Види судових витрат в адміністративному процесі

Звертаючись до суду, потрібно знати, що Вам доведеться нести певні витрати. Судові витрати в адміністративних справах складаються з судового збору, розмір якого фіксований, та витрат, пов’язаних з розглядом справи, розмір яких залежить від конкретної справи. До останніх віднесено:

1. витрати на правову допомогу;
2. витрати сторін та їхніх представників, пов’язані з прибуттям до суду; 
3. витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 
4. витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. 

Якщо Ви виграєте справу, то за рішенням суду Ваші судові витрати повинна компенсувати протилежна сторона. Цим судові витрати відрізняються від інших витрат, які Ви можете нести в адміністративній справі і ніхто Вам не повинен відшкодовувати (наприклад, витрат на виготовлення додаткових копій судових рішень; витрат на копіювання матеріалів справи, якщо в суді надають таку послугу).

Тож, перш ніж звернутися до суду, потрібно добре зважити свої шанси виграти справу, оскільки в разі програшу справи існує ризик втратити не лише свої кошти, понесені у зв’язку з розглядом справи, а й відшкодовувати кошти, витрачені відповідачем. 

Сторонам у багатьох випадках вигідніше примиритися, не доводячи справу до судового розгляду, оскільки у разі продовження спору судові витрати лише зростуть.

Адміністративне судочинство щодо судових витрат є більш сприятливим для осіб, які не є суб’єктами владних повноважень, тобто для нас з Вами, порівняно з іншими видами судочинства. 

По-перше, розмір судового збору в адміністративній справі за звернення до суду не є великим, що повинно сприяти доступності адміністративної юстиції.

По-друге, навіть у разі програшу особи, яка не є суб’єктом владних повноважень, вона повинна компенсувати іншій стороні – суб’єкту владних повноважень (органу влади, посадовій чи службовій особі, чи іншому суб’єкту, якому делеговані повноваження держави чи місцевого самоврядування) не всі судові витрати, а лише ті, що пов’язані з доказуванням – залученням свідків та проведенням судових експертиз. 

По-третє, у тих нечисленних справах, де позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені суб’єктом владних повноважень, з відповідача-особи не стягуються незалежно від результатів вирішення справи.

Ми не будемо зупинятися на особливостях оплати судових витрат стороною, що є суб’єктом владних повноважень, оскільки наш портал розраховано на осіб, які прагнуть захисти свої права, свободи чи інтереси від порушень з боку таких органів. 

Зверніть увагу, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, за своїм процесуальним статусом прирівняні до позивача (ч. 1 ст. 54 КАС). Тому правила про судові витрати стосуються також і таких третіх осіб.