Апеляційне оскарження в адміністративній справі

Апеляційне оскарження – подання скарги до суду апеляційної інстанції на судове рішення суду першої інстанції з мотивів неправильного встановлення обставин у справі (питання факту) або неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права (питання права). Отже, апеляційне оскарження може стосуватися як питань факту, так і питань права.

1. Хто має право на оскарження?

2. Які судові рішення можна оскаржити?

3. Мотиви апеляційного оскарження

4. Який порядок апеляційного оскарження?

5. Які вимоги можна заявити до апеляційного суду?

6. Відкриття апеляційного провадження

 

 

1. Хто має право на оскарження?

За загальним правилом оскаржити рішення суду в апеляційному порядку може особа, яка брала участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, їхній представник). Крім того, право на апеляційне оскарження має також особа, яка не брала участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо зачіпає її права, свободи, інтереси чи покладає якісь обов’язки.

До суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені будь-які постанови суду першої інстанції, тобто судові рішення, якими справа вирішується за суттю заявлених вимог, за незначними винятками. Окремо від постанови суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали у випадках, визначених КАС.

Зверніть увагу, що оскаржити судове рішення у справі про нормативно-правовий акт можуть лише особи, які брали участь у справі в суді першої інстанції (місцевому суді). Таке обмеження пояснюється тим, що провадженню у цих справах притаманні певні особливості. Зокрема, в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акту обов’язково публікується оголошення про дату, час та місце розгляду справи у тому самому виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Таке оголошення розміщується не пізніше як за сім днів до судового розгляду. Це робиться для того, щоб кожен, кого стосується цей нормативно-правовий акт, міг за бажанням взяти участь у розгляді такої справи. Однак, якщо бажання щодо участі не було виявлено, то особа втрачає право оскаржувати судове рішення у такій справі. 

Сторони, треті особи, інші особи, інтересів яких стосується судове рішення, можуть його оскаржити особисто або через свого представника – незалежно від того, чи брав такий представник участь у процесі розгляду справи судом першої інстанції. Важливо, щоб повноваження щодо оскарження судових рішень у справі Ви обумовили у виданій йому довіреності.

 

 

2. Які судові рішення можна оскаржити?

Рішення адміністративного суду можуть прийматися у формі постанови або ухвали суду.

Постановою є письмове рішення суду, в якому вирішуються вимоги адміністративного позову. В апеляційному порядку можна оскаржити постанову як про задоволення позову, так і про відмову у його задоволенні, що не набрала законної сили.

Ухвала – це письмове або усне рішення, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання. Слід звернути увагу на те, що на відміну від постанови далеко не всі ухвали суду першої інстанції в адміністративній справі можна оскаржувати, оскільки зловживання правом на оскарження проміжних ухвал давало б можливість затягувати вирішення справи.

В апеляційному порядку можна оскаржити ухвали про:

1. залишення позовної заяви без руху;
2. повернення позовної заяви;
3. відмову у відкритті провадження в адміністративній справі;
4. передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого або відмову у цьому;
5. забезпечення доказів або відмову у цьому;
6. відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку;
7. забезпечення адміністративного позову, заміну способу чи скасування заходів забезпечення позову або відмову у цьому;
8. залишення позовної заяви без розгляду;
9. зупинення провадження у справі;
10. закриття провадження у справі;
11. судові витрати у справі; 
12. вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що спричинили порушення закону, а також про наявність підстав для розгляду питання про притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (окремі ухвали суду);
13. відмову в ухваленні додаткового судового рішення.

Крім того, оскарженню підлягають ухвали, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, про:

1. внесення виправлень у судове рішення або відмову у цьому;
2. роз’яснення судового рішення або відмову у цьому;
3. звернення постанови до негайного виконання або відмову в цьому;
4. виправлення помилки у виконавчому листі або визнання його таким, що не підлягає виконанню, або відмову в цьому;
5. видачу дубліката виконавчого листа або відмову в цьому;
6. поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання або відмову в цьому;
7. визнання мирової угоди, укладеної на стадії виконання судового рішення, або відмову в цьому;
8. прийняття відмови стягувача від примусового виконання або відмову в цьому;
9. відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення або відмову в цьому;
10. зміну сторони виконавчого провадження або відмову в цьому;
11. поворот виконання судового рішення або відмову в цьому;
12. накладення штрафу у разі неподання суб’єктом владних повноважень-відповідачем звіту про виконання постанови або у разі її невиконання;
13. окремі ухвали.

Зверніть увагу, що судові рішення у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ст. 171-1 КАС); судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 171-2 КАС) не можуть бути оскаржені.

 

 

3. Мотиви апеляційного оскарження

Апеляційне оскарження допускається з мотивів допущення судом помилки у питаннях як факту (щодо встановлення обставин у справі), так і права (у застосуванні норм матеріального та / або процесуального права). Зокрема, оскаржити судове рішення в апеляційному порядку можна з таких підстав:

1. неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи;
2. недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3. невідповідність висновків суду обставинам у справі;
4. вирішення судом не всіх позовних вимог або питань внаслідок нез‘ясування необхідних обставин;
5. порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання;
6. справу розглянуто і вирішено у першій інстанції неповноважним складом суду;
7. в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
8. судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглянув справу.

Якщо Ви в повному обсязі не погоджуєтесь з результатом вирішення справи, то судове рішення належить оскаржувати повністю, а якщо Ви вважаєте неправильними лише окремі висновки суду, то можете оскаржити рішення частково. 

Зверніть увагу - якщо недоліки судового рішення першої інстанції можна усунути ухваленням додаткового судового рішення у зв‘язку з тим, що суд вирішив не всі питання, але дослідив необхідні докази та з‘ясував обставини (ст. 168), виправленням описки чи очевидної арифметичної помилки у судовому рішенні (ст. 169), роз’ясненням судового рішення (ст. 170 КАС), тоді доцільно застосовувати саме ці механізми, а не апеляційне оскарження.

За наявності обставин, що об’єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи в суді першої інстанції, але не були відомі і не могли бути відомі суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі, така особа може використати механізм перегляду справи за нововиявленими обставинами, а не апеляційне оскарження.

 

 

4. Який порядок апеляційного оскарження?

Особа, яка має право на апеляційне оскарження та незгодна з рішенням суду, має право подати апеляційну скаргу. Апеляційна скарга подається у письмовій формі через суд першої інстанції, який ухвалив рішення, але адресатом у ній має бути зазначений адміністративний суд апеляційної інстанції. Копію апеляційної скарги одночасно потрібно надіслати до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі потрібно зазначити, у чому саме полягає необґрунтованість чи незаконність судового рішення, і сформулювати свої вимоги до апеляційного суду. Саме в межах цих вимог апеляційний суд переглядатиме справу.

Якщо Ви оскаржуєте постанову суду, то апеляційну скаргу слід подати протягом 10 днів з дня її проголошення. А в тих випадках, коли через складність конкретної адміністративної справи суд відклав на певний строк (але не більше 5 днів з дня закінчення розгляду справи) складання постанови у повному обсязі, а також у разі оскарження постанови, ухваленої за наслідками письмового провадження, апеляційну скаргу потрібно подати не пізніше 10 днів з дня отримання копії постанови. 

Якщо Ви оскаржуєте ухвалу суду, тоді апеляційну скаргу слід подати протягом 5 днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали у письмовому провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, чи відкладення на певний строк складання ухвали у повному обсязі – з дня отримання такою особою копії відповідної ухвали.

Зверніть увагу - якщо Ви з поважних причин (наприклад, захворювання, що унеможливлювало своєчасно підготувати заяву чи скаргу або підшукати представника, тощо) пропустили строк подання апеляційної скарги, то Вам потрібно одночасно із скаргою подати заяву із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням поважності причин його пропущення та наведенням відповідних доказів. Таке клопотання може бути викладено у самій апеляційній скарзі. Пам’ятайте, що незнання положень КАС щодо строків оскарження не є поважною причиною пропущення строку.

Якщо у апеляційній скарзі Ви не порушите питання про поновлення строку на оскарження, або якщо суд не визнає поважними вказані Вами підстави пропущення строку, суд залишить Вашу скаргу без руху. У такому разі протягом 30 днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Ви матимете право знову звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строків або навести інші підстави для поновлення строку. Водночас, якщо заяву не буде подано у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, Вам буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження. 

Слід пам’ятати, що в апеляційній скарзі потрібно зазначити, чи бажаєте Ви взяти участь у судовому засіданні при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, чи хочете, щоб суд розглянув справу за Вашої відсутності. Клопотання про апеляційний розгляд за Вашої відсутності доцільно заявляти, якщо перегляд справи не вимагає дослідження доказів та встановлення обставин у справі. За відсутності таких клопотань від осіб, які беруть участь у справі, суд апеляційної інстанції розгляне справу у письмовому провадженні, тобто за відсутності осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи в письмовому провадженні суд направить Вам копію ухваленого ним судового рішення.

Апеляційна скарга подається у письмовій формі. До неї додається документ, що підтверджує сплату судового збору, якщо Ви не звільнені від його сплати, а також копії скарги та усіх доданих документів для інших осіб, які беруть участь у справі.

Ви маєте право доповнити або змінити свою апеляційну скаргу до закінчення строку на апеляційне оскарження.

Якщо у будь-який момент до закінчення апеляційного розгляду справи Ви вирішите відмовитися від поданої Вами апеляційної скарги – Ви можете зробити це, звернувшись до суду з відповідним клопотанням. Крім цього, Ви можете відмовитися від свого адміністративного позову, заявленого в суді першої інстанції, а також досягти примирення з відповідачем у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. 

Також до початку розгляду справи судом апеляційної інстанції Ви можете відкликати скаргу. Але потрібно пам’ятати, що у такому випадку, апеляційну скаргу буде повернуто і повторно звернутися зі скаргою на це саме рішення вже не можна.

У разі, коли апеляційну скаргу на судове рішення у Вашій справі раніше за Вас подав інший учасник процесу, і його вимоги збігаються з Вашою позицією, Ви можете приєднатися до цієї скарги у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. Для цього потрібно звернутися до суду апеляційної інстанції з відповідною заявою про приєднання. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги сплачується судовий збір.

Якщо протягом встановлених законом строків ніхто не виявив наміру оскаржити судове рішення в апеляційному порядку (тобто, якщо не було подано апеляційну скаргу), то воно набирає законної сили і стає обов’язковим для виконання. Усі скарги, подані після закінчення строків оскарження, суд апеляційної інстанції залишатиме без розгляду, якщо за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Потрібно мати на увазі, що особливий порядок оскарження судових рішень, зокрема щодо строків оскарження, встановлено у спорах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (ст. 177 КАС).

 

 

5. Які вимоги можна заявити до апеляційного суду?

В апеляційній скарзі слід правильно сформулювати вимоги до суду апеляційної інстанції, тобто про бажане для Вас рішення за результатами апеляційного оскарження. При цьому потрібно враховувати повноваження суду апеляційної інстанції, що визначені ст.ст. 198-204 КАС. Так, оскаржуючи в апеляційному порядку постанову, Ви маєте право просити суд:

1. змінити постанову суду першої інстанції (у випадках, якщо суд першої інстанції правильно по-суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, або вирішив не усі позовні вимоги);
2. скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову (у разі неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд встановив; невідповідності висновків суду дійсним обставинам у справі; допущення судом порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; розгляду і вирішення справи неповноважним судом; участі в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу);
3. скасувати постанову суду першої інстанції і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі (у випадках, якщо така постанова була прийнято помилково, оскільки були підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі);
4. визнати нечинною постанову суду першої інстанції і закрити провадження у справі (якщо суд першої інстанції прийняв законну та обґрунтовану постанову, а обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення).

При апеляційному оскарженні ухвали суду Ви можете просити суд апеляційної інстанції:

1. змінити ухвалу суду першої інстанції (у випадках, якщо суд першої інстанції вирішив не всі питання, що належало вирішити ухвалою, або помилково застосував норми матеріального чи процесуального права, хоча по-суті питання вирішено правильно);
2. скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову (у випадках неповного з’ясування обставин, що мають значення для постановлення відповідної ухвали, недоведеності обставин, що мають значення для постановлення ухвали, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків дійсним обставинам, допущення порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання; розгляду і вирішення питання неповноважним судом; участі в постановленні ухвали судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості; постановлення чи підписання ухвали не тим суддею, який розглянув справу); 
3. скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду (у випадках неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи чи вирішення питання; недоведеності обставин, що мають значення для справи чи вирішення питання, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи чи питання);
4. скасувати ухвалу суду першої інстанції і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі (у випадках, якщо така ухвала була прийнято помилково, оскільки були підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі); 
5. визнати ухвалу нечинною та закрити провадження у справі (у випадках, якщо обставини, які стали підставою для закриття провадження виникли після постановлення ухвали).

 

 

6. Відкриття апеляційного провадження

Через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги суд першої інстанції надсилає усі подані матеріали разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Якщо з певних причин апеляційні скарги надійшли до суду першої інстанції після направлення справи до апеляційного адміністративного суду, то такі скарги будуть надіслані не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.

У день надходження справи до апеляційного суду вона реєструється і не пізніше наступного дня передається відповідному судді-доповідачу, який вивчає матеріали і протягом 3 днів має вирішити питання щодо відкриття апеляційного провадження. 

Якщо жодних перешкод для відкриття провадження не буде виявлено, суддя-доповідач постановить відповідну ухвалу і протягом 10 днів після цього повинен надіслати її копії Вам, а також іншим особам, які беруть участь у справі, додавши копії апеляційної скарги.

Якщо Ви подасте апеляційну скаргу, не дотримавши якоїсь із встановлених законом вимог щодо оформлення, додатків до апеляційної скарги або не сплатите судовий збір у належному розмірі, суддя-доповідач постановить ухвалу про залишення Вашої скарги без руху. У цій же ухвалі суддя встановить строк, протягом якого Ви зможете усунути вказані ним недоліки. Пам’ятайте: якщо недоліки не буде своєчасно виправлено, то суд поверне Вам апеляційну скаргу, і Ви втратите право на апеляційне оскарження у зв’язку із закінченням строків оскарження. 

Крім того, суддя також поверне апеляційну скаргу, така справа не підсудна адміністративному апеляційному суду, якому адресовано скаргу.

При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження суддя відмовить у його відкритті, якщо:

1. справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства;
2. є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від апеляційної скарги на це саме судове рішення; 
3. є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на це саме судове рішення.

У тих випадках, коли строк подання апеляційної скарги було пропущено, то суд апеляційної інстанції своєю ухвалою залишить її без розгляду, якщо Ви у своїй заяві не доведете наявність підстав для поновлення цього строку. Заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження суд розглядає за умови надходження апеляційної скарги. Якщо ж Ви пропустили строк оскарження і не подали такої заяви, суд поверне Вам апеляційну скаргу.

Ухвали про повернення апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного провадження можна оскаржити у касаційному порядку.