У фільмі фігурують дані, згідно з якими чоловік на ім'я Ігор Устименко начебто був присутній біля будинку Шеремета принаймні кілька годин уночі, коли під авто журналіста підклали вибухівку.
Автори фільму зазначили, що чоловік імовірно працював у СБУ принаймні до 2014 року.
Під час розслідування пан Устименко відмовився коментувати свої зв'язки зі службою, а СБУ не надало коментарів для фільму.
Імовірно, що цей чоловік приїхав на місце події 19 липня. У фільмі показали, що номери начебто його авто зафіксували кілька камер спостереження в районі, де проживав пан Шеремет.
Автівка зареєстрована на іншу особу, Зарецьку Наталію Леонідівну, уточнюють журналісти.
У фільмі зазначили, що пані Зарецька та пан Устименко не пояснили причину появи авто у вечір перед убивством.
Міністерство внутрішніх справ раніше допускало, що вбивство журналіста Павла Шеремета могли замовити з Росії.
Також міністр внутрішніх справ Арсен Аваков підкреслював, що розслідування убивства проводили із залученням експертів із ФБР.
Втім, у слідства не було жодної людини в статусі підозрюваного, повідомляв заступник голови Нацполіції Олександр Вакуленко.
Колишня голова Нацполіціі України Хатія Деканоїдзе заявляла, що розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета для неї справа честі.
У липні минулого року невідомі підірвали у центрі Києва автомобіль керівника видання "Українська правда" Олени Притули.
Внаслідок вибуху загинув журналіст Павло Шеремет. Правоохоронці розслідують його смерть як замовне вбивство.
В Україні до кінця цього року буде створено ще одну авіакомпанію, яка складе конкуренцію «Міжнародним авіалініям України» (МАУ), заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян.
«Я сподіваюся, що цього року у нас буде створено ще одну авіакомпанію, яка буде гідним конкурентом МАУ. І ми будемо мати те, що у нас було, а саме конкуренцію між двома національними авіаперевізниками – МАУ та “АероСвітом”», – сказав міністр інфраструктури в інтерв’ю РБК-Україна.
В той же час він відмовився розповісти подробиці, зазначивши лише, що «Переговори ще тривають».
На запитання про те, наскільки відповідає дійсності інформація про те, що ця авіакомпанія буде робити ставку на внутрішні польоти, Омелян відповів: «Я більш ніж упевнений, що вони будуть здійснювати внутрішньоукраїнські перевезення».
Крім того, він наголосив, що законодавство України забороняє іноземним компаніям здійснювати внутрішні рейси, за винятком тих компаній, які відкрили в Україні свої дочірні структури.
Він також нагадав, що нещодавно одна з найбільших авіакомпаній світу – Qatar Airways – офіційно оголосила про початок польотів до України. За його словами, ця компанія почне польоти з України у зимовий сезон 2017-літній сезон 2018 року.
Омелян також наголосив, що на ринку авіаперевезень потрібна конкуренція, яка б дозволила користуватися авіаперельотами більшій кількості людей.
«Моє бачення та плани та стратегія Міністерства інфраструктури полягають у тому, щоб українці літали частіше. Якщо літає 4-5% населення, як зараз, то, по суті, це – мізерно мало.
Поява бюджетного перевізника (Ryanair) якраз вкладається у концепт нашої стратегії, а саме: зробити авіацію доступним видом транспорту. Користування авіацією має стати такою звичною для громадян, як користування маршрутками або таксі. Таксі високого класу, але все ж таксі. На сьогодні, щоб полетіти літаком за шалені гроші, українці повинні економити півроку. Цього не повинно бути», – наголосив Володимир Омелян.
Посадовець, за керівництва якого місто втрачає десятки комунальних приміщень, мав би, як мінімум, бути відсторонений від виконання службових обов’язків, а в нормі, давно сидіти у в’язниці. У Львові ж така посадова особа безтурботно й надалі здійснює управління майном громади.
Ситуація з втраченим комунальним майном територіальної громади міста Львова набирає загрозливих обертів. Масштаби розкрадань сягають мільйонів доларів, однак жоден учасник оборудки не покараний, лише на 24 вкрадені у громади об’єкти нерухомості накладено арешти, посадовці, причетні до махінацій продовжують ходити на роботу.
Поодинокі випадки незаконного відчуження комунального майна міста Львова мали місце з 2010 року, однак з 2013 року і до сьогодні відбувається масова втрата усіх об’єктів нерухомості, які не здані в оренду чи не йдуть на викуп. В тіньовій схемі задіяні кілька осіб. Прізвища тих, хто кришував оборудки у податковій міліції відомі - це Мальков Сергій та Сандул Василь. Особи, на яких переписувалось майно також публічні, це матері податківців, Малькова Людмила Миколаївна та Сандул Ірина Генріхівна, яка є водночас мамою старшого слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України. Нотаріально завіряли усі дії приватні нотаріуси Ульяна Пшенична та Наталія Загвойська.
Єдиними невідомими у всіх схемі є прізвища та посади працівників управління комунального майна Львівської міської ради, без яких така схема була б приречена на провал. Все відбувалось наступним чином: посадовець управління комунального майна надає Малькову С. і Сандул В. копії технічних документів на приміщення, які не мають орендарів і не використовуються комунальними підприємствами міста. Далі фігуранти через підставні фірми (станом на сьогодні відомо про 28), складають Протокол засідання, яким ставлять на баланс фірми приміщення комунального майна і через свого нотаріуса на підставі копії цього протоколу і копії технічних документів переоформляють приміщення на своїх родичів.
Ознайомившись з переліком об’єктів стає зрозуміло рівень статусу посадовця Львівської міської ради задіяного у цій багаторічній афері. Враховуючи, що міський голова не реагує на втрату управлінням комунальної власності такої кількості майна, а його інформаційні ресурси заговорили про те, що необізнана міська рада звернулася до правоохоронних органів щодо викрадення приміщень, без його благословення очевидно не обійшлося.
Сама ж Інна Свистун (керівник управління комунального майна ЛМР, голова фракції Самопоміч у Львівській обласній раді) вперто грає дурника. Ще у 2016 році Тарас Чолій публічно їй дорікнув, що на сайті управління комунального майна не має всього переліку об’єктів. Мова тоді йшла про приміщення колишнього Галицького військового комісаріату на вулиці Каліча Гора, 5. Згодом це єдине приміщення додали до оприлюдненого переліку об’єктів. Сьогодні, у зв’язку із висвітленням невтішної для Інни Свистун інформації, вона повторює завчену усіма представниками Самопомочі фразу: «депутати Львівської міськради можуть бути незадоволені роботою управління комунального майна, через принципову послідовну позицію працівників цього управління. Оскільки, ми намагаємось проводити чітку прозору політику, а все майно виставлене на сайті». Також, керівник управління комунальної власності вважає, що претензії можуть виникати у зв’язку із тим, що депутати мають нереалізовані власні ідеї, «які важко втілити в життя через нашу незгоду».
В яку суму вже обійшлося міському бюджету недолуге керівництво і злодійство посадовців міської ради неможливо підрахувати. Але, окрім перелічених нижче приміщень загальною площею більш ніж 20 тис.кв.м посадовець втягнула міську раду у судову тяганину з ТОВ «Українські інвестиційні системи», внаслідок чого товариству сплачено з міського бюджету 59,7 млн грн., а також солідарно з бюджету Львівської міської ради та Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради ще 12 млн грн. Крім того, Львівська міська рада зобов’язана викупити у вказаного товариства об’єкт незавершеного будівництва на адресою: м. Львів, вул. Федорова, 23, 28 за 36 млн. грн.
Оскільки всі об’єкти нерухомості, які перелічені далі здебільшого реєструвалися у одного нотаріуса, без зазначення вартості, та зважаючи на те, що на сайті управління комунальної власності відсутня повна інформація про об’єкти нерухомості міста, позначаємо його як втрачене майно територіальної громади міста Львова.
Перелік майна громади міста Львова та комунальних підприємств міста Львова, яке станом на сьогодні перебуває у власності Малькової Людмили Миколаївни
1. м. Львів, вулиця Свєнціцького І., будинок 7: 269.7 кв.м
2. м. Львів, вулиця Свєнціцького І., будинок 7: 112.9 кв.м
3. м. Львів, вулиця Пекарська, будинок 93: 406.2 кв.м
4. м. Львів, вулиця Півколо, будинок 14: 375.7 кв.м
5. м. Львів, вулиця Січових Стрільців, будинок 3: 157.9 кв.м
6. м. Львів, вулиця Стецька Я., будинок 11: 339.3 кв.м
7. м. Львів, вулиця Мазепи І. гетьмана, будинок 11: 69 кв.м
8. м. Львів, вулиця Левицького К., будинок 22: 38.9 кв.м
9. м. Львів, вулиця Зелена, будинок 202: 238.7 кв.м
10. м. Львів, вулиця Півколо, 14: 39.8 кв.м
11. м. Львів, вулиця Півколо, 14 (кв.м): 602.9 кв.м
12. м. Львів, вулиця Півколо, 14 (кв.м): 2059.8 кв.м
13. м. Львів, вулиця Півколо, 14 (кв.м): 1737.8 кв.м
14. м. Львів, вулиця Півколо, 14 (кв.м): 7.9 кв.м
15. м. Львів, вулиця Чупринки Т. генерала, будинок 9 (кв.м): 21.5 кв.м
16. м. Львів, вулиця Мазепи І. гетьмана, будинок 11 (кв.м): 29 кв.м
17. м. Львів, вулиця Хмельницького Б., будинок 117а (кв.м): 315.5 кв.м
18. м. Львів, вулиця Сахарова А. академіка, будинок 30 (кв.м): 76.9 кв.м
19. м. Львів, вулиця Пасічна, будинок 133 (кв.м): 1340.8 кв.м
20. м. Львів, вулиця Личаківська, будинок 5 (кв.м): 22.3 кв.м
21. м. Львів, вулиця Зелена, будинок 53 (кв.м): 101.4 кв.м
22. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 10 (кв.м): 37.7 кв.м
23. м. Львів, вулиця Лисенка М., будинок 11 (кв.м): 67.4 кв.м
24. м. Львів, проспект Червоної Калини, будинок 95 (кв.м): 52.6 кв.м
25. м. Львів, вулиця Староєврейська, будинок 10: 158.2 кв.м
26. м. Львів, вулиця Скрипника М., будинок 39: 159 кв.м
27. м. Львів, проспект Червоної Калини, будинок 95: 50 кв.м
28. м. Львів, вулиця Леонтовича М., будинок 19: 44.3 кв.м
29. м. Львів, вулиця Галицька, будинок 20: 196 кв.м
30. м. Львів, вулиця Хоткевича Г., 32/108: 37.7 кв.м
31. м. Львів, вулиця Пекарська, будинок 15, квартира 1: 32.9 кв.м
32. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 15: 69.3 кв.м
33. м. Львів, "Хімік" садівничий кооператив, будинок 14: 109.9 кв.м
34. м. Львів, вулиця Сахарова А. академіка, будинок 50, квартира 21: 56.1 кв.м
35. м. Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 34,квартира 1: 24.8 кв.м
36. м. Львів, вулиця Стрийська, будинок 49, квартира 5: 55.7 кв.м
37. м. Львів, вулиця Личаківська, будинок 23, квартира 1: 42.9 кв.м
38. м. Львів, вулиця Костомарова М., будинок 20: 35 кв.м
39. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 7, квартира 19: 36.1 кв.м
40. м. Львів, вулиця Марка Вовчка, будинок 24: 46.8 кв.м
41. м. Львів, вулиця Хорватська, будинок 15 : 40.8 кв.м
42. м. Львів, вулиця Героїв Крут, будинок 11-б, квартира 27: 111.9 кв.м
43. м. Львів, вулиця Саксаганського П., будинок 3: 182.3 кв.м
44. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 4: 58.9 кв.м
45. м. Львів, проспект Червоної Калини, будинок 95: 75.7 кв.м
46. м. Львів, вулиця Франка І., будинок 45: 191.8 кв.м
47. м. Львів, вулиця Дорошенка П., будинок 24: 76.5 кв.м
48. м. Львів, вулиця Городоцька, будинок 44: 60 кв.м
49. м. Львів, вулиця Крушельницької С., будинок 25: 105.1 кв.м
50. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 16: 40.5 кв.м
51. м. Львів, вулиця Зелена, будинок 53, квартира 3: 133.8 кв.м
52. м. Львів, вулиця Фредра О., будинок 7: 129.7 кв.м
53. м. Львів, проспект Червоної Калини, будинок 42, квартира 143: 67.3 кв.м
54. м. Львів, проспект Червоної Калини, будинок 88: 70.7 кв.м
55. м. Львів, вулиця Вірменська, будинок 30, квартира 3: 27.2 кв.м
56. м. Львів, вулиця Чукаріна В., будинок 20: 45,0, кв.м
57. м. Львів, вулиця Кавалерідзе І., будинок 8 40,8 кв.м.
58. м. Львів, проспект Чорновола В., будинок 43 93,8 кв.м.
59. м. Львів, вулиця Кониського О., будинок 1, квартира 4 (кв.м): 36,2,
60. м. Львів, вулиця Тарнавського М. генерала, будинок 104б (кв.м): 58,4,
61. м. Львів, вулиця Драгана М., будинок 9 (кв.м): 81.5
62. м. Львів, вулиця Франка І., будинок 88 (кв.м): 20,7
63. м. Львів, вулиця Скрипника М., 39 (кв.м): 159,0
64. м. Львів, вулиця Пекарська, будинок 24 (кв.м): 125.3,
65. м. Львів, вулиця Марка Вовчка, будинок 24 (кв.м): 46,8,
66. м. Львів, вулиця Люльки А. академіка, будинок 5,квартира 6 (кв.м): 20,9
67. м. Львів, вулиця Грюнвальдська, будинок 1 (кв.м): 15,3,
68. м. Львів, вулиця Хмельницького Б., будинок 117а (кв.м): 105,0,
69. м. Львів, вулиця Хорватська, будинок 15 (кв.м): 40.8 11880.69
70. м. Львів, вулиця Костомарова М., будинок 20 (кв.м): 35,0
71. м. Львів, вулиця Листопадового Чину, будинок 12 (кв.м): 22,3,
72. м. Львів, вулиця Сихівська, будинок 24, квартира 19 (кв.м): 65,6
73. м. Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 63 (кв.м): 70,1,
74. м. Львів, вулиця Драгана М., будинок 9 (кв.м): 17,2
75. м. Львів, вулиця Скрипника М., будинок 7 (кв.м): 12,7
76. м. Львів, вулиця Кастелівка, будинок 7 (кв.м): 41,5
77. м. Львів, вулиця Стрийська, будинок 49, квартира 5 (кв.м): 56,6,
78. м. Львів, вулиця Скрипника М., будинок 7, квартира 25 (кв.м): 90,4,
79. м. Львів, вулиця Антонича Б.-І., будинок 10 (кв.м): 129,4,
80. м. Львів, вулиця Франка І., будинок 146, квартира 2 (кв.м): 19,1,
81. м. Львів, вулиця Личаківська, будинок 23, квартира 1 (кв.м): 41,8,
82. м. Львів, вулиця Квітова, будинок 26 (кв.м): 52,4
83. м. Львів, "Хімік" садівничий кооператив, будинок 14
84. м. Львів, вулиця Пастернака Я., будинок 2 (кв.м): 30,8
85. м. Львів, проспект Червоної Калини, 53а (кв.м): 36,6,
86. м. Львів, проспект Червоної Калини, будинок 42, квартира 143 (кв.м): 58,3,
87. м. Львів, вулиця Сахарова А. академіка, будинок 50, квартира 21 (кв.м): 55,8
88. м. Львів, проспект Червоної Калини, будинок 103, квартира 75 (кв.м): 41,3
89. м. Львів, вулиця Чупринки Т. генерала, будинок 98, квартира 7 (кв.м): 30.3,
90. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 16, квартира 1г (кв.м): 41,0,
91. м. Львів, вулиця Княгині Ольги, будинок 77 (кв.м): 39.3
92. м. Львів, вулиця Кос-Анатольського А., будинок 12 (кв.м): 50,3,
93. м. Львів, вулиця Вітовського Д., будинок 20 (кв.м): 30,6
94. м. Львів, вулиця Васильківського С., будинок 4а (кв.м): 15,5
95. м. Львів, вулиця Сліпого Й., будинок 22 (кв.м): 194,3
96. м. Львів, вулиця Стрийська, будинок 99 (кв.м): 54,0
97. м. Львів, вулиця Хоткевича Г., будинок 32 (кв.м): 38,0,
98. м. Львів, вулиця Личаківська, будинок 47, квартира 2 (кв.м): 54,2,
99. м. Львів, вулиця Коперника М., будинок 60 (кв.м): 12,9
100. м. Львів, вулиця Хмельницького Б., будинок 39 (кв.м): 32,7,
101. м. Львів, вулиця Хмельницького Б., будинок 39 (кв.м): 23,9
102. м. Львів, вулиця Київська, будинок 16, квартира 4 (кв.м): 63,7,
103. м. Львів, вулиця Гнатюка В. академіка, будинок 20/22 (кв.м): 148,7,
104. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 7, квартира 19 (кв.м): 34,8,
105. м. Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 34,1 (кв.м): 23,5,
106. м. Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 2,4 (кв.м): 36,3
107. м. Львів, вулиця Пекарська, будинок 15, квартира 1 (кв.м): 29,7
Перелік майна громади міста Львова та комунальних підприємств міста Львова, яке станом на сьогодні перебуває у власності Сандул Ірини Генріхівни
1. м. Львів, вулиця Свєнціцького І., будинок 7 (кв.м): 269.7
2. м. Львів, вулиця Свєнціцького І., будинок 7 (кв.м): 112.9
3. м. Львів, вулиця Пекарська, будинок 93 (кв.м): 406.2
4. м. Львів, вулиця Півколо, будинок 14 (кв.м): 375.7
5. м. Львів, вулиця Січових Стрільців, будинок 3 (кв.м): 157.9
6. м. Львів, вулиця Стецька Я., будинок 11 (кв.м): 339.3
7. м. Львів, вулиця Мазепи І. гетьмана, будинок 11 (кв.м): 69
8. м. Львів, вулиця Левицького К., будинок 22 (кв.м): 38.9
9. м. Львів, вулиця Зелена, будинок 202 238.7
10. м. Львів, вулиця Панаса Мирного, будинок 24 2715
11. м. Львів, вулиця Чупринки Т. генерала, будинок 9 (кв.м): 21.5
12. м. Львів, вулиця Франка І., 160 (кв.м): 252.4
13. м. Львів, вулиця Хмельницького Б., будинок
14. 117а (кв.м): 315.5
15. м. Львів, вулиця Сахарова А. академіка, будинок 30 (кв.м): 76.9
16. м. Львів, вулиця Личаківська, будинок 5 (кв.м): 22.3
17. м. Львів, вулиця Зелена, будинок 53 (кв.м): 101.4
18. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 10 (кв.м): 37.7
19. м. Львів, вулиця Лисенка М., будинок 11 (кв.м): 67.4
20. м. Львів, проспект Червоної Калини, будинок 95 (кв.м): 52.6
21. м. Львів, вулиця Староєврейська, будинок 10 (кв.м): 158.2
22. м. Львів, вулиця Скрипника М., будинок 39 (кв.м): 159
23. м. Львів, проспект Червоної Калини, будинок 95 (кв.м): 50
24. м. Львів, вулиця Леонтовича М., будинок 19 (кв.м): 44.3
25. м. Львів, вулиця Галицька, будинок 20 (кв.м): 196
26. м. Львів, вулиця Хоткевича Г., 32/108 (кв.м): 37.7
27. м. Львів, вулиця Пекарська, будинок 15, квартира 1 (кв.м): 32.9
28. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 15 (кв.м): 69.3
29. Львів, вулиця Сахарова А. академіка, будинок 50/21 (кв.м): 56.1
30. м. Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 34/1 (кв.м): 24.8
31. м. Львів, вулиця Стрийська, будинок 49, квартира 5 (кв.м): 55.7
32. м. Львів, вулиця Личаківська, будинок 23, квартира 1 (кв.м): 42.9
33. м. Львів, вулиця Костомарова М., будинок 20 (кв.м): 35
34. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 7, квартира 19 (кв.м): 36.1
35. м. Львів, вулиця Марка Вовчка, будинок 24 (кв.м): 46.8
36. м. Львів, вулиця Хорватська, будинок 15 (кв.м): 40.8
37. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 4 (кв.м): 58.9
38. м. Львів, проспект Червоної Калини, будинок 95 (кв.м): 75.7
39. м. Львів, вулиця Франка І., будинок 45 (кв.м): 191.8
40. м. Львів, вулиця Дорошенка П., будинок 24 (кв.м): 76.5
41. м. Львів, вулиця Городоцька, будинок 44 (кв.м): 60
42. м. Львів, вулиця Крушельницької С., будинок 25 (кв.м): 105.1
43. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 16 (кв.м): 40.5
44. м. Львів, вулиця Зелена, будинок 53, квартира 3 (кв.м): 133.8
45. м. Львів, вулиця Фредра О., будинок 7 (кв.м): 129.7
46. м. Львів, вулиця Коперника М., будинок 18а (кв.м): 644.5
47. м. Львів, проспект Червоної Калини, будинок 88 (кв.м): 70.7
48. м. Львів, вулиця Свєнціцького І., будинок 7 (кв.м): 269.7
49. м. Львів, вулиця Зелена, будинок 202
50. м. Львів, вулиця Вірменська, будинок 30, квартира 3 (кв.м): 27.2,
51. м. Львів, вулиця Княгині Ольги, будинок 77 (кв.м): 39.3
52. м. Львів, вулиця Кос-Анатольського А., будинок 12 (кв.м): 50,3
53. м. Львів, вулиця Чукаріна В., будинок 20 (кв.м): 45,0
54. м. Львів, вулиця Кавалерідзе І., будинок 8 (кв.м): 40,8,
55. м. Львів, проспект Чорновола В., будинок 43 (кв.м): 93,8,
56. м. Львів, вулиця Кониського О., будинок 1, квартира 4 (кв.м): 36,2
57. м. Львів, вулиця Тарнавського М. генерала, будинок 104б (кв.м): 58,4
58. м. Львів, вулиця Сліпого Й., будинок 22 (кв.м): 194,3,
59. м. Львів, проспект Червоної Калини, 53а (кв.м): 36,6
60. м. Львів, вулиця Панаса Мирного, будинок 24 (кв.м): 5825,1
61. м. Львів, вулиця Пекарська, будинок 24 (кв.м): 125.3
62. м. Львів, вулиця Марка Вовчка, будинок 24 (кв.м): 46,8
63. м. Львів, вулиця Хмельницького Б., будинок 117а (кв.м): 105,0,
64. м. Львів, вулиця Хорватська, будинок 15 (кв.м): 40.8
65. м. Львів, вулиця Панаса Мирного, будинок 24 (кв.м): 1522,0
66. м. Львів, вулиця Костомарова М., будинок 20 (кв.м): 35,0
67. м. Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 63 (кв.м): 70,1
68. м. Львів, вулиця Левицького К., будинок 6, квартира 4 (кв.м): 195,9
69. м. Львів, вулиця Драгана М., будинок 9 (кв.м): 17,2
70. м. Львів, вулиця Кастелівка, будинок 7 (кв.м): 41,5
71. м. Львів, вулиця Личаківська, будинок 23, квартира 1 (кв.м): 41,8
72. м. Львів, проспект Червоної Калини, будинок 42, квартира 143 (кв.м): 58,3
73. м. Львів, вулиця Сахарова А. академіка, будинок 50, квартира 21
74. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 16, квартира 1г (кв.м): 41,0
75. м. Львів, вулиця Левицького К., будинок 60, квартира 1 (кв.м): 50,7
76. м. Львів, вулиця Стрийська, будинок 99 (кв.м): 54,0
77. м. Львів, вулиця Хоткевича Г., будинок 32 (кв.м): 38,0
78. м. Львів, вулиця Личаківська, будинок 47, квартира 2 (кв.м): 54,2
79. м. Львів, вулиця Драгана М., будинок 9 (кв.м): 81.5
80. м. Львів, вулиця Скрипника М., 39 (кв.м): 159,0
81. м. Львів, вулиця Коперника М., будинок 18 (кв.м): 159.4
82. м. Львів, вулиця Стрийська, будинок 49, квартира 5 (кв.м): 56,6,
83. м. Львів, вулиця Антонича Б.-І., будинок 10 (кв.м): 129,4
84. м. Львів, вулиця Хмельницького Б., будинок 39 (кв.м): 32,7
85. м. Львів, вулиця Хмельницького Б., будинок 39 (кв.м): 23,9
86. м. Львів, вулиця Гнатюка В. академіка, будинок 20/22 (кв.м): 148,7
87. м. Львів, вулиця Огієнка І., будинок 7, квартира 19 (кв.м): 34,8
88. м. Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 34, квартира 1 (кв.м): 23,5
89. м. Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 2, квартира 4 (кв.м): 36,3
90. м. Львів, вулиця Пекарська, будинок 15, квартира 1 (кв.м): 29,7
Це сталося після попереднього розгляду інцидентів і провокацій на 9 травня.
"Вранці підписаний наказ про звільнення з посад:
- начальника управління поліції Дніпропетровської області генерала Репешка;
- начальника міського управління поліції Дніпра полковника Бідила;
- відповідних заступників щодо забезпечення громадської безпеки", – пише Аваков.
Також призначено службове розслідування за тим, що сталося – для подальшого вивчення дій поліцейських. У Дніпро направлено комісію на чолі з головою ДВБ Нацполіціі Ковалем.
Створено і спрямовано в Дніпро спеціальну слідчу групу для розслідування дій цивільних осіб і їх координаторів в рамках порушених кримінальних проваджень.
"Сподіваюся цей урок поліцією Дніпра буде засвоєний", – зазначив міністр.
Як відомо, 9 травня 2017 року в місті Дніпро сталася масова бійка, було травмовано 14 осіб, а за підозрою в причетності до сутичок затримано 15 осіб.
За даними ЗМІ, штовханину з АТОвцями почали невідомі хлопці спортивної статури, які перед цим охороняли агітаційні палатки "Опозиційного блоку" та мали помаранчеві позначки на грудях, а поліція через це відтіснила ветеранів.
Керівник головного управління поліції Дніпропетровської області призначив службове розслідування дій поліції під час масових заходів до Дня перемоги над нацизмом.
Відтак, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради інформує, як вберегтися і що робити найперше, якщо змія вкусила.
Карпати та Західний регіон України загалом не належить до територій з великим розмаїттям плазунів. У нас поширені лише чотири види змій – гадюка звичайна, вуж звичайний, мідянка та полоз лісовий, тоді як загалом по Україні – одинадцять видів. Небезпечна лише гадюка звичайна.
Для гадюки звичайної властивий темний колір, забарвлені смужки вздовж спини. Завдяки кольоровій гамі, змії малопомітні у довкіллі (серед листя, трави, чагарників тощо). Форма голови – округло-трикутна з притупленим носовим кінчиком та виступаючими виличними кутами, в яких розташовані отруйні залози. Голова різко відмежована від тулуба. Тіло товсте, до заднього кінця різко звужується, переходить у хвіст.
Варто пам’ятати деякі особливості їх поведінки. Змія ніколи не нападає на людину першою. Якщо її випадково зачепити або наступити на неї, то вона завжди перед нападом набуває загрозливої пози – згортається «калачиком», зигзагоподібно вигинає тіло, окремі види сильно шиплять. Укус змії – акт самозахисту. При цьому зуби виступають вперед, і під час укусу проникають у тіло жертви. Укуси отруйних змій глибокі і болючі.
Симптоми отруєння. В ураженій ділянці тіла з’являється неспецифічний біль, відчуття печії, почервоніння та оніміння шкіри, набряк м’яких тканин, обмеження рухів у розташованих поруч суглобах. Зазначені ознаки швидко поширюються на всю ділянку тіла, зокрема на кінцівку – руку, ногу. Порушується координація рухів, виникає слабкість у м’язах гортані, оніміння язика. Постраждалий не може розмовляти, ковтати, виникає надмірна слинотеча. Розвивається сонливість, дихальні рухи вкорочуються, підвищується температура тіла до 38-39°С, виникає загроза паралічу дихальних м’язів. Шкіра в ділянці рани набуває червонувато-синюшного забарвлення. Через 20-40 хв. шкіра стає блідою, з’являється головокружіння, нудота, блювання, слабість і частий пульс, знижується артеріальний тиск, настає втрата свідомості.
Під час огляду потерпілого є почервоніння (гіперемія) з синюшним відтінком шкірних покривів, у місці укусу – чіткі дві ранки округлої форми, набряк тканин, їх ущільнення в місці укусу. Поступово знижується артеріальний тиск (гіпотонія), прискорюється частота серцевих скорочень (тахікардія), задуха, порушується функція нирок – припиняється виділення сечі (олігурія).
Крім негативного впливу токсину на центральну нервову систему та серцеву діяльність, мембранотоксична дія отрути спричиняє гостру ниркову недостатність, ураження клітин серцевого м’яза та печінки.
Важливого значення набуває явище сенсибілізації (алергічна дія), що може призвести до анафілактичного шоку. За таких обставин потерпілому необхідно негайно надати медичну допомогу.
Перша допомога. Негайно приступити до видалення отрути з рани. Ні в якому разі не можна відтерміновувати цю процедуру – інакше токсин пошириться по всьому організму. Відсмоктування отрути проводять за допомогою медичної банки, якщо такої немає – використовують звичайну склянку. Для цього у порожнину скляного посуду уводять запалений фітіль, швидко обводять ним порожнину судини і прикріплюють до ранки. Якщо процедура виконана правильно, тканина тіла втягується у порожнину банки.
Отруту можна висмоктувати і ротом, але якщо немає патологічних змін у порожнині рота (карієс зубів, тріщини язика та губ, їх пошкодження тощо). При цьому постійно спльовують відсмоктану рідину і промивають рот водою.
Припалювання ранки сірником, додаткові розрізи, вирізування ураженої ділянки шкіри – недопустимо, оскільки під час таких втручань токсин швидко поширюється і виникає загроза потрапляння в ранку хвороботворних бактерій.
Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради звертається до всіх мешканців міста із закликом бути обережними!
Перед побиттям злочинці застосували газовий балончик, згодом почали наносити удари по голові, йдеться у дописі.
Журналіст зазначає, що 24 квітня 2017 року Віктор Гануляк виступав в Києві на прес-конференції ""Активісти проти забудов зелених зон заявляють про фабрикування кримінальних справ і тиск на них в інтересах забудовників»:
"Замовив напад, ймовірно, один із чиновників, що причетний до цілої системи злочинів в сфері незаконного будівництва у Львові та руйнування його історичної спадщини. Звільнення чиновника та викриття його злочинної діяльності відбулось, зокрема, і завдяки пану Віктору Гануляку", - повідомляє Михайло Погребиський.
Як йдеться у прес-релізі, який підготувала Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Студентське братство», під час прес-конференції у Києві Віктор Гануляк розповів про свій досвід боротьби проти незаконних забудов у Львові.
"Віктор Гануляк (представник ГО «Народна дія Львів») розповів про те, як він став фігурантом трьох кримінальних проваджень після викриття причетності директора департаменту містобудування Львова Андрія Павліва (який протиправно поєднував ще й посаду головного архітектора Львова) до незаконних забудов, зокрема, багатоквартирного будинку прокуратури у парку «Залізні води». За словами пана Віктора «замість розслідувати напади на активістів та злочини, вчинені посадовими особами, забудовниками, львівські правоохоронці відкривають кримінальні провадження на мешканців та громадських активістів. Львівська міська рада, яка безкарно передає під незаконну забудову парки та навіть охоронні зони ЮНЕСКО, які знаходяться на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння», «підкупила» прокуратуру Львівської області, виділивши їй земельну ділянку прямо в парку «Залізна вода» на Стуса, 12. В результаті на місці австрійського колектора, вирубаних дерев та двох стародавніх джерел, які дали назву парку, зведено багатоповерхівку, а мерія взяла на себе зобов’язання коштом громади побудувати новий колектор замість знищеного забудовником». У своїй презентації пан Віктор оприлюднив прізвища львівських захисників зелених зон, проти яких порушено кримінальні провадження і розповів про одне з порушених у 2014 році кримінальних проваджень для тиску на борців проти забудови на вул.Карманського, 21, по якому у 12 активістів було арештовано квартири (доки активісти це не скасували через суд). Гануляк розповів, що борцю проти забудови приміського Брюховицького лісу Юлії Лацик пограбували квартиру і двічі палили автомобіль", - йдеться у прес-релізі.
За його словами, рішення прийняла Комісія з контролю за файлами Інтерполу на 99 сесії.
Тракало повідомив, що українське бюро передало отриману інформацію, а саме копію рішення Комісії з контролю за файлами Інтерполу, Генеральній прокуратурі України як органу досудового розслідування.
Як повідомлялося, брати Клюєви оголошені у міжнародний розшук.
Колишній голова Адміністрації президента Андрій Клюєв є одним із підозрюваниху справі про побиття учасників Євромайдану. За останньою інформацією, він перебуває в Росії.
25 січня 2017 року Печерський райсуд Києва відмовився дозволити Генеральній прокуратурі почати заочне розслідування проти екс-секретаря РНБО, екс-глави АП Андрія Клюєва.
За версією слідства, у ніч проти 30 листопада 2013 року Олександр Попов, будучи головою КМДА, діючи за попередньою змовою з колишнім заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем, начальником головного управління МВС у Києві Валерієм Коряком та іншими високопосадовцями, дав вказівку про завезення на Майдан Незалежності в місті Києві комунальної техніки для встановлення новорічної ялинки. Серед людей, причетних до розгону Євромайдану 30 листопада, називають не лише Сівковича і Коряка, але й секретаря РНБО Андрія Клюєва.
У листопаді 2016 року в ефірі російського ТБ екс-глава АП Андрій Клюєв заявив, що Віктор Янукович не був зацікавлений у розстрілі Майдану, пояснюючи це тим, що він закликав до переговорів вже після масових вбивств.
Згодом у російському суді Клюєв заявив, що головними організаторами подій на Майдані у 2014 році є секретар РНБО Олександр Турчинов, спікер ВР Андрій Парубій та нардеп Сергій Пашинський.
3-ього травня 2017 року стало відомо, що Інтерпол зняв з розшуку колишнього президента України Віктора Януковича, а також його сина Олександра.
Крім того, стало відомо, що з розшуку також знято екс-міністра енергетики часів Януковича - Едуарда Ставицького, та екс-секретаря РНБО та глави Адміністрації Януковича - Андрія Клюєва.
Також Інтерпол відмовився оголошувати у розшук депутата Олександра Онищенка.
З початку 2017 року за корупцію було звільнено 257 співробітників Державної прикордонної служби України. Про цеповідомляє прес-служба ДПС.
«З початку року за ініціативи відомчих підрозділів внутрішньої та власної безпеки та у взаємодії з колегами з інших правоохоронних органів проведено 658 службових розслідувань і перевірок, до дисциплінарної відповідальності притягнуто більше 1,3 тис.і осіб, кримінальні провадження відкрито стосовно 62 прикордонників, 19 з яких засуджено, за негативними статтями звільнено 257 осіб, у т.ч. 18 – з позбавленням військового звання», – зазначається у повідомленні.
Також вказано, що з початку року вже зафіксовано 394 відмови прикордонників від неправомірної вигоди.
Крім того, зазначається, що впродовж останніх тижнів майже 40 посадових осіб Держприкордонслужби були відсторонені від виконання функціональних обов’язків за суттєві упущення, як на рівні органів охорони державного кордону, так і в адміністрації Держприкордонслужби.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що закарпатські митники та прикордонники сприяли контрабанді цигарок і бурштину до Угорщини
У процесі дослідження закупівель Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Львова було виявлено, що популярні упродовж останнього часу оборудки на постачанні дров для ЗСУ, про...
Упродовж останнього часу львівські правоохоронці почали притягувати до кримінальної відповідальності посадовців органів місцевого самоврядування та підпорядкованих їм комунальних підприємств, з...
Правком відстежує хід розслідування кримінальних справ, пов'язаних з розкраданнями бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України,...
Через схеми з постання дров для ЗСУ розкрадають сотні мільйонів гривень. Про це свідчать останні резонансні кримінальні справи та гучні журналістські розслідування. Ключові...