На Львівщині за корупцію покарали десятьох посадовців

Упродовж 2018 року Золочівська місцева прокуратура забезпечила участь у розгляді Перемишлянським районним судом 10 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією, повідомила прес-служба прокуратури Львівської області.

Серед десятьох порушників – чотири депутати районної ради, троє сільських голів, секретар сільради, керівник відділу освіти та керівник комунального підприємства.

Дев’ятьом правопорушникам інкриміновано ч.1 ст.172-6 КУпАП (несвоєчасне подання без поважних причин декларації), а ще одному – ч.2 ст.172-6 КУпАП (неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані).

За результатами розгляду вказаних протоколів дев’ятьох визнано винними, а щодо однієї особи судом закрито провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності (рішення оскаржується у апеляційному порядку).

Загальна сума штрафів, яка на даний час повністю сплачена, становить 8,5 тис грн.

Окрім цього, місцевою прокуратурою, в порядку ч.3 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції», у органи влади та місцевого самоврядування скеровано 8 подань з метою усунення порушень вимог антикорупційного законодавства.

Закон про Антикорупційний суд набув чинності

Закон "Про Вищий антикорупційний суд", прийнятий Верховною Радою 7 червня, опубліковано в офіційній газеті парламенту "Голос України".

Антикорупційний суд розпочне роботу після призначення за результатами конкурсу не менш ніж 35 суддів, хоча б 10 із яких повинні бути суддями Апеляційної палати. Граничну кількість суддів буде визначено пізніше.

Антикорупційному суду будуть підсудні кримінальні провадження про корупційні злочини, підслідні Національному антикорупційному бюро, тільки якщо розмір предмета злочину або завданих збитків у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на цей момент - 881 тис. гривень).

Також закон передбачає створення Громадської ради міжнародних експертів, що зможе ветувати кандидатури на посади суддів Антикорупційного суду.

Раду створює на 6 років Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), вона є її допоміжним органом. Членів Ради призначають на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.

Членами Громадської ради можуть бути призначені громадяни України або іноземці, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, досвід роботи в інших країнах не менш ніж 5 років з процесуального керівництва або здійснення судочинства у справах, пов'язаних із корупцією. Члени Ради отримуватимуть винагороду в розмірі посадового окладу судді Верховного Суду (на цей момент - 132,2 тис. гривень), а також компенсацію проживання і проїзду (для тих, хто не проживає в Україні).

Рада збирає, перевіряє й аналізує інформацію про кандидатів і надає її ВККС. За ініціативою не менш ніж трьох членів Ради скликається спільне з ВККС засідання.

Рішення про відповідність кандидата необхідним вимоам ухвалює більшість від загального складу (16 - ВККС і 6 - Рада експертів, усього - 22) за умови, що за таке рішення проголосувала не менш ніж половина членів Ради (3 із 6).

Крім того, встановлюються додаткові гарантії безпеки суддям. Зокрема, суддям Антикорупційного суду, а в разі потреби також членам їх сімей надається цілодобова охорона від Служби судової охорони.

Житло судді оснащують охоронною сигналізацією і тривожними кнопками сигналізації.

Суддею Антикорупційного суду може стати громадянин України, який має стаж роботи на посаді судді, адвоката або науковий стаж (не менш ніж 7 років).

Не можуть призначити суддями Вищого антикорупційного суду осіб, які протягом 10 років, що передують призначенню, працювали в правоохоронних органах (у тому числі НАБУ і САП) або займали політичні посади.

Нагадаємо, НАБУ виступає за перегляд норми про апеляцію в законі про Антикорупційний суд. Згідно із цією нормою, суд не розглядатиме апеляційні скарги на вироки, винесені судами першої інстанції у справах, підслідних НАБУ, переданих до моменту його створення.

Лівий берег

У київському інституті масово отруїлися курсанти

11 червня 2018 року близько 08:30 до санітарної частини київського Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут звернулись курсанти зі скаргами на біль у животі та нудоту. Про це повідомили у прес-службі Генштабу ЗСУ.

Більшість із тих хто звернувся по допомогу, напередодні, 10.06.2018 року знаходилась у звільненні, поза межами навчального закладу.

Командуванням Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут вжито низку невідкладних заходів.

Усім хто звернувся до медичного пункту надано необхідну кваліфіковану медичну допомогу та розміщено в лазареті.
Начальником інституту ініційовано службову перевірку, щодо з’ясування причин події. 

До неї залучено провідних фахівців санепідемслужб, лікарів Національного військово-медичного клінічного центру “Головний військовий клінічний госпітальˮ, Центрального управління ВСП Збройних Сил України.

На даний час ситуація контрольована, динаміки до збільшення кількості випадків нездужання серед особового складу інституту немає, жоден військовослужбовець навчального закладу додаткової госпіталізації не потребує.

Раді пропонують запровадити кримінальну відповідальність за кнопкодавство

У Верховній Раді зареєстрували законопроект, який передбачає запровадження кримінальної відповідальності за неособисте голосування народних депутатів.

Законопроекті №8461, зареєстрований 8 червня, 11 червня надійшов на розгляд профільного комітету, передає "Радіо Свобода".

У документі пропонується доповнити Кримінальний Кодекс України статтею: "Неособисте голосування народного депутата України, тобто голосування народного депутата України на пленарному засіданні Верховної Ради України за іншого народного депутата України карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років та штрафом у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Автором є народний депутат від "Народного фронту", перший заступник голови Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець.

"На жаль, таке явище як "кнопкодавство", тобто голосування народними депутатами України за інших народних депутатів України, існує в українському парламенті вже давно.

І ні Революція гідності, ні наступні дострокові перевибори до Верховної Ради України 2014 року не змогли змінити цю ситуацію", - йдеться в пояснювальній записці до документа.

Раніше кримінальну відповідальність пропонували запровадити у 2014 році, але законопроект було знято з розгляду.

Також реєструвалися пропозиції щодо внесення змін до Регламенту ВР, зокрема, про запровадження відповідальності за порушення нардепом вимог особистого голосування.

Законопроект №1895 від 2015 року був ухвалений у першому читанні у червні 2015 року і очікує на друге читання.

Як повідомлялось, нардепи побили власний рекорд кнопкодавства - громадський рух ЧЕСНО зафіксував щонайменше 231 випадок неособистого голосування 55 народними депутатами під час голосування у квітні та травні 2018 року.