Національний банк спростив здійснення переказів за межі України для фізичних осіб-резидентів, йдеться упостанові регулятора від 29 лютого 2016 року «Про внесення змін до правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні».
Постанова спрямована на вирішення двох проблем.
«По-перше, відтепер чітко окреслено коло осіб, які розуміються як “родичі”. Серед цих осіб батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат, сестра (повнорідні й неповнорідні), двоюрідні брати і сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник, усиновлювач, усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою чи піклуванням, чоловік, дружина. По-друге, Нацбанк пом’якшив окремі вимоги до підтверджувальних документів, які фізичні особи-резиденти мають подавати при здійсненні переказів за межі України», – йдеться у повідомленні.
Такий спрощений порядок буде застосовуватися до переказів за межі України на різноманітні цілі у сумі, що перевищує 15 тисяч грн в еквіваленті. Йдетья про перекази на такі цілі:оплату лікування в медичних закладах іншої держави, транспортування хворих, навчання, придбання літератури та передплатних видань та деякі інші.
Незважаючи на офіційні запевнення Генпрокуратури, з 1 березня слідство повністю заблоковано – суди відмовились приймати клопотання слідчих, повідомив прокурор відділу Генпрокуратури Олексій Донський.
«Я сьогодні звернувся до Печерського райсуду з сімома клопотаннями про особливо тяжкий корупційний злочин. Нам відмовили у їх прийнятті взагалі на тій підставі, що з сьогоднішнього дня ми не є уповноваженим суб’єктом слідства», – заявив він у коментарі «Українській правді».
Прокурор додав, що відмовляли на рівні канцелярії суду, рішень по суті клопотань не приймали.
Подібні відмови були отримані на всі без винятку звернення від слідчих прокуратури.
«Це стосується і справ про Майдан, і про особливо тяжкі злочини. Це торкнулося навіть тих проваджень, які належать за підслідністю НАБУ», – обурився він.
Донський нагадав, що у перехідних положеннях до закону про НАБУ справи, наприклад, щодо екс-генпрокурора Віктора Пшонки чи екс-прем’єра Азарова, належать до НАБУ, але закон визначає, що слідчі прокуратури мають повноваження їх розслідувати.
«Зі створенням ДБР виникла колізія між двома законами, яка не була усунута законодавцем. Закон про НАБУ по корупційних провадженнях каже, що слідчі прокуратури зберігають свої повноваження. А закон про ДБР каже, що з моменту створення ДБР таких повноважень не існує. Цю колізію суди сприймають так, що повноважень слідчих немає», – пояснив він.
«Мені особисто це зашкодило в роботі у справі про особливо тяжкий корупційний злочин. У нас були серйозні плани, сьогодні ці клопотання завернули без розгляду», – обурився він.
Донський уточнив, що такі відмови не стосуються клопотань, які подаються під час судових засідань, або справ, поданих до суду до 1 березня.
«Це стосується лише тих проваджень, де на сьогодні продовжується досудове розслідування», — сказав він.
Донський підтвердив, що жодне клопотання в рамках досудових розслідувань, навіть про обрання запобіжного заходу, суди розглядати не будуть, якщо вони подані з 1 березня.
«Навіть якщо б суди задовольняли наші клопотання, це б створило в подальшому можливість визнання, наприклад, доказів в подальшому незаконними», – пояснив він.
«Це реальний повний колапс слідства. І він не може бути усунутий якимись домовленостями, він може бути усунутий лише внесенням змін до законодавства», – зазначив він.
Крім того, слідчий в коментарі «Українській правді» також повідомив, що в Печерському суді його попросили передати всім слідчим, «щоб не зверталися до Печерського райсуду з клопотаннями, бо вони не є органом досудового розслідування».
Раніше, попри застороги, прокурор ГПУ Владислав Куценко заявляв, що розслідування справ стосовно злочинів проти Євромайдану не зупиниться 1 березня.
Силовики двічі звертали увагу на наслідки загрозливої законодавчої колізії – 21 січня і 17 лютого.
На позачерговому засіданні уряду 29 лютого було оголошено про створення Державного бюро розслідувань та затверджено шістьох з дев’ятьох членів конкурсної комісії з відбору його керівника.
Наступне засідання Верховної Ради, на якому вона зможе усунути законодавчу колізію, пройде 15 березня.
У стінах Міносвіти затримали ректора одного з університетів Запорізької області, яка намагалась дати хабара заступнику міністра.
Про це повідомляє прес-служба МОН.
"Підставою для спроби дати хабар стали махінації адміністрації університету під час акредитаційної перевірки ВНЗ два тижні тому. Під час перевірки були виявлені маніпуляції зі студентськими роботами, що виконувалися підставними особами", - йдеться в повідомленні.
Ректорка університету пропонувала заступнику міністра Андрію Гевку хабар за те, щоб міністерство "заплющило очі" на ці порушення.
Але Гевко звернувся в НАБУ, слідчі якого разом з СБУ і затримали ректорку в Києві, коли вона повторно намагалась дати хабара.
Вона привезла в міністерство 10 тисяч доларів і обіцяла збільшити суму потім.
"Українські новини" повідомляють, що мова йде про ректорку Бердянського університету менеджменту та бізнесу Лідію Антошкіну.
Українська правда
Колишній виконуючий обов'язки генерального прокурора Олег Махніцький збирається прибути на допит у Генеральну прокуратуру 2 березня.
Про це він написав на своїй сторінці у Facebook у вівторок.
"25 лютого із ЗМІ мені стало відомо про виклик мене до Генеральної прокуратури України для допиту. Проте час, на коли мене викликають, не вказаний, жодних повідомлень з цього приводу не отримував", - стверджує Махніцький.
"В аналогічний спосіб, повідомляю що прибуду для допиту в Головне слідче управління ГПУ за адресою, вказаною в повідомленні (м. Київ, вул. Борисоглібська,18, каб. 508), 2 березня 2015 р. о 12.00", - заявив екс в.о. генпрокурора.
Він також запросив журналістів "взяти участь у висвітленні цього заходу".
Як відомо, ГПУ заявляла, що викликає Махніцького як свідка у кримінальному провадженні за фактами перевищення службовими особами Генпрокуратури службових повноважень, які чинили перешкоди в проведенні досудового розслідування щодо протидії протестним акціям.
Генпрокуратура дорікала Махніцькому, що той "не з’являється на систематичні виклики до слідчого".
Кабінет міністрів України зобов'язав держслужбовців утримуватися від публічної критики органів влади та посадових осіб. Про це йдеться у постанові Кабміну «Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців» № 65.
Зазначається, що прийняття акта започатковує єдині обов'язкові вимоги до стандартів етичної поведінки, доброчесності у діяльності державних службовців, а також сприятиме недопущенню тиску з боку представників бізнесу чи політичних сил на посадовців державних органів.
Мова йде про те, що службовці мають дотримуватися наступних принципів: служіння державі і суспільству; гідна поведінка; доброчесність; лояльність; політична нейтральність; прозорість і підзвітність; сумлінність.
При цьому лояльність, як переконаний уряд, передбачає: добросовісність щодо виконання рішень Ради, президента, Кабміну та державного органу, в якому працює державний службовець, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів; утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їхніх посадових осіб; коректне ставлення до керівників і співробітників державного органу під час виконання державним службовцем своїх обов’язків.
Також до доброчесності віднесено «нерозголошення та невикористання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням державним службовцем своїх обов’язків, у тому числі після припинення державної служби, крім випадків, установлених законом».
Згідно з правилами, інформація про діяльність держслужбовця має бути відкритою та доступною, крім випадків, визначених Конституцією та законами.
Для держслужбовців I та II категорії передбачається облік телефонних розмов та особистих зустрічей із представниками політичних партій, нардепами, суб’єктами господарювання або їх уповноваженими особами, а також надання інформації про такі розмови та зустрічі.
Наголошується, що за порушення цих правил держслужбовці несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, хоч і не уточнюється яку саме.
«Постанова враховує прогресивний і успішний досвід країн-членів ЄС. За основу акта взято запроваджену в Республіці Польща модель гарантування максимальної прозорості діяльності державних органів», - йдеться в документі.
Зазначимо, що раніше директор Департаменту цифрової економіки Мінекономрозвитку Олена Мініч повідомляла, що до такого рішення вирішили вдатися після публічноговиступу Айвараса Абромавичуса.
В Одесі біля пам'ятника Невідомому матросу громадяни смажили шашлики.
Як повідомляє Патрульна поліція Одеси, це сталося в понеділок, 29 лютого.
Правоохоронцям про хуліганські дії біля меморіального комплексу повідомили близько 23:00 години
На місці патрульні побачили "шість чоловіків на підпитку, які смажили м'ясо на вічному вогні меморіалу".
"Правопорушників, середній вік яких складав 25 років, було затримано та доставлено до відділення поліції для складання необхідних документів за порушення чинного законодавства", - інформує патрульна поліція міста.
В Україні закриють ще десять вищих навчальних закладів.
Про це сказав міністр освіти й науки Сергій Квіт на прес-конференції, повідомляєЛІГА.net
"Ми зменшуємо кількість університетів, бо не секрет, що більшість наших університетів, "вузів" у лапках, і їхніх філій не надають належної якості й там не відбувається належний навчальний процес", - пояснив міністр.
Квіт зазначив, що 1 березня відбудеться засідання Акредитаційної комісії України.
"Ми позбавлятимемо ліцензії, тобто, закриватимемо ще десять вищих навчальних закладів і філій, лише сьогодні. Якщо ми підрахунок зробимо, це вже під сто буде", - сказав він.
Торік в Україні було позбавлено ліцензій 76 вищих навчальних закладів і їхніх філій. Про це йдеться у звіті Кабміну за 2015 рік.
В Україні кількість вузів планують скоротити вдвічі – з 802 до 317.
Раніше Квіт заявляв, що фінансування університетів шляхом держзамовлення скасують.
У консульствах та посольствах України спрощено порядок оформлення паспортів.
Про це йдеться у повідомленні Департаменту консульської служби МЗС України у Facebook.
У міністерстві зазначають, що завдяки докладеним зусиллям, зокрема, прийнятим нормативно-правовим актам вдалося досягнути безперервного забезпечення бланками паспортних документів, труднощі із яким виникали у попередні роки, та перевести процес оформлення паспортів у штатний режим.
Крім того, на сьогодні з врахуванням внесених до законодавства України змін також максимально спрощено процедуру оформлення закордонного паспорта.
"Фактично громадянин України, звертаючись до консула з приводу оформлення паспорта, має надати документ, який підтверджує українське громадянство, дозволяє встановити його особу, а також підтверджує факт постійного проживання чи тимчасового перебування за кордоном",- зазначається у повідомленні.
У процесі дослідження закупівель Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Львова було виявлено, що популярні упродовж останнього часу оборудки на постачанні дров для ЗСУ, про...
Упродовж останнього часу львівські правоохоронці почали притягувати до кримінальної відповідальності посадовців органів місцевого самоврядування та підпорядкованих їм комунальних підприємств, з...
Правком відстежує хід розслідування кримінальних справ, пов'язаних з розкраданнями бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України,...
Через схеми з постання дров для ЗСУ розкрадають сотні мільйонів гривень. Про це свідчать останні резонансні кримінальні справи та гучні журналістські розслідування. Ключові...