Депутати як особи, делеговані народом, мають доступ до державних таємниць. Однак, якщо такі персони мають подвійне громадянство, виникає цілком логічне питання: чи не зливають вони особливо секретну інформацію своїм другим «батьківщинам»?
У світлі війни на Донбасі такі можливості набувають нових відтінків, щоправда, жодних способів довести чиюсь «роботу» на іншого господаря наразі в Україні не існує.
Юхим Звягільський, Павло Лазаренко, Олександр Пресман, Сергій Брайко, Борис Дейч, Ігор Коломойський… Ці люди – громадяни щонайменше двох країн – нашої та іноземної. Усі вони допущені до таємниць держави Україна. Усі вони за своє подвійне громадянство не понесли жодної – ні адміністративної, ні тим більше кримінальної – відповідальності.
Кілька років тому у Верховній Раді написали законопроект про покарання для людей із двома паспортами. Парламент цей документ провалив і приріс депутатами з подвійним громадянством.
У 1998-му, вже рік як попрощавшись з посадою прем’єр-міністра, Павло Лазаренко прилетів до Швейцарії проконтролювати свої банківські рахунки. І пред’явив панамський паспорт. Швейцарські поліцейські засумнівались і затримали екс-прем’єра. Згодом слідчі встановили: пан Лазаренко купив паспорт у Панамі, аби безвізово їздити Європою і мати доступ до свого багатства.
Інший скандал спалахнув за часів помаранчевих з екс-міністром Давидом Жванією – його звинуватили в тому, що він має паспорти України та Грузії. Сам політик запевняє: скандал штучно роздутий. Мовляв, грузинський паспорт він давно здав. Хоча колишній Президент Грузії Міхеїл Саакашвілі стверджував інше.
Ігор Коломойський – чиновник високого рангу. Має доступ до державних таємниць, мільярдер, а нині голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Про те, що має два паспорти, давно підтвердив особисто – під присягою у Лондонському арбітражному суді.
- Я отримав громадянство Ізраїлю, вже маючи громадянство України. Українське законодавство та Конституція в цьому випадку є суперечливими, і треба бути ідіотом, аби цим не скористатися, – такий коментар Коломойського збережено в стенограмі судового засідання. Крім визнаного ним самим подвійного громадянства, пану Коломойському закидають, що він має ще паспорти Швейцарії, де живе, і Мальти.
Служба безпеки України – установа, яка має перевіряти перед призначенням державних службовців до третього коліна, в тому числі й на подвійне громадянство. Та у компетенції СБУ лише перевірка голови парламенту, міністрів, очільників Конституційного суду, Генпрокуратури та народних депутатів.
Від інтерв’ю програмі «Дістало!»в СБУ відмовились, відповіли листом: «Доступ до державної таємниці всіх ступенів секретності надається за посадою після взяття письмового зобов’язання щодо збереження державної таємниці».
Програма «Дістало» звернулась до юристів , аби вони розтлумачили букву закону. Єдине громадянство – українське. У разі набуття громадянства іншої країни треба обирати, чий паспорт рідніший. Процедура тривала, тому і здавати чиновники свої тили не бажають. А коли компетентні органи приймають людину на державну службу, її громадянство просто не перевіряють.
В українському законодавстві не прописано чіткої процедури перевірки, як і не передбачено покарання власників паспорта іноземної держави.
- Ми маємо доступ тільки до українських реєстрів і можемо пересвідчитися у тому, чи дійсно людина є громадянином України, – пояснює юрист Інна Рудник. - А для того, щоб отримати відомості про громадянство його в іншій країні, треба направляти запит в ці інші країни.
На думку правозахисників, законопроекти про заборону подвійного громадянства у Верховній Раді не пройдуть – депутатам зовсім не вигідний документ, який каратиме за те, до чого вони так звикли. І навіть коли самі прийдуть з «повинною» та покажуть паспорт іншої країни – їм не повірять. Для державних установ залізобетонний аргумент – це офіційне підтвердження країни, яка паспорт видала, а на практиці своїх не видають. Секрети дорого коштують.
fakty.ictv.ua