочинними

Щодо самого поняття спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (СТЗ), то я, Попова А.С. ,не знаю і не можу знати,що саме належать до СТЗ.
В Україні відсутні будь-які нормативно-правові акти, які регламентують чіткий перелік спеціальних технічних засобів чи їх чіткі ознаки (характеристики),з конкретними зразками,наведеними фото Тому я, Попова А.С.,не знала і не могла знати,що саме відносяться до СТЗ, а що – ні.Підтвердження відповідь від Міністерсва юстиції від 04.04.2013 №18/3-3558.
Таким чином, нормативно-правові акти, які визначають мої обов’язки в частині поводження із спеціальними технічними засобами не доведені до відома громадян, в тому числі мені,Попової А.С., а тому я не можу бути притягнута до відповідальності за її дії, законність чи незаконність яких встановлена Методикою, до якої доступу я не маю
Крім того, Наказ Міністерства юстиції України за реєстраційним кодом 17.0.01 від 02.03.2011 року, яким затверджена Методика віднесення об’єктів до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, не є законом, тому з цієї підстави я, Попова А.С.,також не може притягатись до кримінальної відповідальності на підставі не закону, а наказу Міністерства юстиції України.Нормативно-правового акту і на підставі ст..57 і 58 Конституції України.

Вище викладене вказує на відсутність у мене,Попової А.С.,умислу на вчинення мною злочинів, передбаченого ч.1 ст.359 КК України та відсутність доказів, які підтверджували б наявність в її діях суб'єктивної та об'єктивної сторони цих злочинів, і таких доказів також не було надано і державним обвинувачем під час розгляду справи судом, і іншого судом не встановлено, а висновок органів слідства про наявність в її діях такого складу злочину носить гаданий та уявний характер.
Я,Попова А.С, підтвердила замовлення гаджеті,але однак не підтвердила купівлю спецзасобів і не підтвердила наявність на експертизі,ті речі,які замовляла.
Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою винуватість у вчиненні злочину, і обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Все що мені стало відомо це тільки під час судового слідства,для того,щоб доказати,що не вчиняла злочину,що є все досить гадане та уявне.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України (постанова від 29.06.1990 року №5 з послідуючими змінами, внесеними постановами від 04.06.1993 року №3 та від 03.12.1997 року №12) «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» та вимог ст.323 КПК України в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, викладених у ст.324 КПК України. Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Підбурювання мене до певних дій окремих працівників правоохоронних органів має своє місце,оскільки гаджети,що в матеріалах справи не мали і не мають статусу заборонених,і не внесені до такого списку.ОРД № 2115 проведена на припущені,ніяка інформації не отримувалась та не перевірялась в скоєні злочину і злочину,як такого.Та інформація,яка є фальсифікована і не доведена,що я вчиняла і вчинила злочину до прийняття рішення.Зміст тексту про прийнятя заходу "оперативна закупівлю" повністю на припущені ст. 25,том 1.Мої докази під час судового слідства,що Дереневський В.А зі мною домовлявся про ці гаджети до проведення ОРД не приймались до уваги і не перевірялись,заманюючи великою винагородою і оптовістю замовлення.Зустріч відбувалась з Карнасевичем В.,який же і є понятим в матеріалах справи ст 210 том 2.Акт огляду,ніяким чином не доказує,що це власне є я,Попова А.С.В апеляційній ухвалі вказується,що в ході зустрічі я повідомляла,що можу продати різні види технічних пристрої для несанкціоного ортимання інформації.Ці слова не мої,оскільки я не володію такою понятійністю і термінологією.Такі фрази,доводять,те,що мені нав’язують злочин і за мене висловлюючись,ні чим не підтвердженні,ні однією сторінкою в матеріалах справи,ані моїми показами.Я погодилась замовити на свій адрес бажанні для Дереневсьгоко В.А гаджети і передати замовнику(розписки про прийняття замовлення і отримання від ДереневськогоВ.гроші в якості замовлення т 2 ст.134,ст.135)Ніяк не свідчать про проведення,купівлі,продажу і збуту.Я виступила, виключнояк посередник і право власності я не маю і не мала на гаджети.
Все,що було відомомо,наче б то про мою не законну діяльність,на 31.10.2011 року це сайт www.romo (т.2 а.с210,211,212.,Прийняття інформації на папері без доказів в скоєння злочину,суто на припущені та на словах,на 10 жовтня ця пропозиція не була активна і закрита 18.09.2011р,знаходилась в інтернет історії(том 2,ст..221)-це порушення призумції не винності ст.62 КУ.Інформція про особу Ковалева Сергія отримана числа 21.02.12р(том2 ст.2),і не доводедено,що така особа купувала СТЗ і взагалі мала,зі мною діалог і зв’язкок.Я його не знаю і не бачила.Це все на словах,не має доказів,поштового конверта.Ковалев С. і самого предмета “злочину”,ні матеріальних,ні документальних доказів нема,все виключно на припущенях та словах..При допиті,під час слідства, не назвав мене по імені і не з’явився в суд,не представив наявних доказів(том 1,ст.122) є відмова у порушені кримінальної справи на гр.Ковальва С,що є доказом того,що ніяких протиправних дій він не скоював і не вчинив,тобто не купував забороненого(том 2,ст.224).Ніякий свідок не підтвердив,наявними фактами,що я торгувала і займалась спец засобами(протокол судового слідста)Показами свідків жодним чином не підтверджую моєї винни у вчиненні злочину.Свідок Чудяк Г.О. (керівник відділення пошти) підтвердила, що існують нормативні документи, які регламентують порядок пересилки товарів, зокрема, що існують переліки товарів, які не можна пересилати і країни, до яких ці товари не можна пересилати. Таким чином, заборонені товари (якщо їх замовляла я в даному випадку) ще на етапі відправки не повинні були бути прийняті поштою. Отже, якщо товари прийняті поштою, відправлені, доставлені та розмитнені у встановленому порядку та передані отримувачу, то отримувач має всі підстави презюмувати законність товарів, які він отримав.
Свідок Романович О.Р., яка багато років знає мене повідомила, що часто спілкуючись з нею, ніколи не бачила у неї товарів, схожих на СТЗ та не чула від неї про такі.Свідок Митякинський М.М. повідомив, що посилки він отримав запечатані, розпаковував безпосередньо при працівниках СБУ. Це тільки підтверджує, що я, взагалі не тримала в руках замовлення, оскільки лише через Інтернет замовила гаджети на міжнародних сайтах Ebay і DX, а побачила їх разом з працівниками СБУ.Свідки Мальгінов П.О та Дереневський В.А., чиї свідчення могли би найбільше дати даних про «злочинні дії» дивним чином на більшість питань відповідей не надали, оскільки забули чи не пам’ятають.Свідок Дереневський В.А. підтвердив, що телефон Попової А.С. був нею повідомлений лише у переписці з «Віталієм» - vitalij. Інших фактів чи джерел він назвати не зміг. Також сказав, що Попова А.С. йому сказала, що «може дістати любий предмет, який є у вільному продажу» в Інтернеті. Тобто я не торгувала спецзасобами, а замовляла на замовлення працівників СБУ.Свідок Мальгінов П.О. дивним чином не пам’ятає чи дивився він з понятими сам сайт, але пам’ятає, що дивились роздруківки. Від кого ці роздруківки він отримав, він не пам’ятає, як і не може сказати хто вів переписку зі мною.
Відповідно до обвинувального висновку Поповою А.С. начебто у 2011 році розміщено на Інтернет-сайтах www.romo.ua, aukro.ua оголошення про продаж обладнання, яке може бути віднесено до спеціальних технічних засобів. На даних Інтернет-сайтах начебто був розміщений номер мобільного телефону Попової А.С. Матеріалами кримінальної справи це жодним чином не підтверджується,наявини фактами і оглядами інтернет сторінок. Оголошень про продаж спецзасобів Попова не розміщувала, свого телефону не залишала. Відповідно до показів свідка Мальгінова П.О. (який підготував акт огляду Інтернет-сайту (том 2, а/с 210) він з понятими оглядали роздруківки з інтернет-сайту (а не сам веб-сайт), виконані невстановленими особами у невстановлений час.Через роздруківки не доказано,що це Попова А.С і яким чином попав її номер телефону в приватну скриньку особи під ніком vitalij
На а/с 212, том 2 наявна реклама годинника з камерою, де стоїть помітка «не куплений», інформації про приналежність даного годинника до спеціальних технічних засобів немає.Це оголошення не було актуальним,на час проведення ОРЗ,час завершення 04/09/2011,знаходилось в Інтернет-історії.Крім того, у правій верхній частині сторінки видно, що це сторінка не Попової А.С. – нік Malloka, а – особи, яка має нік «vitalij». Аналогічно на а/с 211, том 2 номер телефону Попової А.С. наявний лише у внутрішній переписці з вищевказаним «Віталієм. Однак слідство так і не встановило хто такий Віталій- vitalij, і найголовніше – як Мальгінов П.О. та поняті Корнасевич В.С. та Коваль А.Й. отримали доступ до логіна який належить невстановленій слідством особі. І докази,що під ніком Маlloka ArtStudio на інтернет аукціоні є саме я,Попова А.С,що лот № 260368 належав мені.Жодних інших оголошень про продаж гаджетів чи номерів телефону під оголошеннями в Інтернеті слідство не встановило. І яким чином попав мій номер телефону в приватну скриньку до особи під ніком «vitalij» Це провокація або комп’ютерний муляж.
На підставі цих сумнівних та недостатніх даних працівниками СБУ заводиться оперативна справа №2115, приймається Постанова від 31.10.2011 року про проведення оперативно-розшукового заходу «оперативна закупівля» на підставі можливого протиправного діяння,яке ніде не вказується в законодавстві існування,як такого.Орган виконавчої влади фактично присвоїв собі функції законодавця, що порушує принцип поділу гілок влад, закріплений в статті 6 Конституції України.
Всі наступні дії Попової А.С. були спровоковані самими працівниками СБУ, які їй дали чіткі вказівки які саме гаджети їх цікавлять, надали кошти на купівлю даних пристроїв(протокол судового слідства). Це тільки підтверджує мої тв

Це тільки підтверджує мої твердження,що ці гаджети не закупляла, в наявності не мала, сама за свої кошти купувати не збиралась, просто, як я думала, допомогла виконати замовлення замовників.

Під час до судового слідства поняті Дмитерчук В і Блакита Т не підтвердили,що я принесла спец засоби і їхні свідчення дивним чином,один в один.(том.1Ст115,118. )Під час судового слідства не з’явились.
Вище наведене свідчить про цілеспрямованість дій в провокації та підбурювання до дій.Створена на паперах легенда,яка потребувала доказів.Ще один доказ провокації є такий,що гаджети,які є в матеріалах справи не маю і не мали статусу забороненних.Виконавчий орган взяв на себе уповноваження законодавчого.
Є не доречним і не зрозумілим аргументом ухвали користування конституційним приписом ст.32 ч.2 КУ,оскільки мене не притягнули до відповідальності за ст.182,ст162,ст.163 ККУ,мене притягнули до відповідальності за ст.359 ККУ,а точніше за висновок спеціаліста і експерта в особі Кулинського Р.Такий аргумент є схоластичним і надуманим.
Під час судового слідства встановлено,що не правильне застосування закону призвело до не обґрунтованого вироку і порушення Конституції України,але суди не приймає цього до відома
Окрім цього, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 8 КУ в Україні визнається і діє принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Це означає, що суд не повинен застосовувати положення правового акту, у тому числі закону, якщо його застосування суперечить конституційним принципам права або порушуватиме права та свободи людини і громадянина. Суд не повинен також допускати тлумачення закону, яке б несправедливо обмежувало ці права і свободи. Це положення означає, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції). При цьому судовий захист можливий не лише стосовно тих прав, що прямо вказані в законі, але й відносно тих, що слідують з норм Конституції України чи іншого закону (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя

Тим самим практика Європейського суду гласить,що:
Європейський Суд з прав людини наголошує на необхідності дотримання принципу правової визначеності, яка витікає з Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Серед вимог до якості закону Суд, насамперед, називає його доступність. Громадяни повинні мати відповідну обставинам можливість орієнтуватися в тому, які правові норми застосовуються до даного випадку. Друга вимога до якості закону, який є підставою для обмеження прав і свобод, передбачених Конвенцією, полягає в визначеності, конкретності його приписів. На думку Європейського Суду, норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатнім ступенем точності, що дозволяє особі погоджувати з нею свою поведінку: «особа повинна мати можливість, отримавши при необхідності відповідну консультацію, передбачити в розумних межах і стосовно до конкретних обставин ті наслідки, які може спричинити за собою дану поведінку ».
Зокрема, в рішенні у справі «Тейшейра де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998 року Європейський суд зазначив, що використання негласних агентів має бути обмеженим і забезпеченим гарантіями. Суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів,здобутих шляхом підбурювання (спонукання) з боку правоохоронних органів.
Дії працівників не відповідаю принципам правової визначеності, ясності, недвозначності і узгодженості в системі чинного правового регулювання, що пред'являються до норми закону відповідно до вимог вищезгаданих статей Конституції УкраЇни і Європейського Суду з прав людини.
Дії окремих працівників загальним засадам ефективності забезпечення захисту прав та свобод людини не відповідає до Конституції України та Конвенції.

З огляду на викладене статтями 8,3,6,9, 22, 24,57,58,62 Конституції України, статтями 6, 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, статтею 19 Закону України "Про міжнародні договори",відповідно до ч. 1 ст. 157 Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини та громадянина.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323,324,383 - 387, 396,398, 400-1 Кримінально-процесуального кодексу України,
ПРОШУ:

На підставі викладеного

1. Задовільнити касаційну скаргу
2. Скасувати вирок Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2012 р., та Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 23 липня 2013 року по справі №1/1304/210/2012 р.
3. Виправдати Попову А.С. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.359 КК України - на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину.
Додатки:
1. Копія вироку (Галицький районний суд м.Львова вул..Чоловського 2 ін.79018 ).
2. Копія ухвали апеляційної інстанції (Апеляційний суд м.Львова пл.Соборна 7 ін 79008).
3. Копія відповідей від міністерства Юстиції 01.04.2013 №4600-0-33-13/15
4. Копія відповіді від міністерства Юстиції 29.04.2013 № 5985-33-13/15
5. Копія відповіді від міністерства Юстиції 04.04.2013 №18/3-3558
6. Копія відповіді від міністерства Юстиції 08.04.2013 № 5214-0-33-13/15
№5215-0-33-13/15
7. Копія касаційної скарги – 3 прим.