Ляшко веде всю фракцію до Генпрокуратури

Вся фракція Радикальної партії йде на допит у Генпрокуратуру.

Про це у своєму Facebook повідомив лідер партії Олег Ляшко

"У нас робочий день у розпалі. Усією фракцією їдемо на допит в прокуратуру", - написав він.

Як відомо, ГПУ викликала Олега Ляшка на допит на 1 серпня у якості свідка у кримінальному провадженні "за фактами перевищення влади працівниками "Беркуту" та завдання тілесних ушкоджень учасникам акції протесту біля Києво-Святошинського райсуду 10 січня 2014 року та перешкоджання діяльності журналістів за ч.2 ст.365 та ч.1 ст.171 КК України. 

Раніше ГПУ викликала фракцію Ляшка для допиту як свідки у кримінальному провадженні за фактом пропозиції лідеру РП Ляшку "неправомірної вигоди".

Виконавча служба арештувала рахунки державного банку

Рахунки державного «Укргазбанку» заарештувала виконавча служба. Про це йдеться у повідомленні його прес-служби.

Зазначено, що 29 липня з електронної пошти Нацбанку «Укргазбанку» прийшов лист про те, що відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції наклав арешт на кошти банку.

Підставою для арешту став наказ Господарського суду Києва про стягнення з банку коштів на користь ТОВ «Укрконцепт».

«Станом на 30 липня банк не отримав ні постанови про відкриття виконавчого провадження, ні постанови про арешт коштів боржника, а рішення господарського суду банк оскаржив в касаційній інстанції», - заявили в «Укргазбанку».

Керівництво «Укргазбанку» розцінило арешт рахунків як «спробу у неправомірний спосіб заволодіти коштами банку».

Банк подав скарги до Міністерства юстиції, Державної виконавчої служби і направив клопотання про відкликання платіжних вимог і відкладення виконавчих дій до рішення Вищого господарського суду.

Нагадаємо, держава володіє 94,94% акцій «Укргазбанку».

За даними НБУ, на 1 квітня за розміром активів банк займав сьоме місце (48903 млрд гривень) серед 109 діючих банків.

Битва за Львівську галерею мистецтв

Скоро мине рік, як Міністерство культури України «маринує» питання з призначенням нового гендиректора Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького. Але ось крига скресла. Оголошено конкурс. Формується конкурсна комісія. Документи на участь у змаганні приймаються з 15 липня і до 13 серпня. Однак з огляду на туманність та попередню затягнутість процесу мимоволі складається враження, що в Мінкульті вже з кимось конкретно домовились.

За даними Гал-інфо, першим претендентом на посаду залишається в.о гендиректор Галереї Лариса Разінкова, яка була призначена на цю ж посаду 31 липня 2012 року тогочасним міністром культури України Михайлом Кулиняком, Однак 1 серпня 2015 року у неї закінчився контракт, відтоді вона в.о.

Наступним кандидатом є головний хранитель фондів Львівської галереї мистецтв Ігор Хомин. Він працює у Галереї з 1975 року. Свого часу Борис Возницький поставив його у кадровий резерв на заміщення посади директора галереї. 2012 року працівники Львівської національної галереї мистецтв навіть скерували лист-звернення до Міністерства культури з проханням призначити на посаду генерального директора Львівської національної галереї саме Ігоря Хомина, але тоді перемогла Лариса Разінкова Після трагічної загибелі легендарного директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького - серед можливих кандидатур найчастіше називалося ім`я його доньки Лариси Возницької-Разінкової. Зокрема, з проханням призначити саме її зверталися до тогочасного президента Януковича імениті художники, письменники, музейники, громадські діячі Львова.

У трійку найімовірніших кандидатів також входить редактор журналу «Ї» Тарас Возняк, для котрого це також давня амбіція – як мінімум, з того таки 2012 року. Попри усі чесноти у  Тарас Возняк є один великий мінус, він жодного дня не працював в музеї. Це не сприймається у середовищі музейників. Зокрема, директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації Христина Береговська, відповідаючи якось на запитання Гал-інфо щодо претендентів на посаду гендиректора Львівської галереї мистецтв, заявила:  «Багато кандидатів із середовища  галереї, є й не з галереї, із музейного середовища. Більше того, є люди, які не  мають жодного поняття про музейництво, але прагнуть очолити найбільший музей України. Є кандидати, які ніколи не працювали в жодному музеї. Часом амбіції не виправдовують реальні можливості».

Однак на сьогодні з умов конкурсу зникла вимога наявність досвіду музейної справи.

Нагадаємо хронологію річної метушні довкола посади гендиректора Львівської галереї мистецтв

1 серпня 2015 року завершився трирічний контракт, що був підписаний Міністерством культури з Ларисою Разінковою як з генеральним директором Львівської галереї мистецтв. Відтоді вона стала в.о. директора Львівської галереї мистецтв.

Далі Мінкультури ухвалює наказ (датований 15 грудня 2015 року, № 1052), відповідно до якого  розпочато процедуру підбору фахівців у сфері музейної справи для визначення кандидатур на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г.Возницького.

28 січня 2016 року Верховна Рада України ухвалює Закон України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження контрактної форми роботи у галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури» (№ 2669-д).  Законом передбачено, що керівників культурних закладів обиратимуть конкурсною процедурою, яка буде відкритою та прозорою, а також передбачено укладення контрактів на 5 років. Одна людина може займати посаду керівника не більше ніж 2 терміни.

Вдтак, наказом від 9 березня 2016 року (№108) Мінкультури скасувало згаданий вище  наказ (№ 1052) як такий, що не був реалізований.

Згодом, 16 березня 2016 року Міністерства культури, відповідаючи  на інформаційний запит Гл-інфо, повідомило, що Мінкультури розробляє Положення про порядок формування та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника закладу культури, яким буде визначено процедуру формування та організацію роботи конкурсної комісії, а також порядок відбору її членів.

12 травня 2016 року Мінкультури надіслало Гал-інфо чергову відповідь: «На сьогодні наказ Міністерства культури від 08.04.2016 №224 про затвердження Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсу на посаду керівника державного та комунального закладу культури опрацьовується спільно з Міністерством юстиції України.

У зв’язку із цим, процедура проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького не розпочата, тому конкурсну комісію не було сформовано».

Нарешті  25 липня відбулося зібрання трудового колективу Львівської галереї мистецтв, на якому було обрано три кандидатури, що увійдуть до конкурсної комісії з визначення директора Львівської галереї мистецтв. Ними стали: завідувач кафедри теорії та історії мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва Олександр Федорук, колишній народний депутат Микола Томенко (125 голосів) та Михайло Поживанов (109 голосів).

В Україні з часів Януковича нічого не змінилося: корупція на тому ж рівні

Україна має проблеми з корупцією, правосудям, свободою ЗМІ та є державою з перехідною/гібридною політичною системою. Про це йдеться у щорічному дослідженні розвитку демократії у країнах перехідного періоду Nations in Transit-2016, який опублікований Freedom House.

Відповідно до рейтингу FH, Україна у своєму розвитку демократії серед пост-комуністичних країн посідає 18 місце з 29 можливих, набравши 4,68 балів за сімома критеріями - процес виборів, розвиток громадянського суспільства, свобода ЗМІ, рівень демократії центрального уряду, рівень демократії місцевого управління, незалежність і робота системи правосуддя та корупція.

Зокрема, стан боротьби з корупцією, свободи ЗМІ та правосуддя залишились на рівні 2013 року і не змінювалися протягом трьох років.

За прогнозами експертів, у 2016 році Україна й надалі стикатиметься з проблемами територіальної цілісності "через агресію Росії та нестабільність своїх національних демократичних інститутів".

При цьому, за оцінками FH, "найважчу кризу, скоріш за все, пройдено, і країна буде мати більше простору для здійснення реформ і стимулювання економічного відновлення".

Найбільшими проблемами, на думку експертів, лишаються високий рівень корупції та слабкість інститутів із забезпечення верховенства права.

Варто зазначити, що у трійку лідерів рейтингу увійшли Естонія, Словенія та Латвія, які набрали 1,93,  2 та 2,07 бали  та визнані країнами зі стійкою демократичною системою, найгірші показники - у країн з авторитарною політичною системою: Росії та країн-колишніх членів СРСР (Таджикістан, Казахстан, Білорусь, Азербайджан, Туркменістан, Узбекістан).

Українська правда