З чого почнеться боротьба за Антикорупційного прокурора?

Сьогодні об 11:00 в ГПУ генпрокурор Віктор Шокін зустрінеться із членами комісії з обрання антикорупційного прокурора. За наявності онлайн-трансляції (вимога Закону) та більшості голосів (кворум – 6 з 11) може відбутися і перше засідання конкурсної комісії, де буде обраний голова та секретар.

За законом, проведення та організацію конкурсу віддано на відкуп самій комісії. І тут відкривається широке поле для творчості: від трактування кваліфікаційних вимог до визначення кількості перевірок та тестувань кандидатів на поліграфі.

Це розуміли і в ГПУ, коли Шокін особисто визначив четвірку прокурорів до комісії – одіозних, проте, з кредитом довіри на Банковій; і у парламенті, коли голосували замість прокурора Кеслера та прокурора від журналістики Шалайського за Нищука, який показав свою політичну стабільність та відданість під час проведення аналогічного конкурсу на директора Антикорупційного Бюро.

У результаті маємо комісію з 11 людей, представлену з одного боку – професійною спільнотою, але з іншого – без політичного балансу: наразі у Президента є прямий вплив на більшість у конкурсній комісії, яка ухвалюватиме остаточні рішення: сім ("четвірка Шокіна" + "трійка БПП") із одинадцяти членів при голосуванні простою більшістю.

Попри всі спроби європейських та американських партнерів мовою дипломатів пояснити і Президентові, і Шокіну власний шок від прокурорської четвірки, змінити її склад поки що не вдалося. Важливо, що початк роботи комісії не забирає у Шокіна можливості замінити свою одіозну четвірку, наприклад, на тих кандидатів, хто набрав найбліьше голосів у Парламенті, проте, не потрапив до шорт-листу із 7 осіб.

А це означає одне: у чинному політичному розкладі комісії конкурс можна вважати призначенням заздалегідь визначеного на Банковій кандидата (не обов'язково – поганого), якого авторитетні та поважні члени комісії своєю репутацією та прозорими умовами процесу легітимізують в очах суспільства та міжнародників.

Чиє лобі виявиться вирішальним ми дізнаємося уже сьогодні, коли комісія почне працювати над засадами проведення конкурсу та власної роботи.

Політичний дисбаланс, що утворився у комісії, можна частково компенсувати. Для цього варто назвати ці запобіжники і закликати комісію ухвалити їх застосування спільним рішенням.

1. Комісія має самостійно визначитися із порядком проведення конкурсу та способом голосування – відповідно до закону та для збереження умов чесних, а не запропонованих у ГПУ, правил гри.

Оскільки спец. прокуратура формально є окремим та незалежним структурним підрозділом ГПУ, все, що пов'язано з організацією конкурсу, робиться на Різницькій. Там готуються проекти документів, там відбуватимуться відкриті для преси засідання комісії та співбесіди з кандидатами. Вочевидь, запропоновані документи для запуску роботи комісії теж авторства прокурорів, а тому мають підлягати вдумливому аналізу та критичній оцінці всіх членів комісії. Окрім того, вони мають бути вчасно продубльовані англійською, оскільки до складу комісії входить американський прокурор Мері Батлер.

2. На етапі обрання керівника та секретаря, затвердження порядку проведення конкурсу, комісія може закласти фундамент чесного та прозорого конкурсу, який в деталях не визначений у законі. Його основа, це:

- Принцип прийняття рішень по ключових/спірних питаннях: замінити просту більшість (тобто 6 голосів) на голосування "за" дев'ятьма членами комісії.

Простий приклад: якщо фінальне рішення про трійку претендентів приймається простою більшістю голосів, то, в принципі, все вирішить одіозна "четвірка Шокіна" та "трійка БПП". Тому важливо, щоб це рішення не залежало лише від них. Для цього в трійку фінальних кандидатів мають потрапити ті, які наберуть щонайменше – дев'ять, а краще – більшість голосів членів комісії.

- Етапи конкурсу, в тому числі, тестування (General Skills, спец. проф. тести) всіх кандидатів (хто, якою методикою), перевірка декларацій та проходження поліграфу трійкою претендентів, серед яких Генпрокурор обиратиме переможця;

У зв'язку з вимогою до кандидатів про п'ятирічний досвід роботи в прокуратурі, критично необхідним є проведення тестування на поліграфі. Звичайно,його результати мають носити виключно рекомендаційних характер, проте, його проходження вочевидь необхідним. 

- Принцип формування трійки кандидатів – за результатами тестування чи рейтингового голосування, чи сукупності цих факторів.

Простий приклад. Якщо тести на знання законодавства затверджуватиме Шокін, можна очікувати, що кандидати із підтримкою з АП здадуть їх феноменально добре. Якщо ж в положенні конкурсу буде прописано, що трійка кандидатів формується на основі рейтингу результатів цих тестів, то, в принципі, і конкурсної комісії не треба – замість конкурсу відбудеться призначення.

- Гарантії публічності засідань конкурсної комісії, рівного та своєчасного доступу до всіх документів, поданих всіма претендентами на участь у конкурсі.

3. Комісія має врівноважити закріплену у законі "Про прокуратуру" вимогу до кандидатів про п'ятирчний досвід роботи в прокуратурі, додатковими критеріями доброчесності:

- бездоганною професійною репутацією, а саме: не участь в корупційних чи незаконних схемах, у переслідуванні активістів під час Майдану; відсутність будь-яких бізнес, родинних чи інших зв'язків з минулою владою чи сьогоднішніми ФПГ.

- результативність на посаді. Тобто, мало просто просидіти п'ять років в прокуратурі, потрібно там щось зробити.

- відповідність рівня життя офіційним доходам, кандидата і родини. Навіть якщо формально закон не порушено, яле кандидат не може внятно пояснити звідки статки – на виліт.

4. Комісія має дійти згоди провести конкурс спочатку лише на посаду керівника Антикорупційної прокуратура, а не всі адміністративні посади в спец прокуратурі(перший заступник та заступник, керівник структурного підрозділу та його заступник).

Цим комісія забезпечить новообраному керівнику спец прокуратури можливість самостійного формування власної команди прокурорів із числа тих, хто пізніше пройде конкурсний відбір.

Відповідно до закону, на кожну з 5 адмін. посад комісія має затвердити по три кандидатури, після чого з них Генпрокурор вибирає керівника спец. прокуратури, і вже новообраний керівник обирає переможців на решту посад, запропонованих комісією.

У разі оголошення конкурсу одразу на всі 5 посад, комісія ризикує затягти процес вибору антикорупційного прокурора на невизначений строк і поставити себе в ситуацію, коли рішення про переможця доведеться приймати не тільки під шаленим політичним, але й публічним тиском.

5. Комісія має закріпити власне право організації чергування з метою присутності на тестуваннях та інших видах перевірки кандидатів.

Усе, що буде робитися руцями співробітників ГПУ, має контролюватися з боку членів конкурсної комісії – від своєчасного оприлюднення оголошення на сайті за 24 години, як того вимагає закон, до перевірки тестових питань.

Перелічене вище має бути чітко і однозначно відображено в Порядку проведення конкурсу.

Фактично, з його положень можна буде спрогнозувати подальший перебіг конкурсу та потенційне коло кандидатів, а після подачі кандидатами документів – виявити фаворитів тієї політичною сили, що має найбільше важелів впливу на членів конкурсної комісії та, власне, генерального прокурора, який робить остаточний вибір з-поміж трьох кандидатів на посаду антикорупційного прокурора.

   Віталій Шабунін

Чому Порошенко проти вільного володіння зброєю в Україні

Президент України Петро Порошенко заявив, що понад 80% українців виступають проти вільного володіння і носіння вогнепальної зброї, і він, як гарант Конституції, згоден з ними. Про це Порошенко заявив в інтерв’ю українським телеканалам, повідомив «Інтерфакс-Україна».

«Тільки 11% українців підтримують володіння зброї, 82% – проти цього. Безумовно, моя точка зору збігається з точкою зору українців», – заявив президент, посилаючись на наявні у нього дані соціологічних досліджень.

Порошенко підкреслив, що підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів має збільшити безпеку українців, завдяки чому у них не буде необхідності в придбанні і носінні зброї.

«Безумовно, я не підтримую тих, хто хоче ходити по вулицях з автоматичною зброєю і таким чином, дестабілізуючи ситуацію в суспільстві, в тих містах, які далеко від зони АТО, від фронту», – сказав Порошенко і порадив таким людям йти в силові структури.

Згідно з даними в розділі «Петиції» на сайті президента України, звернення до глави держави «Законодавчо затвердити право громадян України на захист», що передбачає вільне володіння вогнепальною зброєю, набрало 36 тисяч 244 підписів за необхідних 25 тисяч і перебуває на розгляді Адміністрації президента

Польща прийматиме тільки біженців, а не економічних мігрантів

Польща не прийматиме у себе економічних мігрантів, а лише біженців.

Про це в телевізійному зверненні у неділю заявила прем'єр-міністр Польщі Ева Копач, передає Укрінформ.

"Польща прийме тільки біженців, а не економічних мігрантів і вже зараз можу сказати - їх не буде занадто багато. Однозначно менше ніж в 90-х роках, коли Польща прийняла понад 80 тисяч біженців з Чечні", - заявила Копач.

Вона підкреслила, що у переговорах щодо кількості біженців, Польща поставить конкретні умови, зокрема Варшава самостійно вирішуватиме, кого прийме у себе.

"Хочу вас запевнити, що в переговорах, які зараз ведемо, ми ставимо конкретні умови: відділити біженців від економічних мігрантів, посилити охорону зовнішніх кордонів ЄС, віддати повний контроль над біженцями польським службам", - заявила Копач.

Прем'єр-міністр звернулася до усіх політичних сил країни з проханням не викликати страх перед біженцями у населення.

Надзвичайний саміт ЄС у справі біженців відбудеться у середу, 23 вересня.

Польський уряд у липні зобов'язався прийняти у себе 2 тисячі біженців з півдня. Єврокомісія додатково запропонувала Польщі прийняти у себе понад 9 тисяч мігрантів. Польща разом з іншими країнами "Вишеградської групи" виступає проти автоматичних квот на прийом біженців країнами ЄС.

Як повідомляося, за даними Євростату ЄС прийняв 213 тис. біженців, які прибули в квітні, травні і червні, але тільки 44 тис. з них утікачі від Сирійської громадянської війни.

Суд зобов'язав Кабмін переглянути прожитковий мінімум

Окружний адміністративний суд Києва зобов’язав Кабмін переглянути прожитковий мінімум. Про це йдеться у повідомленні адмінсуду.

"Суд зобов'язав уряд вжити передбачені законодавством заходи та реалізувати наявну компетенцію, а саме - провести науково - громадську експертизу набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму в Україні", - йдеться у повідомленні.

Крім того, переглянути вміст наборів непродовольчих товарів, продуктів харчування та послуг для основних соціально-демографічних груп населення.

Суд також зобов'язав Кабмін встановити розмір прожиткового мінімуму в Україні на 2015 рік в порядку та на підставі положень закону "Про прожитковий мінімум".

Нагадаємо, 17 вересня Верховна Рада підтримала законопроектщодо збільшення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на 13%.

Як повідомлялося, Мінфін планує встановити мінімальну зарплату з 1 січня 2016 року на рівні 1,378 тисяч гривень, а прожитковий мінімум - 1,33 тисяч гривень.

При цьому з 1 грудня 2017 року Міністерство фінансів планує встановити мінімальну зарплату на рівні 1,668 тисяч гривень, а прожитковий мінімум - 1,611 тисяч гривень.

У листі також зазначено, що з 1 грудня 2017 року планується збільшити мінімальну зарплату з 1,543 тисяч гривень до 1,668 тисяч гривень, а з 1 грудня 2018 - до 1,76 тисяч гривень.

З 1 грудня 2017 року прожитковий мінімум планується збільшити з 1,49 тисяч гривень до 1,611 тисяч гривень, а із грудня 2018 - 1,7 тисяч гривень.

Економічна правда