ЧЕТВЕРТИЙ РІК У РОЛІ «ШПИГУНКИ»…

Справу львів’янки Анни Попової, яку  працівники СБУ спровокували на купівлю через Інтернет партії «шпигунських» засобів, опісля -  «викрили» та притягнули до кримінальної відповідальності, скеровано на новий судовий розгляд до Галицького районного суду Львова. Таке рішення Апеляційний суд Львівської області ухвалив 24 жовтня 2014 року.

    Про «справу Анни Попової» «Правком» розповідав в публікаціях «Засуджена за «шпигунські штучки»…» від 16.05.2014 р. та «Перша шпигунка Львова» отримала першу перемогу» від 12.06.2014 р.

    Нагадаємо, для Анни ця історія почалася в жовтні 2011 року. На той час, не маючи постійної роботи, вона підробляла замовленням та продажем через Інтернет   китайської біжутерії та сонячних батарей. Саме ці товари були перераховані в її об’явах на інтернет-сторінці.

   За цими об’явами на Анну вийшли двоє місцевих підприємців, їх цікавили  технічні товари із вбудованими камерами та диктофонами (один з них розповідав, що має у Львові свій магазин на радіобазарі).  Йшлося про годинники, ручки, флешки, комп’ютерні миші (всього 35 одиниць техніки), які потрібно було придбати в Китаї. За посередницькі послуги підприємці обіцяли винагороду. Коли Анна погодилась, для купівлі даних товарів на її банківський рахунок замовники внесли 12,5 тисяч гривень.

   Подальші події розгорталися як детективна історія з поганим кінцем. Під час передачі замовлення покупцям (це відбувалося в центрі Львова в кафе «Де-Манджаро») Анну щільним кільцем оточили чоловіки в чорних шкіряних куртках. А знайомі покупці пред’явили посвідчення працівників СБУ…

   Опісля СБУ заявила про ліквідацію «каналу збуту спецзасобів», а викриту «шпигунку» звинуватили в придбанні, збуті та контрабанді незаконного товару  -  технічних засобів негласного отримання інформації.

   Відносно Анни було порушено кримінальну справу відразу за двома статтями КК України: окрім ч.1 ст. 359 їй  «влупили» ч.1 ст.201 - контрабанду

 

   Галицький райсуд м. Львова засудив Анну за незаконне придбання та збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (за ч. 1 ст. 359 КК України), вирок – один рік обмеження волі з іспитовим терміном один рік. (від звинувачень у контрабанді. враховуючи їх цілковиту абсурдність, прокуратура відмовилася на етапі судового слідства).

   Апеляційний суд Львівської області, куди засуджена подала апеляцію,  даний вирок скасовувати відмовився. Тоді «перша шпигунка Львова» (так Анну охрестили львівські журналісти) звернулася в касаційну інстанцію.

    27.05.2014 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого   спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу засудженої частково задовольнила, ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 липня 2013 року щодо Анни Попової вирішила скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

    В ухвалі суду увага завертається на те, що апеляційний суд не дав на доводи засудженої вичерпної відповіді та не сформулював належним чином своїх висновків.

   «Так, місцевий суд, зокрема, визнав доведеним, що Попова А.С. достовірно знала про те, що пристрої, які вона збувала, є спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, для торгівля якими потрібен спеціальний дозвіл (спеціальна ліцензія) державних органів. 

   Разом з тим, вирок не містить доказів саме такої обізнаності засудженої ще до придбання і збуту вищевказаних предметів. А враховуючи те, що злочин, передбачений ст. 359 КК, може бути вчиненим тільки з прямим умислом, переконливі докази такого умислу мають бути наведені в вироку» - зазначається в ухвалі.

   В ухвалі також йдеться про дії співробітників СБУ Деревенського В.А. та Мальгінова П.О.,  які (як убачається з їхніх показань) «забажали придбати у засудженої спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, для чого через мережу Інтернет знайшли засуджену і при неодноразових зустрічах  з нею попросили допомогти у цьому».

   Оцінку таким діям суд надав, взявши до уваги практику Європейського суду з прав людини.

   «Зокрема, в рішенні у справі  «Тейшейра де Кастро проти Португалії»  від 09 червня 1998 року Європейський суд зазначив, що використання негласних агентів має бути обережним  і забезпеченим гарантіями. – йдеться в ухвалі. – Суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання (спонукання) з боку правоохоронних органів. Відповідно до цього рішення в разі, якщо злочин вчинено значною мірою  в результаті дій працівників правоохоронних органів, які певним чином спровокували кримінальну відповідальність і вона за інших обставин могла  і не відбутися, така ситуація однозначно впливає на об’єктивність розгляду справи в суді. У цій справі Європейський суд визнав порушення п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини. Зазначене апеляційний суд залишив поза увагою».

 

   Що могло б бути далі?

   Якщо б під час нового апеляційного розгляду  вирок Галицького райсуду  скасували, а Анну Попов виправдали, було б створено судовий прецедент. Скористатися ним змогли б сотні звичайних українців, яким «впаяли» судимість за «шпигунські штучки».

   Однак Апеляційний суд Львівської області просто «умив руки»: після двадцятихвилинного судового засідання колегія суддів апеляцію задовольнила частково та ухвалила дану справу скерувати на новий судовий розгляд до Галицького райсуду Львова.

   У ролі «шпигунки», терплячи судові поневіряння, Анна Попова перебуває вже четвертий рік…

  

   

Віктор Корнієнко

Попередні матеріали:

«Засуджена за «шпигунські штучки»…»

«Перша шпигунка Львова» отримала першу перемогу»