ПАСТОРІ-ШАХРАЇ «ПЕРЕКЛЮЧИЛИСь» НА ДОПОМОГУ БІЖЕНЦЯМ СХОДУ

Вийшовши з СІЗО під заставу та перебуваючи під судовим слідством, керівники львівської філії «Посольства Божого» і надалі, як ні в чому не бувало, активно продовжують свою діяльність. Одна з останніх акцій, яку започаткували «пасторські» громадські організації «Посол Плюс» та «Нагодуй Голодного»  – «новий  рух» «Допомога біженцям з Сходу».

 Судячи з оголошення  на сайті ГО «Посол Плюс», одяг, харчі та фінанси «на потреби сімей біженців» можна передавати безпосередньо голові правління цієї  організації Олексюк Лесі Романівні. Тій самій, яка «до цього» видурила гроші у десятків прихожан і  якій 6 серпня в стінах Пустомитівського райсуду оголосили обвинувачення у «шахрайстві в особливо великому розмірі» та «відмиванні коштів»…    

  Нагадаємо, перші заяви щодо шахрайських дій з боку пасторів «Посольства Божого», в райвідділи Львова подавалися в 2008 році. Однак міліція на них не реагувала, звернення зазвичай вельми оперативно «відфутболювались». Кримінальну справу було порушено в 2009 році, проте її кілька разів закривали, «перекидали» з райвідділу в райвідділ, в результаті – розслідування злочинів з боку пасторів «Посольства Божого» затягнулося на два роки.

   В 2013 року, коли досудове розслідування було проведено в рамках нового КПК, з одного кримінального провадження «зробили два». Прокуратура області виділила в окреме кримінальне провадження матеріали по 17 епізодах шахрайства на суму понад 3,5 млн. грн. щодо 30 потерпілих, за якими згодом  було складено та скеровано до суду обвинувальний акт щодо Лесі Олексюк, Олександра Олексюка, Сергія Лардугіна і Романа Ревка.

    Щодо кримінального провадження, яке лишилося на дорозслідуванні в міліції, то воно в основному стосувалося епізодів злочинної діяльності представників ТзОВ «Ліоне Банк Україна» (дане товариство входило в структуру львівської філії «Посольства Божого», за матеріалами слідства, від  його діяльності потерпіло 12 осіб).

      -  Кілька місяців тому в прокуратурі області нам повідомили, що під час масових заворушень та подій, які мали місце у Львові в ніч з 18 на 19 лютого, була знищено матеріали і першого і другого кримінальних проваджень – розповідає колишній парафіянин «церкви», житель Пустомит Артур Глущенко. – Найбільше дивує те,  що з моменту «ночі гніву» минуло вже майже півроку, а прокуратура за цей час не надала суду жодних підтверджуючих документів – про те, що матеріали «справи пасторів» дійсно знищено. Також не було вжито заходів для того, щоб ці матеріали відновити. І зараз фактично постало питання про подальшу долю судового процесу, який триває в Пустомитівському райсуді.  В суді є лише «голий» (без напрацьованої доказової бази) обвинувальний акт. Не виключно, що на наступному судовому засідання, яке заплановано на 19 вересня, пастори заявлять, що їм взагалі не зрозуміло у чому їх звинувачують, а адвокати підсудних будуть вимагати зупинити судовий процес…

    Поміж матеріалів «справи пасторів», які, як стверджують правоохоронці, було знищено під час «ночі гніву» у Львові, знаходилася роздруківка телефонної розмови Сандея Аделаджі з Оленою Лардугіною -  одним з керівників львівської філії «Посольства Божого», колишньою дружиною Сергія Лардугіна. Ця інформація була зафіксована в протоколі про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії, з якого слідує, що  даний запис проводився в червні 2013 року і що четверо пасторів у цей час знаходилися під арештом в СІЗО. 

   Лардугіна звітує перед Сандеєм про заходи, які вживаються «для порятунку» заарештованих (зокрема, обговорює питання внесення за них грошової застави та адвокатського захисту). Процитую (мовою оригіналу) один з найбільш красномовних «епізодів» (розповідь Лардугіної про грошову заставу): «По заставе взяли счет и идем человека который должен быть не из нашего окружения и имел доходы. Потому что есть такой момент что потом в судовом порядке могут наложить арест на эту заставу в честь погашения борга. А нам это абсолютно не нужно. Зачем лишние какие-то растраты делать».

  Сандей запевняє співрозмовницю, що все буде «хорошо»…

 

Віктор Корнієнко