Коли Ваша адміністративна справа розглядається у суді

1. Як забезпечити адміністративний позов?

2. Хто і коли повинен надавати докази?

3. Як мирно владнати спір під час процесу?

 

 

1. Як забезпечити адміністративний позов?

Можливі ситуації, коли зволікання з вирішенням адміністративної справи може завдати Вам як позивачу непоправної шкоди або приведе до неможливості поновлення Ваших прав.

Для запобігання таким випадкам Ви маєте право звернутися до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову. Суд піде Вам назустріч, якщо переконається, що:

1. існує очевидна небезпека заподіяння шкоди Вашим правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення у справі, 
2. або захист цих прав, свобод та інтересів стане утрудненим або взагалі неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, 
3. або для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль та витрат, 
4. або очевидною є протиправність рішення, дії чи бездіяльності відповідача – суб’єкт владних повноважень. 

Зрозуміло, що перелічені обставини є оціночними і кожна особа може по-різному оцінити їх ризик, тому саме суд вирішуватиме питання про необхідність застосування заходів щодо забезпечення позову у конкретній справі. Тож заява з клопотанням про забезпечення адміністративного позову має бути належним чином обґрунтована, зокрема у частині, чому Ви вважаєте, що існує одна із наведених підстав. Клопотання про забезпечення позову може бути заявлено у самій позовній заяві з відповідним обґрунтуванням або додане до неї.

Заходи забезпечення позову може бути вжито до ухвалення рішення у справі по суті (судом першої інстанції) або до вирішення справи в апеляційному порядку (судом апеляційної інстанції). 

Законом передбачено два способи забезпечення адміністративного позову:

1. зупинення на час провадження дії всього рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;
2. заборона вчиняти певні дії.

Законодавець заборонив забезпечувати позов шляхом:

• зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та забороною їм вчиняти певні дії; 
• зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 
• зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків.

Слід зазначити, що суд має розглянути клопотання про забезпечення адміністративного позову не пізніше наступного дня після його надходження.

Якщо суд визнає Ваше клопотання обґрунтованим і обставини вимагатимуть термінового вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен негайно вирішити питання про забезпечення Вашого позову. Якщо ж такої терміновості нема або клопотання не є переконливим, вирішення цього клопотання відбудеться пізніше у судовому засіданні, на яке суд запросить Вас та інших осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суд безпідставно, на Ваш погляд, відмовив у забезпеченні позову, Ви можете оскаржити таку ухвалу. І це не перешкоджатиме подальшому розгляду справи.

 

 

2. Хто і коли повинен надавати докази?

Якщо Ви оскаржуєте в суді рішення, дії чи бездіяльність органу чи іншого владного суб’єкта, обов’язок довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності і спростувати Ваше твердження про порушення прав, свобод чи інтересів покладається на відповідача. Тобто в адміністративних справах діє презумпція вини відповідача-суб‘єкта владних повноважень.

Також відповідач має подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони свідчать. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує необхідні докази.

Покладення таких обов‘язків на суб’єкта владних повноважень зумовлене специфікою адміністративно-правових відносин, в яких владний орган, вирішуючи те чи інше питання, збирає цілу низку доказів. У таких відносинах особа перебуває у гіршому становищі щодо можливості збору і подання доказів, інколи звичайній людині взагалі важко визначити коло необхідних доказів. 

Однак покладення тягаря доказування на суб’єкта владних повноважень зовсім не означає його автоматичний програш у справі і задоволення Вашого позову судом. Презумпція вини означає лише припущення, що повідомлені Вами обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності. Таке припущення існує доти, доки суб’єкт владних повноважень не спростує його за допомогою доказів.

Під час розгляду справи суд може запропонувати Вам надати відповідні докази для підтвердження обставин, на які Ви посилаєтеся у своєму позові і які є у Вас. Якщо всупереч цьому Ви недобросовісно поставитеся до цієї пропозиції, суд вирішить справу на основі наявних доказів. 

Щоправда, трапляються ситуації, коли Ви не можете самостійно надати докази з поважних причин (наприклад, не маєте доступу до певного доказу, але знаєте у кого або де він знаходяться/може знаходитися). У таких випадках суд на Ваше прохання витребує відповідні докази.

Для того, щоб суд правильно встановив усі факти у справі, потрібно щоб він дослідив та оцінив усі докази. Інколи вже при зверненні до суду до відкриття провадження у справі, або й після відкриття провадження у Вас з’являються підстави вважати, що подання певного доказу згодом стане неможливим або ускладненим (наприклад, його просто приховають або знищать, або важливий для Вас свідок готується виїхати закордон). У таких випадках Ви маєте право просити суд забезпечити докази до судового розгляду: через допит свідка, призначення судової експертизи, витребування письмових або речових доказів, огляд письмових або речових доказів. Ви можете одночасно просити суд про поєднання кількох способів забезпечення доказу. Наприклад, письмовий доказ може бути витребуваний і негайно оглянутий судом, а за необхідності можна просити суд про призначення судової експертизи цього доказу, наприклад, на предмет підроблення.

Щоб суд забезпечив певний доказ, потрібно звернутися до нього із відповідною заявою. У заяві про забезпечення доказу потрібно зазначити реквізити адміністративної справи, у якій Ви просите суд забезпечити доказ; зазначити доказ, який необхідно забезпечити і обставини, які він може підтвердити; та вказати на обставини, що свідчать про небезпеку неможливості чи ускладнення у наданні доказу в майбутньому. Заява повинна бути підписана особою, яка її подає або її представником із зазначенням дати підписання. До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Заява про забезпечення доказу може міститися у позовній заяві або бути подана окремо.

 

 

3. Як мирно владнати спір під час процесу?

На будь-якому етапі процесу (в суді першої інстанції, при перегляді справи у судах наступних інстанцій і навіть на стадії виконання судового рішення) Ви маєте можливість мирно владнати спір, не чекаючи вирішення його судом.

Використання мирних способів урегулювання спору в адміністративному судочинстві має низку переваг. Для учасників процесу ці переваги полягають у пришвидшенні вирішення спору, зведенні до мінімуму судових витрат, досягненні взаємного компромісу та усунення конфліктності у відносинах з опонентом. Це сприятиме подальшим партнерським відносинам з протилежною стороною. 

Якщо Ви не знаєте, який спосіб мирного владнання спору обрати або не впевнені у щирих намірах протилежної сторони, - зверніться за роз‘ясненням до суду, адже сприяння мирному вирішенню справи є його обов’язком.

Можливо, суддя порадить Вам звернутися до медіатора – незалежного посередника, який докладе усіх зусиль, щоб Ви знайшли спільне бачення вирішення проблеми разом з іншою стороною, дасть Вам необхідні роз‘яснення і допоможе грамотно оформити відповідні документи.

Є кілька способів мирного врегулювання спору під час розгляду адміністративної справи в суді:

1. подання сторонами спільної заяви про примирення на основі взаємних уступок;
2. подання позивачем заяви про відмову від адміністративного позову;
3. подання позивачем заяви з клопотанням про відкликання позовної заяви;
4. подання відповідачем заяви про визнання адміністративного позову.

Заяви щодо мирного врегулювання спору, подані на стадії підготовки справи до судового розгляду, мають бути викладені у письмовій формі. Під час судового розгляду заяви про примирення, відмову від позову та визнання позову, відкликання позовної заяви можуть бути викладені як в усній, так і в письмовій формі. Письмова заява приєднується до матеріалів справи.

Заява сторін про примирення може стосуватися лише прав і обов’язків сторін. Якщо у справі беруть участь також інші особи, а умови примирення стосуються їхніх інтересів, заява про примирення має містити згоду цих осіб. 

Примирення полягає у взаємних поступках сторін. Так, якщо Ви оскаржуєте правовий акт індивідуальної дії та одночасно вимагаєте відшкодувати завдану ним шкоду, то примирення можливо досягти, наприклад, якщо відповідач погодиться змінити цей акт чи визнати його таким, що втратив чинність, а Ви, в свою чергу відмовитеся від компенсації збитків. 

Якщо сторонам потрібний час для узгодження умов примирення, необхідно подати до суду клопотання про зупинення провадження у справі на час, достатній для примирення. 

В адміністративному процесі Ви можете також відмовитися від адміністративного позову або відкликати його. Це доцільно, наприклад, якщо Ви усвідомили помилковість і безперспективність своїх вимог та передбачаєте свій програш за результатами судового розгляду, або якщо відповідач добровільно задовольнив Ваші вимоги (наприклад, скасував оскаржений акт), або ж якщо справа втратила для Вас актуальність. Ви можете відмовитися від позову як повністю, так і частково, залишивши частину позовних вимог на розгляду суду.

Відповідач може визнати адміністративний позов (наприклад, якщо бажає уникнути подальшого судового розгляду справи та суспільного резонансу, усвідомлює свою помилку і погоджується з вимогами позивача, зокрема, якщо він уже має судові рішення в аналогічних справах не на його користь).

Визнання відповідачем позову може бути повним або частковим. 
Слід мати на увазі, що суд не визнає мирного врегулювання спору в адміністративному процесі, що суперечить закону або порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси.

Кожен зі способів мирного врегулювання спору має свої наслідки, які обов‘язково необхідно враховувати при їх обранні (див. таблицю).

СПОСІБ МИРНОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРУ	ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ НАСЛІДОК	НАСЛІДОК ДЛЯ СТОРОНИ
Спільна заява сторін про примирення	Ухвала адміністративного суду про закриття провадження у справі	Є можливість поновити провадження у справі у разі невиконання умов примирення протилежною стороною
Заява позивача про відмову від адміністративного позову	Ухвала адміністративного суду про закриття провадження у справі	Звернутися до суду в майбутньому з таким самим позовом неможливо
Заява позивача про відкликання адміністративного позову	Ухвала адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду	Не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим самим позовом
Заява відповідача про визнання адміністративного позову	Постанова адміністративного суду про задоволення адміністративного позову	Є можливість примусового виконання судового рішення

На практиці можуть траплятися випадки, коли після отримання позовної заяви відповідач пообіцяє Вам добровільно виконати Ваші вимоги, якщо Ви погодитеся відмовитися від позову. У таких випадках Вам краще скористатися правом на відкликання позовної заяви, наслідком якого є залишення судом позовної заяви без розгляду, що в подальшому не перешкоджатиме Вам знову звернутися з цим позовом до суду у разі недотримання відповідачем обіцянки.

Важливо лише не пропустити встановленого законом строку звернення до адміністративного суду. Пам’ятайте, що у разі ж відмови від позову і закриття провадження Ви не зможете повторно звернутися до суду з позовом до того самого відповідача з тих самих підстав, тобто з таким самим позовом.

Примирення можна досягти також на етапі виконання судового рішення у Вашій справі. Примирення під час виконавчого провадження можливе у двох формах: 

1. укладення мирової угоди між сторонами (компромісний варіант);
2. відмова стягувача від примусового виконання (уступка стягувача).

Не зважаючи на те, що питання про визнання мирової угоди або прийняття відмови стягувача від примусового виконання вирішує суд, на етапі виконавчого провадження Ви не можете звернутися безпосередньо до суду з ініціативою про примирення. Це можна зробити лише через державного виконавця, який приєднує до відповідної мирової угоди або заяви стягувача необхідні матеріали виконавчого провадження і передає їх до адміністративного суду за місцем виконання рішення.